Забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці мити посуд у тазах, відрах тощо. Перед використанням посуд необхідно промивати чистою проточною водою чи за допомогою спеціальних пристроїв.

Посуд для відпуску алкогольних напоїв, мірні ємкості, інший інвентар, торгівельно-технологічне обладнання повинні утримуватися в чистоті відповідно до санітарних правил, затверджених в установленому порядку.

Забороняється повторне використання одноразового посуду.

Забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у підприємствах громадського харчування змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.

Наповнення мірних ємкостей (колб, циліндрів тощо) проводять до мірної позначки (риски) відповідного об'єму, при цьому мірні ємкості повинні знаходитися на горизонтальній поверхні. Мірою місткості повинен бути посуд, який має шкалу або відмітки з нанесеними цифровими значеннями місткості та тавро державної повірки.

Підприємства громадського харчування повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де зазначаються назва напою, вміст пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 та 100 мілілітрів напою у грошовій одиниці України.

Прейскуранти на алкогольні напої підписуються керівником та бухгалтером суб'єкта господарської діяльності, скріплюються печаткою і повинні бути доступні для ознайомлення споживача.

Під час продажу алкогольних напоїв продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

У разі виявлення недоліків, фальсифікації алкогольних напоїв, продажу їх неналежної якості споживач має право вимагати від суб'єкта господарської діяльності:

заміни на аналогічний товар належної якості;

заміни на товар іншого виду, марки з відповідним перерахуванням купівельної ціни;

повернення коштів;

відшкодування заподіяних йому збитків та шкоди в порядку, передбаченому законодавством.

Алкогольні напої належної якості обміну та поверненню не підлягають.

Суб'єкти господарської діяльності (юридичні та фізичні особи), які мають право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, та їх працівники зобов'язані дотримуватись Законів України "Про захист прав споживачів", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", цих Правил, Порядку заняття торгівельною діяльністю і правил торгівельного обслуговування населення.

За їх порушення працівники несуть відповідальність згідно із законодавством.

Ці Правила, а також виписки із статей 18 і 19 Закону України "Про захист прав споживачів" повинні знаходитися в торгівельному залі магазина, відділу, секції, підприємства громадського харчування в доступному для ознайомлення споживачів місці.

Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється посадовими особами органів виконавчої влади у межах їхньої компетенції та в установленому порядку.

Організація перевезення товарів автомобільним транспортом.

Складна економічна ситуація в нашій країні, жадає від працівників автомобільного транспорту підвищеної уваги при вирішенні питань організації і управління автомобільними перевезеннями. При вирішенні цих серйозних задач виникає необхідність підвищення точності планування, аналізу й економічної оцінки роботи як великих транспортних систем, так і окремих автомобілів. Тільки на основі точних розрахунків і аналізу можлива розробка раціональних ресурсозберігаючих схем перевезення вантажів. Вірне економічне рішення є запорукою успішного розвитку автотранспортного підприємства й одержання ним стабільного прибутку.

Перевезення вантажів автомобільним транспортом є складним виробничим процесом, що складається з ряду операцій, що утворюють загальний технологічний процес. Процес доставки вантажу від відправників до одержувачів складається з трьох основних елементів:

навантаження вантажу на автомобільний засіб у пунктах відправлення;

переміщення вантажу автомобільним засобом від пунктів відправлення до пунктів призначення;

вивантаження вантажу з рухомого складу в пунктах призначення.

При доставці вантажу виникає також необхідність виконання різних інших робіт, зв'язаних із транспортним процесом (приймання вантажу у відправника вантажу і здача його вантажоодержувачу, супровід і охорона вантажу під час перевезення, оформлення товарно-транспортних документів і т.д.). Весь комплекс зв'язаних із транспортним процесом робіт, виконуваних з моменту приймання вантажу в пункті відправлення до моменту здачі вантажу в пункті призначення, називається транспортно-експедиційною роботою.

У залежності від місця виконання транспортно-експедиційні роботи можуть бути комплексними і місцевими.

Комплексні охоплюють усі види операцій з моменту одержання вантажу у відправника до моменту здачі його одержувачу.

Місцеві розділяються на операції, виконувані по місцеві відправлення, у дорозі проходження і по місцю прибуття.

Транспортно-експедиційна робота може виконуватися як самими відправниками вантажу і вантажоодержувачами, так і спеціальними організаціями, що спеціалізуються на транспортній логістиці.

Ціль транспортно-експедиційної роботи, виконуваної підприємствами й організаціями автомобільного транспорту, — організація доставки вантажу від складів відправників до складів одержувачів зі звільненням вантажовласників (відправників і одержувачів) від невластивих їм функцій, зв'язаних із процесом перевезення — одержання вантажу в пункті відправлення, охорона вантажу на шляху проходження, здача вантажу в пункті призначення.

Основними показниками транспортно-експедиційної роботи для спеціалізованих транспортно-експедиційних підприємств і організацій є: кількість виконаних транспортно-експедиційних послуг (операцій); завезення і вивіз вантажу (у відправленнях і тоннах); експедиція і супровід вантажу (у тоннах і операціях); вантажно-розвантажувальні роботи, яка характеризується кількістю завантажених і вивантажених тонн.

Організація перевезень вантажів полягає у встановленні порядку підготовки і виконання перевезень, керівництва, обліку і контролю, системи документообігу, системи розрахунків за перевезення вантажів і т.д.

Від рівня організації перевезень залежить якість перевізного процесу, тобто схоронність вантажів, своєчасність (надійність) і економічність перевезень, зручність користування системою перевезень.

Взаємини між відправниками вантажу і вантажоодержувачами регулюються основними діючими нормативними актами і відбиваються в договорах на перевезення вантажу, що укладаються між автотранспортними організаціями і замовниками автомобільного транспорту.

Перевезення вантажів повинні здійснюватися при кількісному обліку обсягу перевезеного вантажу, тобто робота рухомого складу повинна враховуватися в тоннах і тонно-кілометрах.

Централізовані перевезення.

На автомобільному транспорті розрізняють дві форми організації перевезень товарів – децентралізовані і