виконавчі органи ,це сільський ,селищний чи міський голова .це обласна та районна рада .

Одним із суб'єктів цих відносин виступає держава в особі її органів, обласна ,районна, міська (міст Києва та Севастополя ) місцеві державні адміністрації.Це ценральні органи державної влади , в першу чергу Верховна Рада України , Кабінет Міністрів України , Міністерство освіти України та інші органи .Суб'єктом цих відносин є також Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада Міністрів Автономної Республіки Крим. .

Суб'єктами фінансових відносин є також юридичні та. фізичні особи в частині взаємодії із системою фінансів місцевих органів влади.

1.2. Фінансова автономія місцевих органів самоврядування як суспільний аспект накопичення фінансових ресурсів територіальних

громад.

*«

Фінансова автономія є базою самоврядування територіальних колективів, самостійності всіх рівнів місцевої влади.

Грецьке слово "autonomio" походить від понять "autos" - сам і "nomos" -закон.

У буквальному розумінні це означає "сам пишу (приймаю) закони". Поняття "автономія" розкриває зміст терміну "самоврядування" і тісно з ним пов'язане.

Самоврядування - це автономне функціонування будь-якої організації, включаючи і територіальну.

Воно означає, що рішення організації, яка має автономію, приймають її членами.

Розділ 2. Елементи формування фінансової бази органів місцевого самоврядування і особливості їх

функціонування.

2Л. Еволюція місцевих бюджетів та їх роль у формуванні фінансової бази місцевих органів самоврядування.

Центральною ланкою фінансової системи України є державний бюджет, який виконує важливі функції територіального і міжгалузевого розподілу і перерозподілу ВВП і національного доходу, контролю, сконцентровує ресурси для розширеного суспільного відтворення, розвитку найбільш важливих галузей економіки, підвищення добробуту народу, служить основним фінансовим планом держави.

Бюджет, за сучасним його тлумаченням, сформулювався завдяки тривалому історичному процесові еволюції суспільства: трансформації натурального господарства у грошово - мінове; становлення держави, яке супроводжувалося протистоянням абсолютизму й демократії, ускладненням економічного та фінансового життя.

Бюджет відіграє важливу роль в реалізації соціально - економічних задач Основне призначення бюджету і бюджетної системи забезпечення органів влади стійкою фінансовою базою для подальшого розвитку економіки, науки і культури, підвищення матеріального і культурного рівня життя народу, зміцнення обороноздатності держави та інших потреб суспільства.

Об'єктивність існування бюджету потребує досконалого обгрунтування напрямків його застосування, використання передусім задля створення сприятливих умов функціонування економіки і досягнення високого рівня добробуту. Держава своїми законодавчими актами завжди жорстко регламентує межі використання бюджетних коштів, але це використання є лише результатом усвідомлення об'єктивної ролі цієї важливої економічної категорії. Являючись складовою частиною державного бюджету і фінансовою базою діяльності місцевих рад, місцеві бюджети забезпечують необхідними

грошовими ресурсами фінансування заходів господарського і культурного будівництва, які здійснюються органами державної влади і управління на відповідних територіях. Поняття "місцевий бюджет" і фінансова база не повністю ідентичні;, оскільки фінансова база включає в себе не тільки бюджет, але й інші фінансові джерела, якими розпоряджаються місцеві органи влади. Ці джерела складаються із власних ресурсів підприємств і організацій місцевого підпорядкування, кредитів банку.

Разом з тим, вся фінансова база місцевих рад формується під прямим впливом бюджету, являється основним фінансовим планом по відношенню до всіх інших фінансових планів відповідних місцевих рад.

Визначаючи поняття місцевих бюджетів, необхідно, прийняти до уваги їх місце в суспільно - економічних відносинах, пов'язаних з розподілом і перерозподілом ВВП і національного доходу, впровадження в життя єдиної фінансової політики держави, фінансове забезпечення соціально - економічних програм. Враховуючи вище сказане, місцеві бюджети можна розглядати як:

1. економічну категорію;

2. основний фінансовий план відповідних адміністративно територіальних підрозділів;

3. централізований фонд грошових ресурсів відповідних місцевих органів державної влади.

Чимала роль місцевих бюджетів в розподілі і перерозподілі національного доходу в територіальному розрізі, між виробничою і невиробничою сферами. Так, тільки через місцеві бюджети здійснюється територіальний розподіл перерозподіл національного доходу в межах області, міста, району. Із місцевих бюджетів, як відомо, фінансується значна частина соціально - культурних заходів. У місцевих бюджетах акумулюється всі місцеві податки і збори і значна частина державних податків.

Разом з тим за допомогою місцевих бюджетів здійснюється формування значної частини фондів суспільного споживання. Все це свідчить про активну

роль місцевих бюджетів в розподільчих і перерозподільчих процесах і є однією з ознак, яка зумовлює на практиці єдність бюджетної системи країни.

Питання організації та розвитку місцевих бюджетів ще на початку XX століття були поставлені в нашій країні в один ряд з першочерговими і найважливішими завданнями.

Після Жовтневого перевороту 1917р. у соціалістичній державі, що утворилася, були ліквідовані органи міського та земського управління, а функції місцевого самоврядування були покладені на ради, які вирішували місцеві питання адміністративного, господарського та культурно - освітнього життя. Для цього їм гарантувалося надання коштів із загальнодержавних фондів на основі представлених кошторисів. Збережені були також місцеві бюджети, законодавче оформлення яких було започатковане 10 липня 1918р. Конституцією РРФСР. Так, в положенні "Про грошові кошти і витрати місцевих рад'" (1919р.) передбачалось створення самостійних кошторисів для кожної ради, перелік доходів, система їх встановлення, і стягнення, порядок складання і затвердження кошторисів, витрачання грошових коштів, положення про податки, які стягуються місцевими радами. Таким чином, було покладено початок становлення місцевих бюджетів.

Проте труднощі, викликані іноземною інтервенцією і громадянською війною (1918 - 1820), привели до натуралізації господарства, значної