ПЛАН.

ВСТУП.

Франсуа Кене, як лідер французької школи фізіократів, піддавши критиці меркантилізм, на початку 18 століття проголосив справжнім багатством нації “продукцію землеробства”. “Багатство, яке створюється промисловою працею, - писав Кене, - виникає за допомогою доходів, що їх дає земля, і є багатством самим по собі безплідним, яке відтворюється тільки за допомогою доходів від земельних угідь.” Кене Франсуа. Избранные экономические произведения. Москва. 1960г. – Стр. 225.

Ідеї Кене були розвинені видатними представниками школи фізіократів - А.Р.Тюрго, В.М.Мірабо та іншими. Зокрема, в основу їх теоретичних поглядів була закладена концепція Кене “природного порядку”(викладена у його праці “Природнє право”,1765), який панує як у природі так і у суспільстві. Між тим, під природнім порядком вони розуміли буржуазний порядок, а під маркою його захисту фактично захищався капіталізм.

Одне з центральних місць в економічних поглядах Кене та його послідовників займало вчення про “чистий продукт”(або “додану вартість”), який вони розуміли як надлишок продукції, отриманої в землеробстві, над витратами виробництва. З вченням щодо “чистого продукту” нерозривно пов’язана і концепція виробничої та невиробничої праці. Вершиною ж економічного генію Кене вважається його “економічна таблиця”, у якій наочно показаний процес суспільного відтворення.

В узагальненому ж вигляді економічна програма Кене була викладена у його праці “Загальні принципи економічної політики землеробної держави”(1758). История экономических учений. Часть 1. Москва. 1989г. – Стр.72 Водночас, доктор Кене не мав ученого ступеню “доктора економічних наук” – він був лише лікарем.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ФРАНСУА КЕНЕ.

Франсуа Кене народився у 1694р. поблизу Версаля в сім’ї бідного селянина. Ще зовсім молодим захопився медициною. Пізніше це захоплення принесло йому славу. Окрім медичної практики, він займався також науковою діяльністю в цій області й видав декілька творів, які ще більше зміцнили його славу талановитого лікаря. У 1752р. він став лейб-медиком Людовіка 15, отримав дворянський титул і переїхав до Версальського палацу. Там у нього часа збиралися філософи, письменники-просвітителі, які згуртувалися у 50-ті навколо “Енциклопедії”: Дідро, Гельвецій, Дюкло, Тюрго, Мірабо.

Як економіст Кене сформувався пізно, у 50-і рр. 18ст, коли йому було вже під 60. У 1756р. Дідро залучає його до участі в “Енциклопедії”. Оригінальні статті Кене, присвячені сільському господарству, викликали жвавий інтерес, у автора з’явилися учні, послідовники. Кене був прибічником всеохоплюючого володарювання офіційної релігії, ідеалістом. Проте в “Енциклопедії” завдячуючи письменникам-просвітителям утвердився його матеріалістичний погляд на світ. Він ратував за освічений абсолютизм, був монархістом, буржуазній революції протиставляв реформи, які повинен був здійснити король. І хоча Кене виступав під прапором абсолютизму та покращення феодального устрою, його економічна теорія вперша намагалася охопити всю систему економічних закономірностей капіталістичного способу виробництва.

ПОГЛЯДИ КЕНЕ-ЕКОНОМІСТА.

Навідміну від класичної буржуазної політекономії, яка зконцентрувалася переважно на проблемах розподілу праці, вартості, прибутку, в першу чергу аналізуючи промислове виробництво, а вже потім сільське господарство, Кене об’єктом свого дослідження зробив землеробство. Він аналізував сільське господарство, проголосивши його єдиною виробничою силою.

Лише у землеробстві, стверджував Кене, створюється нове багатство, тому економічна політика повинна заохочувати лише виробничі витрати (у сільському господарстві), а невиробничі (у промисловості) залишити сам на сам. Таку хибну думку підтримували усі фізіократи.

Не зважаючи на те, що Кене не підійшов до розуміння сутності ще одної важливої економічної категорії - вартості, його ідея щодо еквівалентності обміну виявилася досить плідною. Зокрема, він вважав, що товари попадають у відносини обміну із попередньо визначеною ціною. Купівля зрівнюється з обох боків таким чином, що взаємодія перетворюється на обмін цінності на рівнозначну цінність, тобто обмін в дійсності нічого не створює. Тому на думку Кене, ефективні методи збагачення полягають у матеріальному виробництві – переважно сільському господарстві.

Особливою відзнакою Кене-економіста можна назвати те, що саме він навчив економічну думку розрізняти дві категорії витрат: разові та поточні. Але серед усього творчого доробку лідера фізіократів Кене чільне місце по праву належить його “Економічній таблиці”(1758р.).

“ЕКОНОМІЧНА ТАБЛИЦЯ” ТА ОСНОВНІ ЇЇ ПОСТУЛАТИ.

Ця таблиця показує процес суспільного відтворення – а саме те, як сукупний суспільний продукт розподіляється між класами; із чого складається доходи трьох класів суспільства; як між цими класами доходи обмінюються на продукти. Суспільство розглядється як єдиний організм, що об’єднує три основних класи. “Нація, - пише Кене, - складається з трьох класів: виробничого класу, класу власників та класу безплідного.” Кене Франсуа. Избранные экономические произведения. Москва. 1960г. – Стр.269

До виробничого класу включені усі, хто обробляє землю – селяни, фермери, наймані працівники. Власниками Кене називає тих, хто отримує щорічний чистий продукт, створений у землеробстві (король, землевласники, церква тощо). Безплідним же класом він оголосив усіх зайнятих в промисловості (наймані робітники, ремісники, капіталісти, купці, торговці), а розподіл суспільства на фермерів, власників та промисловців відповідав розподілу суспільства у середні віки на селян, дворян та міських жителів.

Таким чином, у “Економічній таблиці” Кене вперше в історії політичної економії намагався показати основні пропорцій та основні лінії реалізації суспільного продукта, поєднавши численні акти обміну та рух грошей і товарів. Саме Кене належить відкриття того, що процесс відтворення та реалізації відбувається безперервно лише за умови дотримання певних пропорцій розвитку господарства.

“Економічна Таблиця” – це схема, яка спрощує реальну економічну ситуацію заради виявлення закономірностей. Зокрема Кене припускає, що 1) ціни незмінні протягом року; 2) всі доходи витрачаються на вживання (це