на ціну не здійснює. Коли продавець встановить на свій товар вищу ціну, покупці перейдуть до його конкурента. Якщо ж він встановить нижчу ціну, він не зможе задовольнити весь попит, тому що частка його на ринку не є великою. Не в змозі змінити ціну і покупець. Пристосування до ринку в умовах досконалої конкуренції відображається в обсязі продажу і в обсязі купівлі.
Якщо виробник збільшує обсяг випуску продукції і ціна падає діє ринок недосконалої конкуренції.
6. Ринковий попит – сума всіх індивідуальних попитів.
Перехід від шкали індивідуального попиту до шкали ринкового попиту може бути легко здійснено внаслідок сумування величин попиту, які пред’явлені кожним споживачем при різних можливих цінах.
Приклад: якщо на ринку діє всього три покупці, як це показано в таблиці 2,було б легше опреділити загальні величини попиту при кожній ціні: Таблиця 2.
Ціна за центнер (дол.) | Величина попиту | Загальна величина попиту в тиждень
1-й покупець | 2-й покупець | 3-й покупець
5 | 10 | + | 12 | + | 8 | = | 30
4 | 20 | 23 | 17 | 60
3 | 35 | 39 | 26 | 100
2 | 55 | 60 | 39 | 154
1 | 80 | 87 | 54 | 221
Відомо, що конкуренція передбачає набагато більше число покупців продукту на ринку. Тому, щоб запобігти довгого процесу сумування, уявимо що на ринку діє 200 покупців кукурудзи і кожен з них вирішив купити однакову кількість кукурудзи по кожній із різних цін. Таким чином, ми можемо опреділити загальний ринковий попит шляхом множення величин попиту, наведених в таблиці 1 на 200. Ринковий попит відображений в таблиці 3:
Таблиця 3.
(1) Ціна за центнер (дол.) | (2) Величина попиту в тиждень (в центнерах), один покупець | (3) Число покупців на ринку | (4) Загальна величина попиту в тиждень (в центнерах)
5 | 10 | Х | 200 | = | 2000
4 | 20 | 200 | 4000
3 | 35 | 200 | 7000
2 | 55 | 200 | 11000
1 | 80 | 200 | 16000
Крива на рисунку показує цю криву ринкового попиту зі сторони 200 покупців:
Зміни в попиті: якщо споживач виявить бажання і можливість купувати більшу кількість продукції по кожній із можливих цін, що відображено в колонці 4 (Таблиці 3), очевидно що пройшло збільшення попиту. На рисунку ми бачимо дане зміщення попиту вправо, наприклад від до . І навпаки, зменшення попиту виникає тоді, коли через зміну в одній його детермінанті (чи більше) споживачі купують меншу кількість продукції по кожній із можливих цін.
В свою чергу необхідно розрізняти поняття “зміна в попиті” і “зміна в величині попиту”, так як зміна в попиті виражається в зміщенні кривої попиту або вправо, або вліво. Наміри споживачів стосовно купівлі покупки продукту змінились. Причина: зміна однієї чи більше детермінант попиту. На мові економістів поняття попит виражається у вигляді шкали чи кривої, а тому “зміна в попиті” повинна означати, що вся шкала змінилась, і що крива змінила своє положення.
На противагу цьому, “зміна в величині попиту” означає пересування з однієї точки на іншу на постійній кривій попиту, тобто перехід від однієї комбінації “ціна – кількість продукту” до другої їх комбінації. Причиною зміни величини попиту служить зміна ціни даного продукту. Згідно таблиці 3 зміна ціни з 5 до 4 дол. збільшує величину попиту на кукурудзу з 2 тис. до 4 тис центнерів ( ) .