Реалізації будь-якого впровадження механізмів комплексної безпеки в умовах ринкової економіки повинне передувати рішення двох взаємозв'язаних методичних задач:
1) оцінка вигідності кожного з можливих варіантів здійснення проекту механізмів комплексної безпеки;
2) порівняння варіантів і вибір якнайкращого з них.
Ефективність від впровадження проекту механізмів комплексної безпеки характеризується системою показників, що відображають співвідношення витрат і результатів. До складу витрат проекту механізмів комплексної безпеки включаються передбачені в проекті та необхідні для його реалізації поточні та одноразові витрати всіх учасників здійснення проекту механізмів комплексної безпеки, обчислені без повторного обрахування однакових витрат одних учасників у складі результатів інших учасників. Для вартісної оцінки результатів і витрат можуть використовуватися базисні, світові, прогнозні та розрахункові ціни. Впровадження механізмів комплексної безпеки повинні відбиратися з урахуванням інфляційного чинника.
При оцінці ефективності впровадження механізмів комплексної безпеки порівняння різночасних показників здійснюється шляхом приведення їх до цінності в початковому періоді, оскільки однакові за величиною витрати, здійснювані у різний час, економічно нерівнозначні. Значна тривалість життєвого циклу впровадження механізмів комплексної безпеки приводить до економічної нерівноцінності здійснюваних у різний час витрат і одержуваних результатів. Ця суперечність усувається за допомогою так званого методу наведеної вартості, або дисконтування, тобто приведення витрат і результатів до одного моменту. Як такий момент часу можна прийняти, наприклад, рік початку реалізації впровадження механізмів комплексної безпеки.
Дисконтування ґрунтується на тому, що будь-яка сума, яка буде одержана в майбутньому, в даний час володіє меншою цінністю. За допомогою дисконтування у фінансових обчисленнях враховується чинник часу. Ідея дисконтування полягає в тому, що для готелів переважно одержати гроші сьогодні, а не завтра, оскільки будучи інвестованими у впровадження механізмів комплексної безпеки, вони завтра вже принесуть певний додатковий дохід і стабільний розвиток.
Економічний підхід до оцінки впровадження механізмів комплексної безпеки
Згідно класичної теорії ринкової економії, діяльність господарюючих суб'єктів заснована на волі вибору, а функції держави зводяться до регулювання процесів взаємодії господарюючих суб'єктів. Отож, напрошується висновок про необхідність виділення, принаймні, двох видів критеріїв ефективності їх діяльності. По-перше, це локальні критерії ефективності діяльності господарюючих суб'єктів, які в рамках зовнішніх обмежень прагнуть до отримання найбільших вигод в довгостроковій перспективі. По-друге, це глобальний критерій ефективності діяльності всієї економічної системи, який повинен лежати в основі державної політики, направленої на забезпечення динамічного розвитку всього суспільства. Визнання наявності двох груп неоднорідних і суперечливих критеріїв вимагає розробки і різних методів оцінки ефективності інвестицій у впровадження механізмів комплексної безпеки проектів, які відповідно до прийнятої класифікації можуть бути названі макро- і мікроекономічними.
У сучасних умовах реформування господарського механізму, його орієнтації на ринкові моделі економічного розвитку, проблема економічного обґрунтування інвестиційних рішень набуває особливої актуальності. Такі проблеми виникають як на рівні первинних господарюючих суб'єктів (впровадження механізмів комплексної безпеки готелів), так і у вищих ешелонах управління національною економікою при розподілі бюджетних коштів на фінансування наукових, соціальних й інших загальнодержавних програм.
Важливою особливістю господарюючих суб'єктів, що діють в ринковій економічній системі, слід вважати відмінності в цілях, які вони переслідують в своїй діяльності. Так, державні органи влади і управління, покликані здійснювати регулювання соціально-економічних і політичних процесів, повинні, очевидно, виходити з глобальних, народногосподарських цілей розвитку суспільства в цілому. Тут немає істотної розбіжності із завданнями і цілями, які вирішували державні органи управління раніше. Відмінності полягають в основному в способах реалізації цих цілей. Сьогодні в ринковій економіці держава формує зовнішні умови господарювання первинних господарюючих суб'єктів, створюючи стимули для економічного зростання туристської галузі.
У свою чергу, первинні господарюючі суб'єкти, обмежені лише встановленими державою і єдиними для всіх суб'єктів «правилами гри», будують свою діяльність у напрямі досягнення своєї локальної мети, що полягає в отриманні найбільших власних вигод в довгостроковій перспективі. Відмінності в цілях, які вирішують господарюючі суб'єкти, повинні виявлятися і в різних критеріях, які лежать в основі інвестиційних рішень, і методах оцінки економічної ефективності інвестицій.
В даний час прийняті наступні основні показники ефективності впровадження механізмів комплексної безпеки:
- комерційна (фінансова) ефективність, яка враховує фінансові наслідки здійснення проекту механізмів комплексної безпеки для його безпосередніх учасників;
- бюджетна ефективність, що встановлює фінансові наслідки реалізації проекту механізмів комплексної безпеки для обласного, регіонального або місцевого бюджету;
- народногосподарська економічна ефективність, яка враховує витрати і результати у зв'язку із здійсненням проекту механізмів комплексної безпеки, що виходять за межі фінансових інтересів учасників інвестиційного проекту механізмів комплексної безпеки і допускають вартісне вимірювання (використовується для оцінки великомасштабних проектів, що істотно зачіпають інтереси міста, регіону або всієї України).
Виділення подібних видів є штучним і пов'язане з визначенням єдиного показника економічної ефективності, але стосовно різних об'єктів і рівнів економічної системи.
Комерційна ефективність характеризується співвідношенням фінансових витрат і результатів, що дозволяють одержати необхідну норму прибутковості. Комерційна ефективність може визначатися як для проекту механізмів комплексної безпеки в цілому, так і для окремих учасників з урахуванням їх пайових внесків. Як ефект на t-кроці (Еt) виступає потік реальних грошей.
При здійсненні різних видів діяльності відбувається приплив Pi(t) і відплив Оi(t) грошових коштів.
Тоді різниця між ними (потік грошових коштів) буде рівна:

Fi(t)= Pi(t) – Оi(t) (1)

де, i = 1, 2, 3 – види діяльності (інвестиційна, операційна, фінансова).
Під потоком реальних грошей мається на увазі різниця між припливом і відпливом грошових коштів від інвестиційної