форми приватизацiї: продаж (аукцiон,конкурс тощо), безплатне передавання,пiльгова приватизацiя.

оренда з правом наступного викупу

створення спiльних i змiшаних пiдприємств

дерегуляцiя державних пiд- приємств (розукруплення, спрощення взаємовiдносин з державою,менш жорсткий контроль з боку держави)

ровиток кооперативної та колективної власностi на основi державної власностi

комерцiалiзацiя державних пiдприємств

акцiонування за участю державних пiдприємств

оренда,договiрнi,контрактнi

вiдносини,франчайзинг

трастовi компанiї, довiрча власнiсть

концесiя

корпоратизацiя державних

пiдприємств

пiдвищення конкурентоспроможностi, мобiльностi,гнучкостi, ефективностi та самостiйностi державних пiдприємств

розвиток конкурентного сере-

довища,поява недержавних форм

власностi та суб'єктiв господа-

рювання,пiдвищення ефективнос-

тi всiєї економiчної системи

МЕТА МЕТА

Зi свiтового досвiду бачимо,що досить гарно i суттєво продемонстрували себе такi чотири способи роздержавлення.

1) Приватизацiя власностi. Зауважемо,що приватизацiя не обов'язково повинна здiйснюватись стовiдсодково,влучно,коли за державою залишається частина акцiонерного капiталу вiд належавших їй пiдприємств.

2) Лiбералiзацiя ринкiв. В цьому випадку державне пiдприємство втрачає владу над ринком,який перетворюється з монопольного на конкурентний.

3) Оздоровлення державного сектора. Тобто,поступова лiквiдацiя неринкової сфери.

Ї

4) Утворення змiшаних пiдприємств. Для стимуляцiї їх виникнення та розширення сфери дiяльностi використовують пiльгове оподаткування, особливий режим кредитування.

На практицi можливi комбiнацiї рiзних способiв роздержавлення та головними вважаються приватизацiя та лiбералiзацiя.

Роздержавлення i приватизацiя дають можливiсть створити нову структуру власностi таку,яка складає економiчну базу ринкової економiки.

Пiд приватизацiєю розумiють створення нових недержавних форм власностi зокрема перехiд власностi в iндивiдуальне i колективне володiння. Та не слiд стверджувати, що державна власнiсть лiквiдується,зникае повнiстю. У свiтi немає жодної країни де б держава не була власником. В процесi приватизацiї значна частина державного майна буде вилучена з державної власностi. Способами приватизацiї є продаж державного майна на аукцiонi та за конкурсом, купiвля-продаж часток держави i капiталу пiдприємств за конкурсом та на аукцiонi,викуп майна трудових колективiв, перетворення державних пiдприємств в акцiонернi товариства з приватним володiнням акцiй i т.д. Iснуе таке поняття, як комерцiалiзацiя-це шлях,яким здiйснюється роздержавлення. Комер- цiалiзацiя державних пiдприємств означає позбавлення невластивих державi функцiй господарської дiяльностi i перетворення їх у самостiйнi господарськi одиницi,якi беруть повну вiдповiдальнiсть за результати господарської дiяльностi. Приватизацiя державних пiдприємств має вирiшальне значення для рiзних форм власностi. За останнi роки питома вага державної власностi на Українi iстотно зменшилася,як в основних фондах,так i у валовому суспiльному продуктi. Водночас держава визначила цiлий ряд об'єктiв, якi приватизацiї не пiдлягають. Це унiкальнi природнi об'єкти (лiси,парки, водоймища), вони мають загальнонацiональне значення. Також не приватизується єдина транспортна система,майно органiв управлiння,державної влади i правопорядку,золотий i валютний фонд i т.д. Всенародним надбанням є земля.

Однiєю з найважливiших переваг приватизацii є протиiнфляцiйний ефект. Споживач надає перевагу акцiї,а не товару. Акцiї завжди можна обмiняти на грошi,а товарне завжди. Перемикання грошових доходiв на здобуття акцiй знижує попит на ринках товарiв та послуг,що є досить важливим в iнфляцiйних ситуацiях.

Починати процес роздержавлення треба з найбiльш ефективно працюючих пiдприємств немонополiзованих галузей - торговлi, постачання, будiвництва, сiльського господарства, легкої, харчової, лiсової промисловостi. Причому першими необхiдно перевести в приватне володiння невеликi магазини, ремонтнi майстернi, перукарнi, кафе тощо.

Необхiдно активно формувати iнфраструктуру ринку-систему органiзацiй,що забезпечували б взаємодiю та ефективне функцiонування товаровиробникiв.

Не можна забувати i про створення системи соцiальних гарантiй для тих громадян, хто не зумiє потрапити до сфери вiльного пiдприємництва або програє у конкурентнiй боротьбi. Руйнування старої економiчної системи б'є , в першу чергу, по найслабкiших соцiальних групах-пенсiонерах, iнвалiдах, студентах, дiтях, iнтелiгенцiї. Ринок - це жорстка система вiдносин, i без захисту з боку держави їм не вижити в нових умовах.

Проблема власностi дуже складна,неоднозначна,вимагає вирiшення цiлого комплексу питань. Разом з тим вона посiдає центральне мiсце в економiчнiй реформi i визначає швидкiсть їi проведення.

Умови приватизацiї.

Для того,щоб приватизацiя вiдбувалася з успiхом,необхiднiстю є виконання таких умов.

ПЕРША УМОВА-iснування суб'єктiв державної власностi, тобто установ, якi за законом мають право на продаж чи купiвлю акцiй державних пiдприємств.

ДРУГА УМОВА-iснування розвинутої ринкової iнфраструктури.

ТРЕТЯ УМОВА-достатня ємнiсть фiнансових ринкiв, якi повиннi "обпрацювати" багато акцiй тих пiдприємств,що приватизуються.

ЧЕТВЕРТА УМОВА-розподiл власностi, яка приватизується.

П'ЯТА УМОВА-оптимальний розподiл повноважень мiж центральними i мiсцевими органами державної влади.

ШОСТА УМОВА-створення правової основи приватизацiї.

У проведеннi приватизацiї беруть участь окремi органи,фiзичнi та юридичнi особи. Це -суб'єкти приватизацiї, а також рiзного роду продавцi та покупцi державного майна i посередники. Державнi органи приватизацiї включають Фонд державного майна України та його регiональнi вiддiлення i представництва. Цей Фонд розробляє приватизацiї на поточний рiк i прогноз на перспективу та здiйснює органiзацiю i контроль за приватизацiєю. Вiн пiдзвiтний Верховнiй Радi України. Вперше в Українi така програма була зроблена на 1992 рiк i дано прогноз до 1995 року. Про передбаченi тут масштаби приватизацiї свiдчать данi про розподiл основних виробничих фондiв за формами власностi (1992 рiк-фактично,1993, 1994,1995 роки-прогноз,%):

У державнiй власностi 96 85 66 54

} 2

У недержавнiй власностi 4 15 34 46

Наведенi данi характеризують глобальнi змiни у вiдносинах власностi, що вiдбуваються за сучасних умов в нашiй країнi.

Найвищими темпами здiйснювалося роздержавлення шляхом продажу акцiй вiдкритих акцiонерних товариств. Так, на 1995 рiк їх чисельнiсть,порiвняно з 1993 роком,зросла в 13,6 раза. 3

Така форма приватизацiї,як i в попереднi роки,в сьогоднiшнiх умовах стає основною.

Саме ця форма органiзацiї господарства стає логiчним продовженням орендних вiдносин. Її виникнення пояснюється i тим,що з поширенням акцiй в економiку вносяться елементи розвинутого ринку. Крiм того,акцiонерна власнiсть створює певнi суперечностi мiж iнтересами власникiв-акцiонерiв i працюючих, що є стимулом саморозвитку. Разом з тим,свiтова практика показує, що акцiонернi товариства ефективно працюють лише в тому