цінову оцінку вищезазначеного фактора може враховувати тільки аукціонна торгівля.
Фактор дисконту.
Цей фактор зкориговує (дисконтує) вартість надходжень чистих заробітків та майбутню ціну продажу землі залежно від норми банківського проценту протягом усього періоду експлуатації земельних угідь (ферми).
Майбутня вартість землі.
Цей фактор пов’заний із специфічністю такого товару, як земля. А специфічність полягає в тому, що після експлуатаційного періоду із дотриманням факторів підвищення родючості земля не зношується, а її знову можна продати для подальшої експлуатації іншими суб’єктами господарювання.
Агровиробнича якість землі (бонітетна оцінка землі).
Цей показник враховує якість землі, яка визначена за агрономічними властивостями (вміст і запаси гумусу, елементів живлення, гранулометричний склад, поправки на клімат, еродованість, гідроморфність, солонцюватість, каменястість). Бонітування грунтів за агрономічними властивостями було проведене в 1993 році за завданням Кабінету Міністрів України і бал бонітету конкретної ділянки землі є самим об’єктивним показником ї якості.
Враховуючи вищевказані фактори, є рекомендованими два методичні підходи до визначення ціни землі:
перший, який враховує агровиробничу якість землі (бонітетну оцінку землі).
,
де Ц – ціна землі, яка з метою порівняння із цінами в розвинених країнах визначається в доларах США;
20 – чистий дохід з 1 га пшениці (ц), який складає 1/3 природно-економічного потенціалу озимої пшениці з 1 га ріллі (за даними науковців 60 ц/га) при 41 балу бонітету;
Б – бонітетна оцінка землі;
41 – середньозважений бал бонітету землі в Україні;
С – ціна 1 ц пшениці (С=12 доларів за 1 ц);
R – банківська норма проценту.
Зазначимо, що при визначенні ціни землі слід брати ті культури, вирощування яких найбільш прибуткове і характерне для даної природно-економічної зони. Наприклад, для штату Айова (США) такими культурами є соя, кукурудза, а для зони Лісостепу України можуть бути пшениця, цукровий буряк та соняшник.
Розрахункові стартові ціни землі за допомогою представленої формули наведені в таблиці.
Таблиця 1: Стартова ціна землі в Україні в залежності від природно-економічних умов господарювання (за бонітетом землі).
Група господарств залежно від бонітету землі | Бал бонітету | Прогнозований чистий дохід, дол./га | Ціна (Ц), доларів за 1 га орної землі (r=0.04)
1 | 20 | 117 | 2925
2 | 30 | 175 | 4375
3 | 40 | 234 | 5850
4 | 50 | 292 | 7300
5 | 60 | 351 | 8775
6 | 70 | 410 | 10250
7 | 80 | 468 | 11700
8 | 90 | 527 | 13175
другий підхід враховує надходження чистого доходу в результаті експлуатації землі та майбутню прогнозовану ціну землі після виходу економіки України з кризи:
Ціна землі | Сума надходжень чистого доходу за n років з урахуванням банківського процента | Майбутня прогнозована ціна землі з урахуванням банківського процента
де PV – чистий дохід з 1 га ріллі;
n – кількість років експлуатації землі (n=20);
FV – майбутня прогнозована ціна землі після виходу економіки України з кризи.
Визначається експертним шляхом, або враховуючи існуючу ціну на аналогічні землі в розвинутих країнах світу. Так, наприклад, в штаті Айова (США), подібному природно-економічними умовами до України, середня ціна 1 га ріллі за останні 10 років складає близько 3439 доларів, в Гамбурзі (ФРН) – 12692-35384 долари. Таким чином, з урахуванням умов ринку землі в США за останні 10 років середня ціна землі в Україні може бути
від доларів за 1 га
до доларів за 1 га.
Розглянуті два методичні підходи дають можливість зважено підійти до визначення вартості земельних ресурсів в Україні. При цьому лід враховувати обставини, що зниження ціни на землю може призвести до неконтрольованої скупки її через підставних осіб іноземними громадянами та мафіозними структурами, а завищена ціна призведе до гальмування ринкових процесів у сільському господарстві.
Об’єктивно визначена ціна на землю дозволить прискорити дію ринкового механізму в агропромисловому секторі, надати власникам землі можливості ширше залучати інвестиції під заставу землі для інтенсивної розбудови державного, колективного та приватного сектора сільського господарства.
Звичайно, що основною складовою механізму здійснення реформ в АПК є земельна реформа та реорганізація сільського господарства України. Загальне завдання здійснення таких реформ – це підвищення ефективності виробництва шляхом розпаювання і акціонування колективних та державних сільськогосподарських підприємств з одночасним створенням конкурентноспроможних нових формувань, зорієнтованих на умови ринкової економіки та приватну власність на землю. Але основним критерієм такої реформи повинно бути не тільки землеволодіння, а й ефективне землекористування. Виходячи з цього, законодавством та нормативно-правовою базою слід чітко розділити повноваження тих, хто володіє земельними наділами, і землекористувачів, або тих, хто має право експлуатувати земельні ресурси України. При цьому землевласники можуть мати право: здавати земельні наділи в оренду, під заставу для отримання кредитів, передавати (дарувати) спадкоємцям, продавати згідно із законодавством. Це те, що створить систему ринкових відносин в аграрному секторі.
На етапі реформування землевласниками можуть бути всі верстви населення України – колгоспники, робітники радгоспів, інші громадяни, які мають право на земельні наділи при розпаюванні колективних та державних сільськогосподарських підприємств.
Інші вимоги повинні бути пред’явлені до землекористувачів, або тих, хто хоче експлуатувати або купити земельні наділи. Основними із них є два: це відповідна сільськогосподарська освіта та ліцензія на право виробництва тієї чи іншої сільськогосподарської продукції. Освічені фермери та групи селян на чолі з освіченими агроменеджерами сприятимуть ефективній конкуренції, що дасть поштовх до потреби в сільськогосподарській освіті та підвищенні продуктивності праці. Освіта і ліцензія стануть рушійною силою ринкової економіки в аграрному секторі.
3.3. Пріоритет у перерозподілі національного доходу.
Державне регулювання сільськогосподарського виробництва здійснюється економічними методами шляхом перерозподілу