напрямки діяльності країн-лідерів в рамках Європейського Союзу
Інтеграція сприяє успішному розвиткові економіки, та передусім підприємництва країн-лідерів. Важливою складовою підходу до реформування ЄС стало відстоювання неохідності не тільки проголошувати ” європейські політичні цінності “ , але і захищати ці цінності, коли їм грозить небезпека.
Країни-лідери активно здійснюють діяльність щодо програми розвитку комунікаційних та інформаційних технологій. ЄС є перщою спільнотою, що запровадила систему економічної, інформаційної підтримки, як одного з найважливіших факторів своєї промислової політики. Країни-лідери приймали в цьому активну участь і запропонували об’єднати всі ресурси ЄС для провеведення у життя нової коцепції економічної, інформаційної підтримки, як одного з основних аспектів інформаційного суспільства.
Згідно з програмою ЄС, країни-учасники створюють внутрішній ринок. Немалу роль в цьому відіграють і країни-лідери. Вони планують надати технічну допомогу країнам Схіної Європи для розвитку енергетики, транспорту, підготовки кадрів для державного тва приватного секторів, надання фінансових послуг та інше.
В рамках співробітництва з усіма країнами ЄС, а також з перехідними країнами, країни-лідери визначають для себе мету та принципи діяльності, що полягають у:
Східно-Європейській інтеграції;
Збалансованому та довготривалому економічному процесі;
Утвердженні своєї ідентичності в міжнародній сфері;
Конкурентоспроможності країн-лідерів на світових ринках;
Збереженні та збагаченні спільної європейської спадщини;
Розвитку Європейського права;
Створенню єдиних стандартів в єкономічному співробітництві;
В рамках ЄС була прийната директива про свободу виявлення поглядів відповідно до європейської конвенції з прав людини. Особливу увагу уряди країн-лідерів надають недобросовісній конкуренції комерційної реклами, безпеці банківських систем, охороні персональної інформації під час переміщення через кордони, проблеми патентування і ліцензування в комунікаційній сфері.
З позиції країн-лідерів формування єдиного Європейського простору- це позитивний процес. Слід відзначити, що він продовжується і дійшов такої стадії розвитку, коли уряди країн вже не можуть його зупинити. Інтеграція допомогає економічному розвиткові Європи загалом, підвищенню рівня життя всіх, хто її засиляє. Для країн-лідерів дуже важливо, щоб всі держави в цьому просторі були демократичними.
Відносини країн – лідерів з Україною на
сучасному етапі
Сучасні відносини між країнами-лідерами та Україною потребують поглиблення та розширення. Сьогодні вони не є тісними, оскільки ситуація в нашій країні не дозволяє широкої відкритості та довіри стосунків. Наша країна та країни-лідери ведуть часті переговори щодо інтеграції України в Європу. Країни-лідери вітають європейський вибір України і обіцяють всіляко впливати на нього.
Сьогодні в Україні працює чимало інвесторів країн-лідерів. Серед них є як успішні, так і такі, що мали певні проблеми. Основні причини незначної кількості інвестицій в Україну полягають в чинній податковій системі, корупції, неврегульованій законодавчій базі. Іноземні інвестори хочуть бути впевненими, що вклавши в будь-яке виробництво гроші, вони одержать прибутки.
Торгові відносини між Україною і країнами-лідерами знаходяться в становищі пошуку раціональних щляхів проведення експортно-імпортних операцій.
Попитом у країнах-лідерах користуються українські олійні насіння, в основному соняшники, добрива, вата та текстильна сировина. Відбулася деяка стабілізація в об’ємах, що постачаються Україною, продуктів неорганічної хімії.
Також слід зазначити, що останнім часом було підписано багато договорів та програм щодо розвитку нашої країни.
Серед програм, які є цікавими для України і могли б бути реалізовані країнами-лідерами з подальшою перспективою інвестицій у виробництво слід видокреслити наступні:
Запровадження сучасних технологій та форм організаціїї виробництва продукції промисловості, інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарської продукції;
Заощадження енергоресурсів шляхом впровадження енерго- та паливнозберігаючих технологій, раціонального їх використання у виробництві та побуті;
Модернізація транспорту і транспортних мереж;
Розвиток банківсько-фінансової та кредитної систем;
Забезпечення охорони навколишнього природного середовища та здоров’я населення.