Світова продовольча проблема - продовольством свідчить, що вирішення цієї проблеми неможливе без розробки й впр�...

Реферат - Світова продовольча проблема

продовольством свідчить, що вирішення цієї проблеми неможливе без розробки й впровадження державної крнцепції і програми забезпечення національної продовольчої безпеки та відновлення агропромислового виробництва, які грунтуються на принципах соціально оріентованої та державно регульованої продовольчої політики та економічної політики в цілому. Головною стратегічною метою продовольчої політики має стати досягнення споживання основних продуктів харчування населенням України на рівні 1990 року з подальшим покращенням його структури та підвищення якості продукції вітчизняного виробництва.

Основними напрямами реалізації зазначених цілей з урахуванням умов перехідного періоду є:

підвищення життєвого рівня та стимулювання платоспроможного попиту населення на продовольство, формування гарантованого державного попиту на важливі види сільськогосподарської продукції й сировини шляхом недопущення заборгованостей по виплаті заробітної плати, стипендій, пенсій та соціальних допомог; комплексного реформування системи оподаткування, соціальних гарантій та підтримки малозабезпечених; приведення системи оплати працівників бюджетної сфери у відповідність до динаміки обсягів прожиткового мінімуму. Реформування власного агропромислового виробництва, ліквідація наслідків системної виробничо-фінансової кризи в цій сфері, збільшення обсягів виробництва агропромислової продукції шляхом створення ринкового економічного середовища; формування відповідного екномічного механізму та системи регулювання внутрішньо- та зовнішньогалузевих відносин; ефективного використання наявного ресурсного потенціалу АПК згідно з потребами забезпечення продовольчої безпеки держави; регулювання основних товарних ринків. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до стану та завдань розвитку вітчизняного виробництва продукції агропромислового комплексу шляхом раціоналізації експорту завдяки розширенню вивозу продукції глибокої переробки сільськогосподарської сировини, лікеро-горілчаних виробів і безалкогольних напоїв та значного скорочення імпорту продукції спеціалізації вітчизняного АПК на основі запровадження елементів протекціоністської політики. Вдосконалення земельних відносин та формування цивілізованого ринку землі шляхом створення відповідної нормативно-законодавчої бази. Формування сприятливого інвестиційного клімату в агропромисловому комплексі шляхом запровадження податкових пільг учасникам інвестиційного процесу та збільшення обсягів централізованих капіталовкладень як інструменту державної структурної політики у сфері АПК. Стимулювання розвитку науково-технічного прогресу, впровадження високих технологій в агропромислове виробництво шляхом підвищення ефективності використання наявного науково-технічного потенціалу АПК; відновлення фінансування аграрної науки з державного бюджету до необхідних рівнів; вирішення питання формування механізму економічного стимулювання впровадження новітніх технологій та науково-технічних розробок; надання продовольчому комплексу пріоритетного розвитку на основі досягнень науки і техніки. Розвиток системи державного регулювання якості та безпечності харчових продуктів на основі комплексного підходу до контролю, оцінки та регламентації якості продуктів харчування на всіх етапах їх виробництва, переробки, зберігання і транспотрування; вдосконалення нормативної бази з цього питання та державної системи стандартизації, регулювання цін на сировину та кінцеву продукцію відповідно до якості товару.

Висновки

Продовольча проблема належить до категорії глобальних. Для розв`язання продовольчої проблеми недостатньо зусиль окремої держави, а потрібно добре налагоджене співробітництво всіх країн, незалежно від їх суспільного ладу.

За останні 50 років у виробництві продовольства досягнуто істотоного прогресу – чисельність людей, що недоїдають і голодують, скоротилася майже в два рази. У той же час за даними ФАО загальна кількість голодуючих на землі складає 500-550 млн осіб, а тих, хто недоїдає, - 1-1,3 млрд.

Головною ареною голоду і недоїдання в сучасному світі є країни, що розвиваються, де проживає майже 4/5 населення світу, виробляють приблизно 1/3 всього продовольства, а споживають трохи більше третини його загальносвітового споживання. При оцінці скрутної продовольчої ситуації в цих країнах необхідно враховувати незавершеність аграрних реформ, бідність широких мас селянства, відсталість системи землеробства, нераціональне використання земельних і водних ресурсів.

Актуальною продовольча проблема є і для країн з перехідною економікою, в тому числі України. Можливості розв`язання продовольчої проблеми безпосередньо повязані з вирішенням питань агропромислової сфери економіки. Стратегічною метою реформування агропромислового комплексу України традиційно є підвищення життєвого рівня населення на основі збільшення обсягів виробництва продуктів харчування і продуктивності праці, розвитку науково-технічного прогресу.

Таким чином, створення підвалин світової продовольчої безпеки – це системне завдання, вирішення якого починається з глобального, світового рівня і має доходити до кожної окремої людини.

Література

Світова економіка: навчальний посібник .- К.: Либідь, 2000 р., ст. 481-496 Стратегія економічного розвитку України: науковий збірник.Вип.4.-К.:КНЕУ,2001 рік,ст. 163-173 Семенов В.Ф , Загальний курс агробізнесу: навчальний посібник. – К. : Знання, 2000 рік, ст. 76-85 Дадалко В.А. Мировая экономика: учебное пособие. – Минск: Ураджай, 2001 г Баранчик І.І. “Стабільне вітчизняне виробництво – надійний фактор продовольчої безпеки України” // Економіка АПК, 2001, № 1, ст. 10-14 Береговий М. “ Шляхи формування світової та національної продовольчої безпеки” // Бухгалтерія в сільському господарстві, 2002 , № 1, ст. 23-30 Лукінов І.І , Саблук П.Т. “Про стратегію трансформування АПК та забезпечення продовольчої безпеки України” // Економіка України , 2000, № 9, ст. 62-81 Хорунжий М.Й. “ Продовольча безпека: соціально-економічна суть, стан і показники”// Економіка АПК, 2003, №6, ст. 146-152 Шевчук О.В. “ Сучасні тенденції розвитку ринку продовольчих товарів в Україні”// Економіка АПК, 2003, № 8, ст. 9-16 Янків М. “ Аграрна реформа як чинник продовольчої безпеки України” // Регіональна економіка, 2000, № 1, ст. 22-26

ДОДАТОК1

Калорійність середньодобового споживання населенням України основних продуктів харчування по регіонах ( на душу населення, ккал/добу)

Регіон, область | 1990 | 1995 | 2000

Всього, ккал | Відхилення

від фізіологічної норми |

Україна

Донецький

Донецька

Луганська

Карпатський

Закарпатська

Івано-Франківська

Львівська

Чернівецька

Подільський

Вінницька

Тернопільська

Хмельницька

Поліський

Волинська

Житомирська

Рівненська

Чернігівська

Придніпровський

Дніпропетровська

Запорізька

Причорноморський

АР Крим

Миколаївська

Одеська

Херсонська

Східний

Полтавська

Сумська

Харківська

Центральний

Київська

Черкаська

Кіровоградська | 3534,3

3294

3222,2

3425,8

3660,3

3669,6

3738,1

3624,8

3624,7

3610,8

3803,9

3459,2

3489,1

3538

3758,3

3240,6

3525,9

3654,1

3617,4

3581,2

3684,8

3436,1

3385,2

3864,6

3206,7

3460

3583,9

3684,5

4066,8

3311,4

3765,7

3580,3

3627,2

3940,2 |

268,3

23,0

43,8

159,8

394,3

403,6

472,1

358,8

358,7

344,8

537,9

193,2

223,1

272,0

492,3

-25,4

259,9

388,1

351,4

315,2

418,8

170,1

119,2

598,6

-59,3

194,0

317,9

418,5

800,8

45,4

499,7

314,3

361,2

674,2 |

2655,5

2290,5

2260,3

2361

2683,4

2814,6

2837,7

2531

2661

2756,9

2893,3

2830,9

2546,2

2611,6

2619,3

2577

2649,7

3013,8

2804,7

2841,5

2991,8

2645

2279

2947,1

2422,6

2811,1

2832,8

3096

3131,3

2573,4

2954,7

2899,4

2933,6

3007,3 | -610,5

-975,5

-1006

-905

-582,6

-451,4

-428,3

-735

-605

-509,1

-372,7

-435,1

-719,8

-654,4

-646,7

-689

-616,3

-252,2

-461,3

-424,5

-274,2

-621

-987

-318,9

-843,4

-454,9

-433,2

-168

-134,7

-692,6

-311,3

-366,6

-322,4

-258,7 | -191,5

-173,5

-203,7

-103

219,4

350,6

373,7

197

292,9

429,3

366,9

82,2

147,6

155,3

113

185,7

549,8

340,7

377,5

527,8

181

-185

483,1

-41,4

347,1

368,8

634

667,3

109,4

490,7

435,4

469,6

543,3 | 2523

2307

2344

2235

2629

2856

2660

2595

2374

2628

2548

2723

2483

2591

2514

2462

2421

2957

2532

2457

2674

2450

2273

2643

2343

2824

3868

2707

2906

2554

2552

2408

2948

2605 | -743

-959

-922

-1031

-637

-410

-606

-671

-892

-638

-718

-543

-783

-675

-752

-804

-845

-309

-734

-809

-592

-816

-993

-623

-923

-442

602

-559

-360

-712

-714

-858

-318

-661 | -9

-157

-120

-229

165

392

196

131

-90

164

259

127

-2

-43

493

-7

210

-14

-191

179

-121

360

1404

243

442

-56

484

141

Джерело: Стратегія економічного розвитку України: науковий збірник. Вип.4. – К.: КНЕУ, 2001, ст. 163-173

Сторінки: 1 2 3 4 5