Курсова робота:

Гроші та кредит

Зміст

Вступ

1. Історія розвитку та сучасний стан теорії грошей

2. Грошовий обіг та його регулювання

2.1. Грошовий обіг і грошові потоки

2.2. Фінансовий (грошовий) ринок

2.3. Грошові системи і грошово-кредитна політика

2.4. Система безготівкових розрахунків та регулювання готівкового грошового обігу

3. Кредит та кредитна система

3.1. Місце кредиту в ринковій економіці

3.2. Кредитна система

3.3. Послуги комерційних банків

Міжнародні валютні відносини

Список використаної літератури

Анотація

Дана курсова робота “Гроші та кредит” призначена для студентів базової освіти з економіки усіх форм навчання.

Предметом роботи є система грошово-кредитних відносин в суспільстві та закономірності її розвитку і функціонування. В даній роботі спираються на знання, здобуті при вивченні таких дисциплін, як “Основи економічної теорії”, “Мікроекономіка” тощо.

Метою курсової роботи “Гроші та кредит” є формування у студентів економічного мислення, наукового розуміння історії становлення та стану сучасної системи грошово-кредитних відносин. В результаті студенти повинні опанувати систему знань про дію об’єктивних законів грошового обігу, про мету, задачі та методи державного регулювання сфери грошово-кредитних відносин.

Завдання курсової роботи “Гроші та кредит” полягає в теоретичній та практичній підготовці студентів з питань, що вирішуються відповідними державними установами при регулюванні грошового обігу та кредитних відносин.

Курсова робота “Гроші та кредит” містить:*

програмний матеріал до вивчення дисципліни “Гроші та кредит”;*

методичні вказівки по вивченню дисципліни “Гроші та кредит”;*

тематику та плани семінарських занять;*

список рекомендованої літератури.

Вступ

Для з'ясування сутності грошей необхідно насамперед розглянути питання походження грошей. Існує дві концепції походження грошей: раціоналістична та еволюційна. Згідно з раціоналістичною концепцією гроші з'явилися в результаті домовленості між людьми для зручності товарного обміну. Еволюційна концепція розглядає появу грошей як наслідок розвитку товарного виробництва і необхідності товарного обміну.

Звернімо увагу на роль держави у творенні грошей. Держава визначає їхню форму, зовнішній вигляд, прилаштовує їх до конкретної економічної ситуації. їй також належить регулююча роль щодо маси грошей в обігу. Таким чином, при впровадженні кожної нової форми грошей роль раціонального чинника має місце поряд з еволюційним характером її виникнення.

Слід зупинитися на вивченні еволюції грошей і грошових відносин, з'ясувати, що спричинило зміну одних форм грошей іншими і як зміна форм грошей впливає на зміну організації грошових відносин. Спочатку замість товарних грошей в обігу з'явилися повноцінні металеві гроші, вартість яких дорівнювала вартості металу, з якого вони виготовлені. На наступному етапі в обігу з'явились неповноцінні металеві гроші. Потім з'явились паперові гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. Формами сучасних неповноцінних (символічних) грошей є паперові гроші, безготівкові (депозитні) та електронні гроші. Вони функціонують завдяки авторитету держави та довірі економічних суб'єктів до них, тому їх називають декретивними, або кредитними. Необхідно приділити увагу причинам демонезації золота, тобто заміни золотих грошей на паперові.

Виникнення паперових грошей було пов'язане з великими темпами виробництва і збільшенням у зв'язку з цим потреби у грошах. Золоті гроші не могли задовольнити зростаючого попиту, оскільки, по-перше, кількість золота в природі обмежена, по-друге, собівартість видобутку золота була велика.

Розглянемо питання сутності грошей. Слід відмітити, що поки немає однозначної відповіді на це питання. Більшись вчених у своїх судженнях виходять із функціонального призначення грошей. Наприклад: "Все, що виконує функції грошей, є гроші", "Гроші є загальним еквівалентом вартості, на який можна обміняти будь-який товар".

Залежно від цілей використання розглядають гроші як гроші і гроші як капітал. На відміну від перших, гроші як капітал використовують з метою отримання додаткової вартості, вони стають носієм капіталу.

Важливим є питання вартості грошей. Неповноцінні гроші набувають вартості у процесі їх обміну на матеріальні блага.

Вартість грошей дорівнює їх купівельній спроможності, тобто кількості товарів і послуг, які можна придбати на одну грошову одиницю. Вивчаючи вартість грошей, необхідно порівняти вартість повноцінних і неповноцінних грошей. Крім вартості, сучасні гроші можуть мати і ціну. Ціною грошей є процентна ставка, розміри якої визначаються на грошовому ринку залежно від співвідношення між попитом та пропозицією на них.

У процесі суспільного відтворення гроші здійснюють певні дії щодо обслуговування руху вартості, які називаються функціями грошей. Питання кількості функцій грошей, визначення сутності окремих функцій є дискусійним. Представники марксистської теорії грошей визначають п'ять функцій: міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші.

Здійснюючи функцію міри вартості, гроші надають кількісного виразу економічним процесам та товарам у вигляді ціни.

В умовах функціонування повноцінних грошей при здійсненні ними функції міри вартості застосовувався масштаб цін, тобто вагова кількість благородного металу, що її містить грошова одиниця. За сучасних умов масштаб цін не застосовується. Функцію міри вартості гроші виконують ідеально тому, що при визначенні ціни на товари та послуги, а також при визначенні вартісних економічних показників наявність грошей не потрібна.

Вивчаючи функції грошей як засобу обігу і засобу платежу, необхідно звернути увагу на їхні основні ознаки. Здійснюючи функцію засобу обігу, гроші є посередником в обміні товарів. Як функція засобу платежу гроші також є посередником у процесі купівлі-продажу,

але оплата здійснюється не відразу, а протягом певного часу. Гроші як засіб платежу мають більшу сферу використання. Вони обслуговують не тільки товарообмін, а й погашення інших боргових зобов’язань.

Здійснюючи функцію засобу нагромадження, гроші обслуговують нагромадження вартості у процесі розширеного відтворення. Під час вивчення цієї функції грошей необхідно засвоїти її ознаки, звернути увагу на форми нагромаджень. Потрібно визначити цілі нагромадження вартості, а саме: збереження вартості, створення резерву платіжних засобів, можливість отримання додаткового доходу.

Виконуючи функцію світових грошей, гроші обслуговують рух вартості в