На цих та деяких інших питаннях зупинимося більш детально. Фінанси місцевих органів влади як система включають у себе кілька основних взаємопов'язаних структурних елементів . Це - видатки, доходи , способи

формування доходів, інститути системи, суб'єкти системи та відносини між суб'єктами системи .

Названі шість основних структурних елементів системи не можуть бути фотографією її внутрішньої структури .В реальному житті ця система набагато складніша і має свої особливості у кожній країні . Але перераховані структурні елементи можуть бути виявлені майже у всіх Європейських країнах, що мають сформовані фінансові системи місцевих органів влади.

Головним елементом фінансів місцевих органів влади є видатки . Саме з видатків слід починати аналіз фінансових систем цих органів влади . Видатки є точним відображенням функцій та завдань, які покладаються на місцеву владу

Видатки місцевих органів влади в залежності від їх завдань у більшості країн поділяються на декілька функціональних видів . В першу чергу , законодавство виділяє так звані обов'язкові видатки . Це видатки , спрямовані на виконання обов'язкових завдань, які покладаються на всі органи місцевої влади з метою забезпечення певних стандартів послуг в масштабах всієї країни. До обов'язкових видатків належать також видатки місцевих органів влади, повязані з їх борговими зобовязаннями по кредитах і позиках .

Наявність обумовлених функціями і завданнями місцевих органів влади видатків є об'єктивною причиною існування доходів цих органів влади . Доходи місцевих органів влади можуть бути класифіковані за їх джерелами та за економічною природою.

За джерелами доходи місцевих органів влади поділяються на :

1) податкові доходи ;

2) неподаткові доходи (платежі , доходи від майна ,що належить місцевій владі, та від господарської діяльності підприємств комунальної (муніципальної) форми власності ;

3) залучені місцевими органами влади доходи на ринку позичкового капіталу за рахунок кредитів та позик ;

4) трансферти від центральних органів влади та органів влади вищого територіального рівня .

За економічною!іриродою доходи місцевих органів влади поділяться на власні доходи та доходи, що передані місцевій владі . Власні доходи це доходи , що нагромаджуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і джерел , визначених місцевим органом влади . До власних доходів належать місцеві податки і збори, доходи від майна дію належить місцевій владі , та від господарської діяльності комунальних (муніцеиальних) підприємств , комунальні платежі ,а також доходи за рахунок комунальних кредитів та позик .

До переданих належать доходи , що предаються місцевій владі центральною владою , або органами влади вищого територіального рівня .

Конституція України 1996 р. не деталізує характер та економічну природу доходів місцевих органів влади .Що стосується доходів місцевого самоврядування , то ст.142 Конституції встановлює , що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів органів місцевого самоврядування . Визначено також , що втрати органів місцевого самоврядувваня , які виникли внаслідок рішень органів державної влади , компенсуються державою .

Відносно доходів районних та обласних бюджетів ст.143 Конституції визначила , по суті , лише два їх джерела . Згідно з Конституцією обласні та районні бюджети формуються з коштів Державного бюджету для відповідного розподілу між територіальними громадами , або для виконання спільних проектів, та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм [22; ст.125].

Таким чином ,органи самоврядування на рівні області і району в Україні згідно з Конституцією не мають власних бюджетних доходів.

Чинне законодавство в Україні визначає, що власні і закріпленні доходи є основою самостійності місцевих бюджетів .

Перехід до застосування сучасних способів формування доходів місцевих органів влади України є об'єктивно необхідним процесом , який розпочався на початку 2001 р.

З видатками , доходами та способами формування доходів тісно пов'язане функціонування певних фінансових інститутів. Дослідження цих інститутів , виявлення закономірностей їх становлення та розвитку є також важливою складовою учення про фінанси місцевих органів влади .

Під інститутами в системі фінансів місцевих органів влади слід розуміти, з одного боку, сукупність норм права, звичаїв, традицій, культурних зразків , з другого ,- сукупність організаційних структур , які забезпечують функціонування певних фінансових взаємовідносин. В Україні з 90-х pp. розпочався пронес інстатуцюналізації фінансів місцевих органів влади , тобто їх правового та організаційного закріплення, формування відповідних традицій , звичаїв та норм політичної і загальної культури . В системі фінансів місцевих органів влади з'явилися і розвиваються такі інститути , як самостійний місцевий бюджет , позабюджетні , валютні та цільові фонди , комунальна власність , місцеві податки і збори , комунальний кредит , комунальні позики , фінансові ресурси комунальних підприємств , комунальні платежі , поточні видатки та видатки розвитку , бюджет розвитку, бюджет інвестицій та інші .

Становлення фіінаисів місцевих органів влади в Україні є також процесом становлення особливої системи фінансових відносин , що розвиваються як в економічних дак і правових , політичних формах. Дослідження закономірностей розвитку цих відносин є однією з найважливіших складових учення про фінанси місцевих органів влади .

Утвердження фінансових відносин безпосередньо пов'язане з діяльністю суб'єктів цих відносин .Дослідження їх діяльності ще одна складова учення фінаисти місцевих органів влади .