Крім того, аудитор повинен перевірити, що у випадку, коли готова продукція відвантажувалася за плановою собівартістю (обліковою ціною), меншою за фактичну собівартість, то собівартість реалізованої продукції збільшена на суму відхилень, в протилежному – зменшена методом сторно.

Суми витрат підприємств, пов’язаних з реалізацією готової продукції, відображаються на рахунку 90 “Собівартість реалізації”, який має такі субрахунки:

901 “Собівартість реалізованої готової продукції”;

902 “Собівартість реалізованих товарів”;

903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”

Аудитор по винен перевірити, а при необхідності самостійно здійснити розрахунок фактичної собівартості відвантаженої та реалізованої продукції. Але слід враховувати. Що на більшості підприємств розрахунок фактичної собівартості відвантаженої та реалізованої готової продукції здійснюється з використанням середнього відсотка.

Але на підприємствах з великою номенклатурою продукції поточний облік руху готової продукції за кожним її найменуванням повинне здійснюватися за твердими обліковими цінами – відпускними, оптовими, роздрібними, плановими, договірними тощо. При цьому в кінці місяця окремо визначаються відхилення фактичної собівартості від вартості її за обліковими цінами, які відображаються у бухгалтерському обліку.

Після введення в дію змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (з 01.07.97) фактична собівартість реалізованої готової продукції має розраховуватись методом нарахування. За цим методом здійснюють розрахунки:

Св = (Фзал + Фпов + Фвип) : (Озал + Опов + Овип) . 100%, де

Св – питома вага фактичної собівартості у вартості готової продукції за обліковим цінами;

Фзал – сума залишку продукції на складі на початок місяці за фактичною собівартістю;

Фпов – фактична собівартість повернутої продукції від покупців, яка розраховується окремо;

Фвип – вартість випуску продукції за місяць за фактичною собівартістю;

Озал – сума залишку готової продукції на складі на початок місяця за обліковими цінами.

Опов – повернута готова продукція від покупців за обліковими цінами;

Овип – вартість випуску продукції за місяць за обліковими цінами.

Для обліку доходів” (виручки) від реалізації передбачено рахунок 70 “Доходи від реалізації і зокрема субрахунок 701 “Дохід від реалізації готової продукції”.

Одним із важливих етапів перевірки є перевірка повноти відображення виручки, одержаної від реалізації продукції. Для цього з даними синтетичного обліку зіставляють дані первинних документів, що свідчать про відвантаження продукції. Аудитор повинне звірити заборгованість покупцям за одержаними авансами з аналітичними даними про відвантаження продукції.

Окремим об’єктом перевірки є встановлення правильності формування витрат, пов’язаних з реалізацією продукції, та їх розподіл між реалізованою та нереалізованою продукцією. Склад таких витрат формується відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Особливо уважно слід перевірити правильність нарахування та сплати податку на додану вартість, порядок якого регулюється Законом України “Про ПДВ”. Згідно з листом ДПАУ № 16-1120-16/10=1588 від 04.03.97 року реалізація продукції за цінами, нижчими від собівартості потребує розрахунку оподатковуваного обороту, виходячи з фактичної собівартості виробництва і середнього прибутку. Це передбачено п.19 інструкції №3, за яким “при передачі на території України” товарів (робіт, послуг) власного виробництва безкоштовно або з частковою оплатою оподатковуваний оборот обчислюють, виходячи із рівня державних фіксованих регульованих цін (тарифів) або середніх вільних цін і тарифів на підприємстві, які відображають фактичну собівартість і прибуток на подібні товари, що склалися за той місяць, у якому відбулась реалізації товару”.

Завершальним етапом є перевірка правильності визначення фінансових результатів у реєстрах синтетичного обліку та поновити його відображення у звітності. Аудитор має впевнитись у правильності та своєчасності перерахунку до бюджету усіх обов’язкових платежів, податків та зборів, які за Чинним законодавством включаються до ціни реалізації.

Методика проведення аудиту реалізації продукції показано на схемі 3.3.

№ п/п | Етап перевірки | Реєстр обліку | Процедура аудиту

1 | Перевірка методу визначення виручки від реалізації | Наказ керівника;

Головна книга | Встановлення наявності наказу керівника про метод визначення виручки від реалізації та відпо-відність йому бухгалтерських записів щодо реалізації

2 | Перевірка розрахунку фактичної собівартості реалізованої продукції | Журнали №5, 5А; картки складського обліку;

Головна книга;

Бухгалтерські довідки | Послідовна перевірка розрахунків фактичної собівартості: залишку готової продукції на складі; відвантаженої продукції; реалізованої продукції; звірка одержаних даних з фактично відображеними відомостями у реєстрах синтетичного обліку та звітності

3 | Перевірка витрат, пов’язаних з реалізацією продукції | Журнал №5, 5А;

Відомість № 16;

Головна книга | Перевірка складу та розподілу документів

4 | Перевірка відповідності даних первинного, аналітичного та синтетичного обліку | Головна книга;

Журнал № 5,5А;

Відомість №16, накладні; рахунки-фактури; акти приймання-здачі виконаних робіт (послуг); картки складського обліку; виписки банку | Зіставлення даних первинних документів з даними, відображеними у реєстрах аналітичного та синтетичного обліку

5 | Перевірка визначення фінансового результату | Головна книга;

Журнал №5,5А | Перерахунок визначення фінансового результату та звірки його з даними бухгалтерського обліку; належності та правильності включення до ціни реалізації зборів, платежів

Схема 3.3. Методика проведення аудиту реалізації продукції (робіт, послуг)

ВИСНОВКИ

Розвиток ринкових відносин в Україні вимагає підвищення ефективності господарювання. Проте, можна сказати, що за роки незалежності показники ефективності в країні значно погіршали – зменшились обсяги виробництва, знизилась його рентабельність, різко скоротились інвестиції. Усе це є наслідком занедбання економічної роботи на підприємствах усіх форм власності.

Проаналізувавши діяльність ПФ “Натурмолпродукт” можна зробити висновок, що фінансовий стан підприємства є незадовільним. Причинами такого стану, на мою думку стали:

накопичення невиправданих (понаднормативних) залишків продукції на складах підприємства;

погіршення показників виробничої діяльності – обсяги, асортимент продукції;

зниження рентабельності виробництва, а отже підприємство отримує збитки (протягом трьох років), і як наслідок – зниження