2. Ю.В.Нiколенко,"Основи економiчної теорiї"-книгаI.-С.70.

3. Ю.В.Нiколенко,"Основи економiчної теорiї"-книгаI.-С.73.

З цiєї точки зору велике значення має те,як поширюються акцiї. Їх слiд продавати, за думкою багатьох економiстiв, переважно за грошi населення, а не за фонди пiдприємств. Коли акцiонерами стають не стiльки приватнi особи, скiльки державнi пiдприємства, навiть вiдомства, то приватизацiя фактично не вiдбувається. Але практика свiдчить про те, що на перших етапах акцiонування наших пiдприємств контрольний пакет акцiй (кiлькiсть акцiй, що дає змогу контролювати роботу пiдприємства,його кошти, визначати економiчну полiтику) зберiгається за державою. Рядовi ж робiтники володiють у даному випадку практично символiчною часткою акцiонерного капiталу, i тому дуже швидко в них губиться заiнтересованiсть у пiдвищеннi ефективностi виробництва та при- бутковостi фiрми. Необхiдно також розробити й механiзм отримання акцiй робiтниками, що поступають на роботу вже пiсля перетворення пiдприємства на акцiонерне товариство.

Процес роздержавлення та приватизацiї призводить до зрощення орендних форм господарювання з акцiонерними. За думкою провiдних спецiалiстiв та керiвникiв пiдприємств,саме поєднання орендної та акцiонерної форм господарювання стане визначальним у становленнi ринкової економiки. На початок 1990 ро- ку в нашiй країнi близько 300 пiдприємств проводило свою дiяльнiсть з притягненням елементiв акцiонерних форм господарювання. Перехiд на оренду, в свою чергу, прискорює процес перетворення державних пiдприємств в акцiонернi товариства.

Це пiдтверджує й досвiд країн Схiдної Европи. Найбiльш перспективним напрямом активiзацiї пiдприємницької дiяльностi, створення умов для конкуренцiї вважається тут розвиток акцiонерних форм господарювання. Перетворення пiдприємств в акцiонернi товариства повинно допомогти подоланню знеособлення та монополiзацiї власностi,подоланню бюджетного дефiциту,низької ефективностi господарювання,марнотратства та поганої якостi продукцiї - всього того, чим дискредитувала себе протягом десятирiч державна власнiсть. Процес приватизацiї стає однiєю з головних потреб радикалiзацiї економiчної реформи, важливим засобом оздоровлення економiки.

На даний перiод в недержавнiй власностi створюється до половини, а то i бiльше,валового внутрiшнього продукту. Процес приватизацiї буде продовжуватись i надалi. Та необхiдно навести порядок, бо приватизацiя перетворюється на так звану "прихватизацiю",а це викликає незадоволення людей,тому необхiдно вдосконалювати юридичну основу i чiтко витримувати прийнятi норми.

В умовах сучасної ринкової економiки приватизацiя державної власностi не є самометою або втiленням iдеологiчних симпатiй чи антипатiй. Здiйснюючи приватизацiю,держава прагне умiстити свою дiяльнiсть в окресленi ринком межi, добиваючись високої ефективностi ринкового господарства.

ВИСНОВОК.

Не слiд ототожнювати роздержавлення власностi з приватизацiєю. Процес роздержавлення як комплекс заходiв, спрямованих на усунення монополiї держави на власнiсть,формування конкурентного ринкового середовища, вiдбувається як у ме жах державної власностi, так i поза ними.

Приватизацiя є радикальною складовою процесу роздержавлення, сутнiсть ячкої полягає у змiнi державної форми власностi на рiзновиди приватної.

Зазначенi процеси -дуже необхiднi заходи,рiшучiсть i послiдовнiсть в проведеннi яких, зрештою, призведуть до трансформацiї перехiдної економiки в змiшану економiку стабiльного соцiального орiєнтованого суспiльства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛIТЕРАТУРИ:

1. С. В. Мочерний;"Основи економiчної теорiї".;Київ 1997.

2. Ю. В. Нiколенко;"Основи економiчної теорiї".;Київ "Либiдь" 1998.

3. Г. Н. Климко,В.П.Нестеренко;"Основи економiчної теорiї".;Київ "Вища школа"- "Знання" 1997.

4. А. Я. Лившиц,И.Н.Никулина;"Введение в рыночную экономику".; Москва "Высшая школа" 1994.

5. О. Ф. Бичкова,Ю.В.Мушинський;"Форми власностi сьогоднi".;Київ "Знання" 1992.

6. Конспект.