власне фінансових (банківських) послуг, торгівлі і транспортних послуг. Традиційно в цю групу включають освіту, охорону здоров'я, науку, соціальні послуги. Відповідно до використовуваної зараз у Франції нової класифікації нефінансових послуг, їх підрозділяють на вісім складових: пошта і зв'язок, консультаційні, побутові (охоронний бізнес, фото послуги, спортивно-оздоровчі послуги, оренда автомобіля й інші), готельний і ресторанний бізнес, ріелторскі послуги і туризм. До середини 90-х років намітилася тенденція уповільнення темпів зростання обсягу нефінансових послуг, що виконуються, тоді як у другій половині 80-х років відзначався їх стабільний щорічний приріст. У цій сфері функціонує більш 530 тис. підприємств, що надають послуги на суму більш півтора трильйонів франків.
Основні характеристики нефінансових послуг у середині 90-х років
Види послуг | Кількість підприємств. тис. | Чисельність зайнятих, тис. | Обіг, млрд. франків | Знову скликана вартість, млрд. франків
Послуги, надані юридичним особам | 280,0 | 2079,4 | 1115,0 | 542,8
телекомунікаційні | 0,3 | 10,6 | 15,5 | 7,1
консалтингові | 155,8 | 963,3 | 560,0 | 269,2
поточні | 123,9 | 1105,5 | 539.5 | 266,5
послуги, надані населенню | 253,4 | 1057, 7 | 389.0 | 178,5
побутові | 80,6 | 237.0 | 44,3 | 27,7
готельні | 164,5 | 719,8 | 227,0 | 107,1
телекомунікаційні | 5,8 | 70,1 | 73,3 | 37,0
туристичні | 2,5 | 30,8 | 44,4 | 6,7
Разом | 533,4 | 3137,1 | 1504,0 | 721,3
Загальне число зайнятих на цих підприємствам досягає 3,2 млн. чоловік. Біля половини усіх фірм (47,5%) зайняті обслуговуванням приватних осіб, проте знову створена ними вартість складає лише четверту частину всієї доданої вартості, створеної в цьому секторі економіки. На противагу цьому на частку фірм, що займаються обслуговуванням юридичних осіб, припадає 62% знову створеної вартості. Це обумовлено істотною різницею цін на послуги, що надаються для населення і юридичних осіб.
ІІ. Зовнішньоекономічна діяльність та зовнішня торгівля
1) Зовнішньоекономічна діяльність.
Франція міцно інтегрована у світове господарство. По обсягу експорту й імпорту Франція займає четверте місце у світі після США, Німеччини і Японії. Вона є другим у світі після США експортером послуг і продукції агропромислового комплексу. За даними статистики, сьогодні кожний п'ятий француз працює на експорт. У 1996 року зовнішньоторговельні показники досягли рекордно високого рівня. Експорт і імпорт склали 1885,6 і 1681,2 млрд. франків відповідно. Позитивне сальдо досягло 204,4 млрд. франків.
Зовнішньоторговельний оборот Франції, млрд. франків
Показники | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996
Експорт | 1467,9 | 1538,0 | 1588,1 | 1556,3 | 1684,1 | 1802,9 | 1885,6
Імпорт | 1469,8 | 1514,4 | 1493,5 | 1404,7 | 1523,0 | 1621,4 | 1681,2
Сальдо | -1,8 | 23,6 | 94,6 | 151,6 | 161,0 | 181,5 | 204,4
Відсоток покриття, (експорт/імпорт*100) | 99,9 | 101,6 | 106,3 | 110,8 | 110,6 | 111,2 | 112,2
Темпи приросту експорту, % | - | 4,8 | 3,3 | -2,0 | 8,2 | 7,0 | 46
Темпи приросту імпорту, % | - | 3,0 | -1,4 | -5,9 | 8,4 | 6,4 | 3,7
Чим пояснюються настільки високі показники зовнішньої торгівлі? По-перше, співвідношення якість/ціна французьких товарів вигідне для зовнішньої торгівлі Франції. По-друге, істотну роль зіграли зміни в економічній політиці (поступове зниження валютного контролю, скасування тарифних і інших бар'єрів). По-третє, це пов'язано з переходом до нової системи господарювання колишніх країн соціалістичного табору і, як слідство, появою принципово нових ринків збуту. По-четверте, науково-технічний прогрес сприяв розвитку нових технологій, зниженню витрат виробництва, підвищенню ефективності керування виробництвом. Ввезені товари носять більшою частиною сировинний характер. В французькому імпорті переважають енергоносії, продукція кольорової металургії, лісоматеріали, целюлозно-паперові товари, тканини.
У 60-і роки зовнішня торгівля Франції охоплювала в основному країни, що розвиваються, що здебільшого були французькі колонії. Внаслідок цього експортовані товари були дещо низької якості, і тому в 70-і роки Франція зіткнулася з проблемою слабкої конкурентноздатності своїх товарів на світових ринках. Створення загальноєвропейського ринку змусило Францію переорієнтувати свою торгівлю на ринки розвинених країн і поступово відмовитися від експорту, підтримуваного і субсидованого державою в напрямку країн, що розвиваються, із високим рівнем заборгованості. Сьогодні Франція не відчуває трудностей в області платіжного балансу, що протягом довгого часу залишався дефіцитним. Цей успіх тим більше значний, що в 90-і роки помітно зросла міжнародна конкуренція і посилилася роль країн, що розвиваються, у світовій торгівлі. Які проблеми пов'язані з подальшим розвитком зовнішньої торгівлі Франції? Насамперед французька торгівля як і раніше спрямована в основному на країни ЄС і недостатньо активно співробітничає з державами, що швидко розвиваються, Азії і Латинської Америки. Негативні чинником можна вважати і відносно низький обсяг прямих інвестицій в інші країни (у 1996 році вони оцінювалися в 145 млрд. франків), і, як слідство, недостатнє число французів, що працюють за кордоном. Хибою французького експорту можна вважати його концентрацію в руках невеличкого числа значних підприємств. Так, 20% всього експорту припадає на 50 самих значних корпорацій, а 1000 компаній забезпечують уже 70% всього обсягу. Малим і середнім підприємствам усе ще не вдається вийти на міжнародний ринок, їхня частка в експорті дуже невисока. Які перспективи очікують зовнішню торгівлю Франції? Міжнародна кон'юнктура, очевидно, має тенденцію до поліпшення, ріст експортного ринку повинний скласти 6-7% протягом 1997-1998 р., і можна як і раніше очікувати перевищення прибутків над витратами по поточних операціях. Варто згадати
