Коефщіснт негайного покриття поточних пасивів = Грошові кошти/Поточні зобов'язання

2. Показники оцінки фінансової стійкості. Забезпечення стабільності діяльності підприємства в майбутньому - одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

4) кризовий фінансовий стан - коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

Особливо велике значення при аналізі фінансового стану всіх підприємницьких структур, у тому числі й зарубіжних, надається коефіцієнту фінансової стійкості.

Він показує питому вагу в загальній вартості майна від усіх джерел коштів, які підприємство може використати в своїй поточній діяльності без втрат для кредиторів, обмежує вкладення короткотермінових позичених коштів -у формуванні майна підприємства тільки тими активами, які легко реалізуються і швидко повертаються в грошову форму.

Коефіцієнт фінансової напруги: [валюта балансу] :[власний капітал].

Цей коефіцієнт є оберненим до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення наближається до одиниці (або 100%), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство, якщо перевищує одиницю - навпаки.

Показниками та факторами доброго фінансового стану підприємства можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів.

Відповідно показниками та факторами незадовільного фінансового стану є: неефективне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наявність стійкої заборгованості за платежами, негативні тенденції у виробництві.

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства.

Велике значення має аналіз структури доходів підприємства та оцінка взаємозв'язку прибутку з показниками рентабельності. Важливо проаналізувати зв'язок прибутку підприємства з формуючими прибуток факторами, що полегшує практичну орієнтацію в цих питаннях.

Дохідність підприємства характеризується абсолютними й відносними показниками. Абсолютний показник дохідності — це сума прибутку або доходів. Відносний показник — рівень рентабельності. Рівень рентабельності підприємств, пов'язаних із виробництвом продукції (товарів, послуг), визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості:

Р = (П/С)*100,

де Р — рівень рентабельності, %;

П — прибуток від реалізації продукції, грн.;

С — собівартість продукції, грн.

Рентабельність підприємства та продукції обчислювалась в розділі 7.

Обчислимо суму чистого прибутку від реалізації продукції.

Показник | Один. вим. | Величина показника

Ціна одиниці продукції | грн. | 81,66

Норматив ПДВ | % | 20

Реалізована продукція | тис. грн | 2891

Сума ПДВ всього | тис. грн | 578,2

Собівартість реалізованої продукції | тис. грн | 2515,17

Сума прибутку | тис. грн | 375,83

Сума податку на прибуток | тис. грн | 112,75

Сума прибутку після оподаткування | тис. грн | 263,08

Використання прибутку в т.ч.

- оновлення ОВФ | тис. грн | 157,85-

- утворення фондів підприємства | тис. грн | 105,232

Кредит банку | тис. грн | 398,12

Сплата відсотку за кредит | тис. грн | 63,69

Отже, підприємство планує реалізувати продукцію на суму 2891 тис. грн. цінах з ПДВ. Сума податку на додану вартість становить 578,2 тис.грн. або 20%, згідно чинного законодавства. При відніманні собівартості отримаємо прибуток й реалізації товарів і послуг, тобто прибуток від операційної діяльності (оскільки даних про іншу операційну діяльність підприємства ми не маємо). Цей прибуток становитиме 375,83 тис.грн. Саме на цю суму нараховується податок на прибуток: в розмірі 30% згідно чинного законодавства. Сума податку становитиме 117,75 тис.грн.

Прибуток після оподаткування називається чистим. Він частково спрямовується на погашення кредитів, на формування фонду нагромадження та фонду споживання.

Розділ 10. Відносини з бюджетом.

В Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки.

Місцеві податки і збори, порядок їх сплати встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законодавством України, крім збору за проїзд автотранспорту, що прямує за кордон по території прикордонних областей, який встановлюється обласними Радами народних депутатів.

Суми місцевих податків і зборів зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцем знаходження (проживання) платника, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

Крім цього, ще розрізняють прямі і непрямі податки.

Прямі податки-це податки, які держава стягує безпосередньо з доходів або майна платника податку.До них належать:податок на прибуток підприємств і організацій, прибутковий податок з доходів громадян.

Непрямі податки-це податки, які стягуються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачами при його купівлі.До них належать, зокрема, податок на добавлену вартість і акцизний збір.

Види податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Податок на додану вартість.

Податок на додану вартість-це непрямий податок, який сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, при імпорті товарів до або під час митного оформлення.

Платниками податку на добавлену вартість є суб'єкти підприємницької діяльності, що що знаходяться на території України, міжнародні об'єднання та іноземні юридичні особи,