МІСЦЕ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ В СИСТЕМІ
ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
Зміст
Вступ
Теоретичні основи дослідження фінансового механізму
Зміст фінансового механізму
Поняття про систему елементів державного регулювання економіки
Методи дослідження фінансового механізму
Сучасний фінансовий механізм України і його місце в системі елементів державного регулювання економіки
Фінансово-кредитний механізм у системі стратегічного управління
Місце фінансового механізму в системі елементів державного регулювання економіки
Висновки
Список використаних літературних джерел
1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ
1.1. Зміст фінансового механізму
“Механізм” у перекладі з грецької означає знаряддя, машина. В даний час поняття “механізм” є багатозмістовним. Так, під механізмом розуміють пристрій для передачі і перетворення руху, який представляє собою систему тіл (ланок), в якій рух одного чи кількох тіл (ведучих) викликає цілком визначені рухи решти тіл системи; механізми бувають різними за конструкцією і призначенням, складають основу більшості машин, приладів та інших технічних знарядь. Під механізмом розуміють також і внутрішній устрій (будову), систему чого-небудь, наприклад, державний механізм управління. Механізм – це також і сукупність станів і процесів, з яких складається яке-небудь фізичне, хімічне, фізіологічне, психічне чи будь-яке інше явище, наприклад, механізм мислення [14].
Термін “механізм” в наукових економічних працях дістав особливий розвиток в постсоціалістичних країнах в другій половині 60-х років, коли науковці навперебій заговорили про “господарський механізм економічної системи”, прагнучи наголосити на конкретній рушійній силі системи, що функціонує. Тоді це вважалося “відносно новим відкриттям нашої філософії і політекономії, історичного матеріалізму” [1]. Незважаючи на відносну “молодість” цього терміну в економіці, він у цій галузі знань теж набув багатозмістовності. Так, Л.І.Абалкін наступним чином визначав у ті часи зміст згаданого вище терміну: “Господарський механізм соціалістичного суспільства володіє досить складною структурою. Серед найважливіших його структурних ланок можна виділити: форми організації суспільного виробництва (поділ праці, спеціалізація виробництва, його розміщення та інші, з допомогою удосконалення яких суспільствовпливає на розвиток продуктивних сил і забезпечує підвищення ефективності їх використання); форми господарських зв'язків, завдяки яким здійснюється своєрідний “обмін речовин” в економіці, в тому числі оборот засобів виробництва, фінансово-кредитні відносини та ін.; структуру, форми і методи планування і господарського керівництва, в складі яких одночасно з економічними можуть бути виділені також правові і соціально-психологічні форми і методи; сукупність економічних важелів і стимулів впливу на виробництво і учасників господарської діяльності, з допомогою яких забезпечується узгодження і стимулювання господарської діяльності”. Е.Б.Алаєв акцентує увагу на тому, що “таке визначення – типовий приклад ідеоцентризму, коли нове, недостатньо чітко сформульоване поняття чи ідея “підминають” під себе інші поняття” [1]. Разом з тим термін “механізм” прижився і сучасні економічні дослідження рясніють такими поняттями як “фінансовий механізм”, “механізм управління”, “господарський механізм”, “механізм соціально-економічного розвитку” тощо. Причому, в одних випадках під одним і тим же терміном розуміють сукупність станів системи, наприклад “фінансовий механізм” (сукупність станів фінансової системи), “механізм соціально-економічного розвитку” (сукупність соціально-економічних станів господарської системи); в інших – головний рушій цього розвитку (головний елемент структури системи, особливості його взаємодії з іншими елементами тощо). Існують і дещо відмінні від попередніх погляди на зміст поняття “механізм”. Зокрема, В.Н.Черковець говорить, що господарський механізм представляє собою систему взаємозв'язаних, взаємообумовлених форм і методів планового управління суспільним виробництвом і його структурними складовими частинами, вважаючи, що, з однієї сторони, вони вони виступають як специфічні об'єктивні форми прояву виробничих відносин (народногосподарське планування, суспільні нормативи, стандарти, ціна, прибуток, кредит і т.п.), а з іншої сторони, ці форми використовуються на практиці як методи господарювання. О.Г.Дерев'янко бачить господарський механізм наступним чином: “Під поняттям “механізм” традиційно мається на увазі спосіб функціонування певної системи, тому доцільно визначити господарський механізм як спосіб функціонування господарської системи (незалежно від її розміру), в основі якого лежить визначена сукупність виробничих відносин. Тобто може йтися як про господарський механізм народного господарства в цілому (макроекономічний рівень), так і про господарський механізм суб'єктів підприємницької діяльності (мікроекономічний рівень)”[4].
Отже, як бачимо, наведені вище погляди на господарський механізм суттєво відрізняються між собою. Якщо узагальнити ці погляди, то можна виділити наступні ракурси бачення змісту господарського механізму:
1) Сукупність структурних ланок господарства з формами виробничих зв'язків між ними;
2) Головний рушій розвитку господарської системи;
3) Спосіб функціонування господарської системи;
4) Система форм і методів управління суспільним виробництвом;
5) Сукупність соціально-економічних станів господарської системи.
Але всі наведені вище ракурси бачення змісту поняття “господарський механізм” є однобоким поглядом на нього, тобто поглядом на якусь одну сторону чи окремий елемент господарського механізму, що зумовлює неадекватність сприйняття його як об'єкту і як явища економічного дослідження. Сучасні дослідники під господарським механізмом розуміють в сукупності:
Господарську систему, її будову (компонентну чи галузеву та територіальну структури);
Взаємозв'язки між компонентними та територіальними елементами системи;
Спосіб існування господарської системи;
Система форм і методів управління функціонуванням господарської системи, послідовною зміною її соціально-економічних станів;
Рушій соціально-економічного розвитку адміністративного району – аппарат управління, методи і важелі управління, які ним використовуються, ступінь впливу на інші елементи тощо;
Спосіб і якість життєдіяльності населення.
Отже, розгляд будь з яких названих вище елементів господарського механізму – це вагомий внесок у дослідження особливостей його функціонування в цілому. Так, вивчення соціально-економічного стану господарської системи на конкретну дату – це статичний зріз господарського механізму цієї системи. Вивчення тільки одного з елементів (наприклад, важелів і методів управління), не дасть повної уяви про господарський механізм в цілому. Залишатиметься незрозумілим, чому цей механізм не функціонує зовсім чи функціонує дуже погано. Так, навіть найсучасніша машина з потужним мотором, але