Норвезьке підприємництво, що розвивається в останні роки, з однієї сторони розглядається в Ґетеборзі в якості «іноземного інвестора», а з іншої, – приймаючи в розрахунок згадані історико-культурні зв'язки і взаємозалежну трансграничну економіку, відноситься до розряду «родинної міжсусідською» інтеграції. Таким чином, капітал. що перетікає через державний кордон, розглядається в якості «загальрегіонального надбання». Безперешкодність його впровадження забезпечується двостороннім режимом найбільшого сприяння. У районі Великого Ґетеборга нараховується 473 великих і середніх трансатлантичних і «континентальних» компаній. Їх залучає сюди податок на корпорації на рівні 20%; високий рівень продуктивності праці; конкурентноздатні рівні зарплати; першокласні мережі телекомунікацій і обчислювальної техніки і т.д. Промисловий розвиток забезпечується наявністю добре розвиненої транспортної мережі: міжнародні аеропорти Ґетеборга (Ландветтер) і Осло (Гардермуен і Форнебу), найбільші порти – Осло і Ґетеборг, поромне повідомлення (у рік перевозиться до 120 тис. вантажних автомашин); шосейна мережа, поромами зв'язана с Данією і Німеччиною. Незважаючи на свої значні розміри, регіон виявляється досить компактним. Два його центри – Осло і Ґетеборг прямо пов'язані шосе Е6 (всього 310 км). У шведській частині регіону діють два автомобілебудівних концерни – «Сааб» і «Вольво»; тут знаходяться їхні правління й основні виробничі потужності. На них працюють 250 субпідрядників у різних містах регіону. Концерн «Вольво» складається із шести підрозділів (компаній): легкові автомобілі, вантажівки, автобуси, будівельна техніка (навантажувачі, самосвали й екскаватори), а також «Аеро» (авіадвигуни) і «Пента» (двигуни морського і промислового призначення). Географічна схема збуту продукції «Вольво»: Північна Америка – 28%, Азія – 7%, Швеція – 10%, інша частина Європи – 47%, Африка й Австралія – 8%. Більш половини обороту концерну приходиться на легкові автомашини.

Хімічна промисловість і нафтопереробка – визначена високим рівнем продукції і широтою асортименту, представлена крім нафтопереробки спеціальними хімічними виробництвами. Тут знаходяться скандинавські штаб-квартири ряду іноземних компаній: «Акціо Нобель», «Бореаліс», «Гідро».

Інформаційна технологія IDC і World Times опублікували щорічний рейтинг найінформатизованіших суспільств (ISI).

Місце кожної країни визначається виходячи з її можливості доступу і прийняття інформації й інформаційних технологій. Дані збираються по 55 країнам, що складають 97 % світового ВВП і 99 % витрат на інформаційні технології. Джерела інформації – UNESCO, IDC, Міжнародний телекомунікаційний союз (ITU), Світовий Банк, Freedom House. Перше місце в рейтингу, як і рік назад, зайняла Швеція. США опустилися з другого на четверте місце, помінявшись з Норвегією. Третє місце зберегла за собою Фінляндія. Завдяки швидкому впровадженню мобільного зв'язку помітний стрибок зробила Великобританія – із дванадцятого на шосте місце. Internet-інфраструктура найкраще розвинена у Швеції, Сінгапурі й Австралії. Перші три місця в категорії інформаційної інфраструктури зайняли Тайвань, Голландія і Данія, соціальної інфраструктури – Норвегія, Гонконг і Японія. І, нарешті, перше місце в категорії комп'ютерної інфраструктури займають США, за яким йдуть Сінгапур і Австралія. (2001 р.) [1]

– її рівень у регіоні відбиває положення в цілому в Норвегії і Швеції, що є одними з передових у світі країн по насиченості персональними комп'ютерами і телефонами сотового зв'язку. Тут діють такі компанії, як «Ериксон», «Хассельблад», «Кунгсберт Норконтроль», «Сааб Ериксон Спейс», «Тандберг Дата». Усього в регіоні близько 4000 комп'ютерних компаній.

Фармацевтична, біотехнічна галузі, виробництво медичного устаткування, продукція яких характеризується високим рівнем якості, – у цій сфері діють кілько сот компаній. У регіоні Осло-Ґетеборг зосереджена третина усього виробництва продовольства Швеції і Норвегії. Найбільш важливою компанією є «Орила». Текстильна, швейна і взуттєва промисловість – у регіоні найбільша в Скандинавії концентрація підприємств цих галузей. Регіон відрізняє найбільша щільність у скандинавських країнах підприємств деревообробної і меблевої галузей. Значна частка вироблених у Швеції і Норвегії паперу, целюлози і пакувальних матеріалів приходиться на регіон. Світове значення мають фірми по виробництву пакувального картону «Стура» і «Боррегор». Будівельні компанії регіону мають великий досвід у будівництві тунелів у скельних породах, портових споруджень, підвідних тунелів. Розвинене будівельно-дорожнє машинобудування. У регіоні, у першу чергу, у норвезькій його частині, розвинене одне з найбільш передових у світі за рівнем НДДКР машинобудування для підвідного видобутку нафти і газу [6]. Тут розміщені головні контори таких компаній, як «Квернер», «Акер», «Гідро», АББ. Обсяг інвестицій в усі види технології, пов'язані з видобутком нафти і газу на континентальному шельфі, складе протягом майбутніх 25 років 2 млрд. дол.

Пріоритет екологічної проблематики у Швеції і Норвегії визначив значний рівень інвестицій на поліпшення стану навколишнього середовища для компаній, що розробляють екологічні технології. Ділові і політичні кола регіону використовують підтримувані в прекрасному стані природні ландшафти (ліса, озера, шхерне морське узбережжя довжиною в 400 км і т.д.) для розвитку туризму. Відвідувачів залучають у регіон наявність розвиненої мережі установ культури і відпочинку. Значну комерційну роль для забезпечення готельної галузі грає проведення в містах регіону кількох сотень міжнародних виставок і з'їздів щорічно. Про масштаби туризму говорить те, що в літній сезон міст через Свинесунд перетинає до 40 тис.