сьогодні є досить цікавим для України з огляду на її історичний шлях і сучасні особливості.
Так за умов відбудови економіки і формаування ринкового середовища надзвичайної ваги набуває промислова політика з розвитку обраних пріоритетних галузей. Очевидно, пошук вказаних галузей в Україні має бути здійснений на основі всебічного вивчення можливостей і потреб економіки. Необхідними частинами промислової політики є надання значних пільгових кредитів, податкових амортизаційних пільг, що завдає надмірних навантажень грошовій системі. У звязку з цим варто згадати, що лібералізації цін у Японії передували три роки їх жорсткого обмеження, а цінове регулювання товарів “стабілізаційної номенклатури” тривало значно довше. Отже, засобами зменшення інфляції за даних умов є раціональне розміщення кредитів, жорсткий ціновий контроль та фінансове регулювання.
Очевидно, внутрішня промислова політика повинна доповнюватися адекватною зовнішньою. Досвід Японії показує, що зовнішньоторговельна лібералізація - надто складний процес, щоб щоб бути здійсненою “одним махом”. На мою думку, поміркований протекціонізм конче необхідний для виживання української економіки. Водночас за умов дефіциту конвертованої валюти варто ввести контроль за її використанням, зокрема, через квотування імпорту.
Є ефективним принцип поєднання самоокупності і поточної самостійності державних підприємств – з їх стратегічним підпорядуванням інтересам держави-власника. Варто відзначити, що кількість таких підприємств в Японії була максимальною саме в період швидкого зростання, і приватизація почалася лише тоді, коли був досягнутий певний рівень розвитку економіки. Здійснюючи приватизацію держвласності, слід, першочергову увагу приділяти приватизації (децентралізації) управління і, виходячи з наявних на сьогодні труднощів приватизації, у багатьох випадках цим можна було б обмежитися.
Досить корисним є також досвід введення спеціального бюджетного рахунку для контролю за використанням зарубіжної фінансової допомоги.
Висновки:
У звязку з сказаним вище, одним з головних уроків, які Україна може винести з досвіду Японії, є необхідність розробки і проведення жорсткої та ефективної економічної політики. Ефективність економічної політики залежить як від правильного вибору її напрямів та засобів, так і від жорсткості їх застосування. З цією метою важливим є створення сітки дорадчих органів з різних економічних питань і загального плану, якіб охоплювали інтереси різних рівнів, поєднували економічну науку з практикою, загальнонаціональні та відомчі (регіональні) інтереси. Одним з прикладів створення такої сітки може бути цінова політика Японії 60-70-х років.
Таким чином, незважаючи на зазначені розбіжності двох країн, японський досвід державного регулювання економіки, є досить важливим для України сьогодні і потребує всебічного вивчення.
Література:
Жаліло Я. Японський досвід державного регулювання економіки// Економіка України.-1995.-№3.-С.72-76
Линкевич А. К осмыслению опыта экономического развития Японии (современный капитализм)// Российский экономический журнал.-1992-№10-С.86
Маляров И. Японский прорыв// Свободная мысль.-1991.-№15.-С.102-110
Енамура Н. Цукамото Х. Опыт послевоенной Японии в реформировании экономики//Вопросы экономики.-1992.-№11.-С.82