Товарна продукція є практично скрізь засновуваним вартісним показником, який дає змогу підсумувати виготовлення різних видів продукції і завдяки цьому визначити загальний обсяг виробництва на тому чи іншому підприємстві, а також обчислити низку показників розвитку народного господарства.

Чиста продукція. За вихідний показник для її обчислення беруть обсяг товарної продукції, з вартості якої вираховують матеріальні витрати і суму амортизаційних відрахувань. За економічним змістом показник чистої продукції відображає наново створену на підприємстві вартість і завдяки цьому характеризує результат використання саме власного трудового потенціалу.

Чиста продукція обчислюють за формулою:

ТП = ТП – (М+А), де

ТП – чиста продукція;

ТП – товарна продукція;

М – матеріальні витрати на виробництво продукції, грн..;

А – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.

Реалізована продукція – це продукція, відвантажена покупцеві і за яку надійшли кошти на рахунок підприємства постачальника або мають надійти у визначений домовленістю (угодою) термін. Реалізована продукція обчислюється за формулою:

РП = ТП + (Гп – Гк) +(Вп – Вк), де

РП – реалізована продукція;

ТП – товарна продукція;

Тп, Гк – залишки готової продукції на складі відповідно на початок і кінець планового періоду;

Вп, Вк – залишки відвантаженої продукції, за яку термін оплати не настав, і продукція на відповідальному зберіганні відповідно на почато і кінець планового періоду.

З метою контролю за готовою продукцією на підприємстві, вона оформляється здавальною накладною і передається на склад. На великих підприємствах готова продукція прямо з виробництва, проминувши склад, відвантажується покупцям.

На складі готова продукція обліковується в кількісному виразі за її видами або на книгах складського обліку. В картці або книзі визначається назва продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, ціна за одиницю. Облік готової продукції на складі ведеться в міру її надходження на склад або відпуску зі складу. В картках або книгах складського обліку роблять записи про надходження та відпуск готової продукції і щоденно виводяться її залишки.

На підставі здавальних накладних, що виписуються у двох примірниках, складається відомість випуску продукції. Оцінка у звітному періоді може здійснюватись за фактичною собівартістю і за обліковими цінами з деяким відхиленням від фактичної собівартості. Наприкінці місяці обов’язковою умовою є облік готової продукції за фактичною собівартістю (визначається за даними аналітичного обліку затрат на виробництво).

Реалізованою продукцією підприємства вважається продукція, за яку покупцеві (замовнику) пред’явлені розрахункові документи. Пред’явленими розрахунковими документами (покупцеві, замовникові) вважаються документи з моменту подачі їх до установи банку (за умови здійснення розрахункових операцій через установи банків), або передачі їх покупцеві (замовникові) відповідно до умов, передбаченими договором (контрактом), тобто без участі установ банків.

Якщо покупець за умови договору одержує продукцію безпосередньо на підприємстві виготовлювачі, то така продукція вважається реалізованою після видачі і відповідного оформлення документами та пред’явлення покупцеві-замовникові розрахункових документів.

Реалізованою також вважається продукція, за яку підприємство-продавець одержало площину або авансові платежі.

На схемі 12 відображено рух готової продукції та її реалізації на підприємстві-виготовлювачі.

Схема 1.2. Рух готової продукції та її продажу.

До введення національних стандартів бухгалтерського обліку реалізація продукції здійснювалась на рахунку № 46 “Реалізація”, на дебеті якого відображалась собівартість реалізованої продукції, ПДВ, акцизних збір, поза виробничі витрати, тобто повна собівартість реалізованої продукції. На кредиті рахунку № 46 “Реалізація” відображалась сума (за методом нарахування) відвантаженої до реалізації готової продукції, або інша сума, еквівалентна сумі продажу (боргові зобов’язання, вексель тощо).

Підприємства, що здійснюють свою діяльність у сферах торгівлі і громадського харчування, де розрахунки за продукцію здійснюються готівкою, валовий дохід від реалізації визначається в міру одержання готівки.

Перехід на визначення результатів реалізації зам методом нарахуванням наближає застосовувану в Україні систему обліку і статистики до загальновизнаної у міжнародній практиці.

Таким чином, реалізованою продукцією вважається продажна вартість відвантаженої продукції зазначеної в оформлених як підстава розрахунків з покупцями (замовниками) документах, або продажна вартість відвантаженої продукції, зарахована як платіж на рахунках підприємства в установах банків.

Згідно з таким трактуванням у поняття реалізована продукція внесено зміни до обліку реалізованої продукції.

У зв’язку із введенням нового Плану рахунків рахунок № 46 “Реалізація” не використовується і в Плані рахунків не передбачений.

Для відображення собівартості реалізованої продукції введено активний рахунок № 90 “собівартість реалізації”.

Міру задоволення потреб ринку визначають виходячи із показників обсягу продукції певної номенклатури та асортименту в натуральному вигляді.

Необхідний обсяг виробництва предметів споживання визначають виходячи із структури попиту на них окремо для продовольчих і промислових товарів. При визначенні загальних обсягів виробництва обов’язково враховують імпорт товарів, що склався за попередній період, і можливий експорт товарів власного виробництва. Як правило, прагнуть їх збалансувати або експорт має дещо переважати імпорт.

Знаючи потреби ринку, державні і регіональні замовлення, маючи портфель замовлень на продукцію, підприємство формує виробничу програму. При формуванні виробничої програми визначаються обсяги виробництва, виходячи з діючих цін на продукцію. Враховують також платоспроможність споживачів продукції. Найбільш надійними є державні замовлення, які гарантують оплату за продукцію, що передбачається державним бюджетом. Формування виробничої програми показано на рисунку 1.1.

Рис. 1.1. Схема формування виробничої програми підприємства.

У ринкових умовах господарювання споживач продукції, незалежно чи це юридична, чи фізична особа, самостійно вирішує, яку продукцію купити. Тому на споживчий попит на продукцію впливають великою мірою якісні показники тієї чи іншої продукції (зовнішній вигляд, оформлення), реклама, тощо.

У нинішніх умовах споживач продукції є регулятором її рівня виробництва і попиту на ринку.

Організовуючи виробництво нових видів продукції, підприємець має враховувати особливості ринкової економіки. Важливе значення має також конкурентоспроможність