інші обов'язкові пла-тежі, передбачені законодавством).
У складі третьої та п'ятої з цих груп є, зокрема, витрати підприємства на створення таких загальнодержавних цільових фондів:—
Пенсійний фонд України;—
Фонд соціального страхування України;—
Фонд коштів на випадок безробіття;—
Фонд для здійснення заходів, спрямованих на лікві-дацію наслідків Чорнобильської катастрофи;—
Державний інноваційний фонд;—
Державний фонд сприяння конверсії;—
Фонд коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних шляхів загального користуван-ня.
Відрахування у перші чотири зазначених вище фонди підприємства здійснюють пропорційно до загального фон-ду оплати праці, включаючи премії, усі види заохочень праці робітників і службовців підприємств, на які нарахо-вуються страхові внески згідно з чинним законодавством (пропорційно, але не за рахунок фонду оплати праці!). До Пенсійного фонду України підприємства всіх форм влас-ності вносять збори у розмірі 32 відсотки від фонду оплати праці, до Фонду соціального страхування України — 4 відсотки (обидва ці фонди функціонують поза Державним бюджетом); у доход Державного бюджету вноситься збір коштів на випадок безробіття (1,5 відсотка від фонду оплати праці) і у Фонд для здійснення заходів, спрямо-ваних на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи (10 відсотків від фонду оплати праці).
Відрахування коштів підприємств у інші загальнодер-жавні фонди здійснюються згідно з положеннями про ці фонди.
В законодавчому порядку встановлюються також витрати і втрати, що безпосередньо відносяться на змен-шення прибутку підприємств, як-то: витрати і нестачі товарно-матеріальних цінностей понад норми природного убутку, якщо не встановлено винуватців, збитки від про-стоїв через внутрішньовиробничі і зовнішні причини, не-компенсовані збитки від стихійного лиха, суми дебітор-ської заборгованості, термін позовної давності яких минув та ін. Повна собівартість реалізованої продукції включає також комерційні витрати (витрати, пов'язані з реаліза-цією продукції).
Нижче наводиться витяг зі звітної форми «Звіт про фінансові результати» промислового підприємства за січень—березень 1998 р. (тис. грн.)*:
1. Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) 94,9
2. Податок на додану вартість 15,8
3. Акцизний збір 8,1
4. Витрати на виробництво реалізованої продукції 51,3
5. Комерційні витрати 2,8
6. Результат від реалізації — прибуток 16,9
1.3 Формування прибутку
Прибуток від реалізації товарної продукції є звичайно головною складовою частиною балансового прибутку про-мислового підприємства. Для його зростання підпри-ємство має не лише нарощувати обсяги виробництва, зменшувати витрати на виробництво, але ще й дбати про зменшення залишків нереалізованої продукції на своїх складах, ліквідацію боргів у розрахунках з покупцями, чого в умовах діючої системи розрахунків і загального неза-довільного фінансового стану підприємств досягати досить складно.
Прибуток або збиток від іншої реалізації може мати місце у підприємства головним чином від реалізації про-дукції, робіт, послуг підсобних, допоміжних та обслугову-ючих виробництв (наприклад, реалізація на сторону власних послуг своїх ремонтних, транспортних цехів, про-дукції підсобного сільського господарства тощо). Сюди ж відносяться фінансові результати від реалізації зайвих для підприємства сировини, матеріалів, інших товарно-матеріальних цінностей із складу оборотних активів. Якщо підприємству вдається реалізувати матеріальні цінності дорожче, ніж ціна їх придбання (з урахуванням накладних видатків по їх зберіганню, транспортуванню тощо) воно одержує прибуток, і навпаки. При реалізації будівель, споруд, передавальних пристроїв (тобто об'єктів основних засобів 1-ї групи за класифікацією, прийнятою Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств») сума перевищення виручки від реалізації над балансовою вартістю реалізованого об'єкта вважається прибутком (і включається до складу валових доходів), а сума пере-вищення балансової вартості об'єкта над виручкоію являє собою збиток (і включається до складу валових витрат). Такий порядок визначення прибутку або збитку не поширюється на інші основні засоби підприємств.
Прибутки і збитки від позареалізаційних операццй явля-ють собою різні надходження коштів, видатки і витрати які прямо не пов'язані з реалізацією товарної продіукції та інших товарно-матеріальних цінностей.
Перш за все, всі суб'єкти підприємництва мають право володіти корпоративними правами, тобто правами влас-ності на частку (пай) у статутних фондах інших юридичних осіб через придбання акцій акціонерних товариств, внески коштів до статутних фондів спільних підприємств тощо Таке розміщення фінансових ресурсів дає змогу підприємству одержувати прибутки поза процесом реалізації то-варної продукції та іншої реалізації.
Серед інших позареалізаційних прибутків : значну питому вагу звичайно складають доходи від застосування всілякого роду фінансових (штрафних) санкцій до контр-агентів за порушення господарських угод, чинних і правил розрахунків. Мова йде про штрафи, пеню, неустойки та інші види санкцій, які одержані від партнерів, або відносно яких є рішення суду, арбітражу чи іншого відповвідного органу про їх надходження. Так, чинне законодавство України передбачає штрафи за недопоставку продукції, порушення строків поставки, асортименту і якості про-дукції. У цій справі фінансова служба підприємства у координації з юридичною та збутовою службами прово-дять роботу, яка забезпечує надходження цих доходів від контрагентів-порушників, зокрема, слідкує за своєчасним оформленням документів для розгляду в арбітражних судах справ про стягнення санкцій з тих, хто порушує умови договорів і не сплачує самостійно, як належить за законом, штрафів, неустойок, пені та ін.
У складі позареалізаційних прибутків підприємство може, зокрема, мати (крім тих, про які йшлося вище):
прибуток, що є результатом операцій з тарою, коли, наприклад, різниця між цінами на нову оборотну тару і цінами, які використовуються у розрахунках при повер-ненні тари, перевищує видатки на ремонт і реставрацію цієї тари; прибуток минулих років, що виявився у звітному році; надходження штрафів від банків за затримку проход-ження платіжних документів понад нормативного терміну (порядок сплати цих штрафів введений із метою підви-щення відповідальності комерційних банків за організацію розрахунків у народному господарстві); надходження боргів, списаних у попередніх звітних періодах як безна-дійні, списання кредиторської заборгованості між підпри-ємствами недержавних форм власності,