Національний механізм регулюван-ня зарубіжних інвестицій в Україні вже пройшов необхідну початкову стадію формування, але ще потребує струк-турної адаптації до глобального інве-стиційного процесу. Зважаючи, що міжнародні організації перейшли від розробки принципів у сфері руху капіталів до запровадження обов'яз-кових загальних норм через процедуру ратифікації міжнародних договорів, Україна має кілька шляхів такої адап-тації. Один із них — вносити відповідні зміни у національне законодавство та брати на себе певні зобов'язання беа вступу в міжнародні організації — такі, як, скажімо, ГАТТ/СОТ, структури ЄС, що, власне, і практикується в Україні. Другим варіантом передбачається вне-сення змін у національне законодавст-во зі вступом у міжнародну організацію або приєднання до відповідних статей міжнародних угод (наприклад. Стату-ту МВФ). Зрозуміло, що для отриман-ня переваг від адаптації національного законодавства до міжнародних норм необхідно прискорити економічну трансформацію країни в цілому. Зволікання щодо цього позбавляє Ук-раїну необхідних зовнішніх ресурсів та стимулів підвищення національного виробниитва.

Нсзважаючи на те, що жоден регіон світу не лібералізував законодавство у сфері іноземних інвестицій так якісно й послідовно, як східноєвропейські країни, обсяги іноземних інвестицій тут значно нижчі, ніж питома вага цих країн у свгговій торгівлі. Лише декілька з них, зокрема Чехія та Угорщина, наблизили інвестиційний клімат до потреб глобального інвестиційного процесу. Отож лібералізація законодавства у сфері іно-земних інвестицій не є достатньою умо-вою для отримання іноземних інве-стицій.

На цьому, перехідному для України етапі, предмет переговорів має стано-вити не скільки подальша повна лібе-ралізація національного законодавства щодо руху капіталів відповідно до міжнародних норм, як зближення національного законодавства у цій сфері на регіональному рівні. Зокрема, в рам-ках Економічного Союзу країн СНД у березні 1998 році підписано Конвенцію про транснаціональні корпорації, роз-глядаються проекти Конвенції "Про координацію діяльності держав — учас-ниць СНД на ринках цінних паперів" та Конвенції "Про єдині принципи укла-дення міжнародних угод про заставу в державах — учасницях СНД".

Список використаних джерел: