Тема : МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ.
План.
1.Загальні закономірності розвитку світового ринку трудових ресурсів.
2.Міжнародна трудова міграція: суть та причини виникнення.
3.Основні тенденції розвитку сучасних міграційних процесів.
4.Регулювання міжнародних міграційних процесів.Міжнародна організація праці.
Література:
І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” 1996 ст 116-123.
В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995
1.Загальні закономірності розвитку світового ринку трудових ресурсів.
Світовий ринок трудових ресурсів – це система відносин, що виникає з приводу постійного балансування попиту та пропозиції щодо світових трудових ресурсів, яка склалася у зв”язку з нерівномірністю кількісного та якісного розміщення робочої сили по світу. Іншими словами:
Світовий ринок робочої сили – це сукупність трудових ресурсів світу, які пропонуються і купуються на міжнародній діловій арені.
Трудові ресурси розміщені по світу нерівномірно, а тому в одних країнах відзначається недостача робочої сили, в той же час, як в інших країнах населення набагато перевищує потреби в робочих руках. Найбільші проблеми з безробіттям виникають у густонаселених регіонах світу і малорозвинених країнах, що часто співпадає.
Густонаселеними вважаються в основному Південна і Південно-Східна Азія, Північна і центральна Африка, північна частина Латинської Америки.
Світовмй ринок трудових ресурсів знаходиться постійно в русі, тобто переживає тенденційні зміни.
Основні особливості динаміки професійної структури і форм зайнятості активного населення світу:
збільшується потреба в освічених висококваліфікованих працівниках в галузі електронної техніки, а відповідно збільшується кількість людей, потреба в професії яких відмирає.
в розвинених країнах настає насиченість економіки “білими комірцями”, а тому вони стають безробітними.
2.Міжнародна трудова міграція: суть та причини виникнення.
Явище міжнародної мігації населення досить давне і залишило помітний слід у розвитку людства. Більша частина населення деяких країн, наприклад: США, Канада, Австралія складається з нащадків колишніх емігрантів.
Міграція трудових ресурсів – це переміщення людей у територіальному просторі з метою пошуку місця роботи.
Міжнародна трудова міграція – це форма МЕВ, яка полягає у переливі трудових ресурсівз одних країн інші і виражає процес переозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства.
Основні причини існування міжнародної трудової міграції:
а) з боку країни, з якої йде міграція:
велика густота населення.
масове безробіття.
низький життєвий рівень і заробітна плата.
виробнича необхідність(для спеціалістів, що працюють у слаборозвинених країнах).
б) з боку країн, які приймають міграцію:
потреба у додатковій висококваліфікованій робочій силі.
потреба у додатковій дешевій робочій силі.
порівняно висока зарплата.
3.Основні тенднції розвитку сучасних міграційних процесів.
Міграційні процеси відбуваються по всьому світу і мають багатовекторну спрямованість, але на світовомму ринку трудових ресурсів склалися чітко визначені центри, куди в основному стікаються трудові ресурси.
США, Канада – постійно праціє 5% імігрантів(5-12млн.чол.) від загальної кількості всього працюючого населення.
Західна Європа – кількість працюючих імігрантів 4-7млн.чол. Найбільше їх у Люксембурзі, Швейцарії, ФРН, Франції.
Близький Схід – в середньому тут працює 3-5млн. імігрантів. Найбільше іноземців працює в Об”єднаних Арабських Еміратах, Катарі, Кувейті, Саудівській Аравії.
Латинська Америка – число імігрантів 3-8млн. Найприваблішими країнами є Аргентина та Венесуела.
Австралія – це традиційний центр міграції, котрий стягує на роботу 2-3% імігрантів від кількості всього числа працівників.
Азіатсько-Тихоокеанський регіон – сновними імпортерами робочої сили тут є Японія, Південна Корея, Гонконг, Малайзія, Тайланд, Сінгапур.
Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції мають, як позитивні, так і негативні сторони.
Виграш країни-імпортера трудових ресурсів:
Дана країна отримала дешеву, молоду робочу силу.
Отримала готових спеціалістів.
У такій країні прискорюється економічне зростання, зростає
державний бюджет.
Виграш країни- експортера трудових ресурсів:
Валютні перекази імігрантів своїм сім”ям(осідає в банках валюта).
Експортом трудових ресурсів ослаблює проблему безробіття.
Підвищується кваліфікація імігрантів, які повернулись назад.
Негативні наслідки міграції для країн-імпортерів:
виникнення додаткових проблем, пов”язаних з соціальним захистом
імігрантів.
відтік національної валюти у формі вивозу чи переказу.
втрата виучених дешевих спеціалістів-імігрантів, при їх поверненні на батьківщину.
Негативні наслідки міграції для країн-експортерів:
втрата висококваліфікованих підготовлених спеціалістів, так званий “відтік розумів”.
додаткові витрати з бюджету на підготовку нових спеціалістів.
виникнення тенденції до спаду темпів економічного зростання.
4.Регулювання міжнародних міграційних процесів.
Міжнародна організація праці.
До регулювання міжнародних міграційних процесів відносять:
Адміністратино-правове регулювання, яке передбачає:
а) встановлення правових норм;
б)встановлення міграційних квот;
в)встановлення рамок можливостей мігрування(кримінальні норми).
Економічне регулювання міжнародних міграційних процесів полягає в:
а)встановленні митних внесків чи бар”єрів;
б)встановленні відповідних візових ставок;
в)регулювання зарплати мігрантів;
г)запровадження різного роду штрафних ставок.
Регулювання міжнародних міграційних процесів на міждержавному рівні буває:
Одностороннє міжнародне регулювання – це державне регулювання міграційних процесів у відповідності з власними інтересами і без узгодження з іншими державами.
Двостороннє регулювання – це регулювання міграційних процесів на основі двосторонніх міждержавних угод.
Багатостороннє регулювання міжнародними иіграційними процесами – базується на підписанні міжнародних угод, конвенцій на загальносвітовому рівні, а також в межах окремих інтеграційних угрупувань.
Основні правові норми регулювання міжнародних трудових відносин визначаються і контролюються Міжнародною організацією праці – це міжнародна урядова організація створена в 1919році,яка з з 1946 року є спеціалізованим закладом ООН. Україна є членом цієї організації, але ще не всі її положення підписала.
Основні завдання міжнародної організації праці:
захист інтересів і прав трудящих.
підвищення життєвого рівня трудящих.
покращення умов праці.
захист від професійних захворювань.
соціальний захист працівників-імігрантів.
сприяння зайнятості імігрантів.