Європі сіть автодоріг. Їх довжина в 1997 році була 965916 км, серед яких 9011 км швидкісних автомагістралей, які звязують Францію з сусідніми країнами.
Морським транспортом переправляється приблизно 4% внутрішніх вантажів. Цьому існує декілька причин: тенденція до спаду в вугільній та сталевій промисловостях, конкуренція з боку залізниці та ін. З довжиною морських маршрутів в 8500 км, Франція має в своєму розпорядженні флот в 210 кораблів. За тоннажем вона займала в 1997 році 27 місце. Марсель - найбільший порт Середземноморя та третій в Європі за тоннажем (86,6 млн. тон).
Авіатранспорт. Біля 900 машин (авіалайнерів та гелікоптерів) літають під прапором Франції. Дуже перевантажені аеропорти Парижу (біля 60 млн. пасажирів на рік, восьмий в світі), Ніцци, Марселю, Леона та Тулузи. Найбільші компаніїAir France- діє по всьому світу, Air Inter- всередині країни. Працюють також декілька приватних компаній.
Дуже розвинута також поштова система та телефонне забезпечення (France Telecom), телематика та інформатика.
7) Туристичні послуги
Туристична індустрія Франції надає їй біля 2 млн. робочих місць, та принесла в 1997 році 140 млрд. франків (30 млрд. дол.) іноземної валюти в країну. Біля 63 млн. туристів відвідали Францію в 1997 році. Франція має в розпорядженні 17,5 млн. туристичних місць, включаючи 1,2 млн. в 40800 готелях, 16,3 млн. в кемпінгах, санаторіях та дитячих таборах. Торгівельне сальдо сектору складало в 1997 році 60 млрд. франків. Сьогодні не має жодної країни яка б так притягувала туристів як Франція. Відсоткове співвідношення туристів: 73% з країн Європейського Союзу (головним чином Німеччина, Великобританія, Бельгія та Данія; американські туристи- 5,6%, трохи менше японські).
Міжнародний туризм стає все більш важливим фактором економічного розвитку деяких регіонів. Він спонукає до бурхливого росту промислової активності- наприклад, виробництву човнів та спортивного обладнання, також як і будівництву. Можна сказати, що ця перспективна галузь буде й надалі жваво розвиватись та залишатиметься провідної галуззю в сфері послуг країни.
8) Третинний сектор (сфера послуг)
Торгівля 90-і роки характеризуються зростанням обсягів продажів споживчих товарів як у роздрібній, так і в оптовій торгівлі. У структурі роздрібної торгівлі переважають продовольчі товари. Два чинники істотно вплинули на структуру роздрібної торгівлі починаючи ще з 60-х років. По-перше, організація торгівлі продовольчими товарами на великих торгових площадках. По-друге, поява дуже крупних магазинів по торгівлі споживчими товарами. Їхнє стрімке зростання призвело до того, що в 1990 р. через них здійснювалося 53% усіх продажів проти 20% у 1980 році. Цей успіх був забезпечений широким використанням гнучкої системи знижок при здійсненні декількох покупок в одному магазині. Особливо це проявилося при торгівлі спортивними товарами, побутовою технікою, одягом, книгами. Але в період із 1993 по 1996 роки впевнене зростання числа крупних магазинів площею більш 2500 м2 значно сповільнився. Навпроти, стало швидко рости число магазинів із відносно невеличкою торговою площею. На початку 90-х років число зайнятих у цій галузі скоротилося на 60 тис. чоловік, проте вже в 1994 році в торгівлі було створено 40 тис. нових робочих місць.
Фінансово-кредитний сектор Франції наприкінці 80-х років пережив глибоку реструктуризацію, викликану складною кон'юнктурною ситуацією як на самому фінансовому ринку Франції, так і в зв'язку з наслідками відкриття єдиного європейського ринку. Число кредитних установ скоротилося майже на 20%, із 2050 фінансових інститутів, що діяли в 1990 році, до 1670 до кінця 1993 року. Фінансово-кредитний сектор поданий складною системою, у якій виділяються Асоціація французьких банків, ощадні й ощадні-депозитні каси, фінансові компанії і цілий ряд інших установ. Найбільш крупні французькі банки міцно улаштувалися в головному десятку найкрупніших європейських банків. Це «Parisbas», Банк сільськогосподарського кредиту («Credit agricole»), «Societe generale».
В Франції існує 28 спеціалізованих кредитних інститутів, згрупованих у 1984 р. в Об'єднання спеціалізованих фінансових установ. До них відносять такі організації, як:
«Креді фонсьє де Франс», що спеціалізується на кредитуванні будівництва і нараховує більш 50 агентств із загальним числом зайнятих 3,6 тис.;
«Сосьєте де девелопман режіональ» - організації регіонального розвитку, що об'єднують 19 фінансових інститутів, що обслуговують дрібні і середні підприємства;
СОФАРИС, утворена в 1982 р. для фінансування дрібних і середніх підприємств.
Особливе місце тут займає «Банк франсе дю коммерс екстер'єр» - Французький банк для зовнішньої торгівлі (ФБВТ), створений у 1947 р. і здійснює фінансування зовнішньоекономічних операцій.
Французькі банки грають помітну роль на світовій арені. Чотири головних серед них - БНП, «Креді агриколь», «Креді Ліонне», «Сосьєте женераль» - входять у число 25 найкрупніших банків світу.
Фінансово-економічні показники найбільших французьких банків
Назва | Обіг | Власний капітал | Чистий прибуток
«Банк Насьональ де Парі» | 1193,3 | 35,0 | 3,1
«Креді Ліонне» | 1083,8 | 34,6 | 2,1
«Креді агриколь» | 1021,4 | 26,9 | 1,4
«Сосьєте женераль» | 942,1 | 30,5 | 3,0
«Паріба» | 736,9 | 36,7 | 2,7
«Сюэз» | 408,3 | 40,3 | 2,7
«Компані финансьєр де кредіендюстріель е коммерсіяль» | 381,8 | 14,2 | 1,0
«Банк попюлер» | 338,9 | 14,4 | 13,7
«Креді мютюель» | 281,1 | 16,9 | 1,4
«Французький банк для зовнішньої торгівлі» | 250,3 | 3,3 | 0,1
Централізоване регулювання, процеси утворення і діяльності банків, охорона банківської системи від банкрутства, контроль кількості грошей і кредитів, страхування банківських депозитів повинно здійснюватися державою. Органом такого регулювання раніше був покликаний бути Банк Франції. Зараз ці права на загальноєвропейському рівні передано Європейському Центральному Банку.
Нефінансові послуги. В Франції під терміном нефінансових послуг розуміють усі види діяльності в третинному секторі за винятком