виконують широкий набір операцій, обслуговують різні галузі господарства.
Спеціалізовані банки орієнтуються на обслуговування певної галузі чи сектора ринку.
Залежно від форми власності банки поділяють на державні, приватні, колективні.
За розмірами капіталу розрізняють малі, середні та великі банки.
Залежно від організаційної форми банки поділяють на товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства, державні.
У процесі вивчення теми зверніть увагу на функції, які виконує банківська система, а саме: трансформаційну, емісійну та стабілізаційну. Засвойте сутність кожної з них.
Особливо треба зупинитись на проблемі стійкості банківської системи, шляхах її забезпечення. Необхідно виокремити показники, які характеризують фінансову стійкість банку та інші економічні нормативи.
Слід звернути увагу на особливості становлення і розвиток комерційних банків в Україні.
Окрім банків, посередниками на грошовому ринку є небанківські фінансово-кредитні установи. При вивченні цього питання необхідно усвідомити відмінності між ними та банками. Діяльність небанківських фінансово-кредитних установ не пов’язана з використанням трьох базових операцій банків, залучення коштів цими установами не є депозитним. У зв’язку з цим діяльність цих установ не впливає на пропозицію грошей і на них не поширюються вимоги щодо обов’язкового резервування.
При вивченні теми необхідно звернути увагу на склад парабанківської системи, на характеристику та функції її установ, усвідомити механізм посередницького функціонування основних видів небанківських фінансово-кредитних установ.
3.3. Послуги комерційних банків
Студент повинен осягнути призначення комерційних банків в умовах ринкових відносин. До розуміння їх ролі в економіці можна підійти, розглянувши функції, які вони виконують в економіці, та послуги, які вони надають іншим суб’єктам господарювання. Тому насамперед слід осягнути зміст їхніх основних функцій:*
залучення вільних грошових коштів;*
ефективний розподіл залученних вільних грошових коштів у ході активних операцій;*
роль посередника у грошових розрахунках;*
депозитна емісія.
Потім слід зрозуміти та засвоїти суть активних та пасивних операцій банків.
Практично всі суб’єкти господарювання користуються послугами банків, тобто у них виникає проблема вибору банку для обслуговування. При вирішенні цієї проблеми необхідна така інформація.*
Вид банку (універсальний або спеціалізований).*
Перелік і вартість його послуг.*
Показники обсягу капіталу, прибутку, рентабельності та інші показники діяльності банку.*
Оцінка надійності банків фахівцями (експертами). Джерелами цієї інформації є:
1) контакти з банківськими робітниками;
2) контакти з їх клієнтами;
3) спеціалізовані засоби інформації.
Експерти банківської діяльності використовують різні системи рейтингових оцінок, оцінюючи банк як надійний, добрий, задовільний. Найбільш відомою системою є система рейтингові оцінки CAMEL.
У перебігу вивчення теми студенту потрібно засвоїти, що банківських послуг багато, і тому їх розподіляють на такі групи:
1) розрахунково-касове обслуговування;
2) кредитні послуги;
3) депозитні;
4) інвестиційні;
5) послуги, пов’язані із зовнішньоекономічною діяльністю (валютні послуги);
6) трастові;
7) депозитарні;
8) консультаційні;
9) кредитні та платіжні картки.
Практично всі клієнти банків потребують розрахунково-касового обслуговування, яке передбачає відкриття рахунків у банку і надання можливості клієнтові здійснювати безготівкові розрахунки, здавати та отримуватии готівку.
Значну увагу слід приділити вивченню кредитних послуг банків. При цьому важливо зрозуміти, що таке система та механізм банківського кредитування, вивчити класифікацію та функції банківського
кредиту, ознайомитись зі змістом кредитних договорів та з суттю окремих видів банківського кредиту.
Окремими видами банківського кредиту є: контокорентний кредит; ломбардний кредит; іпотечний кредит; роловерний кредит; револьверний кредит; кредитна лінія; консорціумний кредит. До кредитних послуг також належать лізинг, факторинг та форфейтинг.
Окремої уваги студента заслуговує вивчення суті банківських операцій з векселями: облік векселів; позики по спеціальному рахунку, забезпечені векселями; інкасування векселів; доміціляція векселів; акцептний кредит.
Наостанок студентові слід розібратись зі змістом депозитних, депозитарних, трастових, інвестиційних та консультаційних послуг банків.
Міжнародні валютні відносини
При вивченні цієї теми спочатку слід зрозуміти, що валюта у широкому розумінні — це грошова одиниця будь-якої країни. Нерідко під валютою розуміють грошову одиницю іноземних країн. Щоб уникнути непорозумінь, використовують поняття “валюта України” та “іноземна валюта”. А враховуючи використання у практиці міжнародних економічних відносин багатьох видів фінансових інструментів, для їх визначення використовується поняття “валютні цінності”.
До складу “валютних цінностей” входять: *
валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;*
платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;*
іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;*
платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;*
банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
З поняттям валютні цінності пов’язане поняття “валютні операції”, до яких зараховують:*
операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у