Економічна інтеграція не може не супроводжуватися полі-тичною, юридичною та іншими видами інтеграції у сфері надбу-дови. Сьогодні ЄС — це переважно конфедеративний устрій зі значними елементами федерації. Такі органи цієї організації, як Рада та Комісія, наділені правом прийняття юридичне обов'яз-кових для держав—членів цього товариства рішень з багатьох пи-тань. Крім проблем вільного переміщення товарів, послуг, робо-чої сили та капіталів, керівні органи товариства мають право ви-рішального голосу (наднаціональне право) у сфері сільськогос-подарської, антитрестівської, транспортної політики та у сфері зовнішньої і внутрішньої торгівлі. Згідно з рішеннями Маастріх-тського договору в ЄС запроваджено єдине громадянство. Вод-ночас ці країни не проводять єдиної промислової політики. Зго-дом органи ЄС матимуть право регулювати валютні відносини. Тому справедливим є твердження Дж. Піндера (професора Коро-лівського інституту міжнародних відносин Великобританії) про те, що "розвиток співтовариства з часу його утворення може роз-глядатися як поступ до створення федеративної системи". Якщо інтеграція, на його думку, пошириться й на сферу безпеки, то це співтовариство стане федеративною державою.

Нині, коли наднаціональні органи приймають закони лише у межах тих функцій, які добровільно делегують Їм національні держави, закони окремих країн не можуть протиставлятися зако-нам всього співтовариства і не повинна виникати проблема їх пріоритету. З прийняттям у 1986 p. Єдиного Європейського акта в разі конфлікту національного права і права співтовариства прі-оритет надається праву співтовариства.

Право співтовариства поширюється на всіх фізичних та юри-дичних осіб у країнах. Для того, щоб воно набрало чинності, не вимагається згода всіх учасників співтовариства. До кінця 90-х років сферами такого права, крім названих, буде єдина політика в соціальній сфері, в сфері охорони навколишнього середовища, фундаментальних досліджень, регіональна політика. Більшість країн ЄС дійшли висновку про необхідність поглиблення інтег-рації у сфері зовнішньої політики та безпеки. Планується ство-рення Кабінету Міністрів ЄС. До 2010 p., коли кількість держав співтовариства зросте майже вдвічі, постане питання обрання пре-зидента, головною функцією якого буде координація діяльності держав співтовариства у політичній, військовій, соціальній, еко-номічній та інших сферах.

У наступному столітті відбуватиметься боротьба двох супе-речливих тенденцій. Перша з них — тенденція до утворення моноетнічних держав. Так, за науковими прогнозами, до 100-річчя ООН (заснована у 1949 p.) на планеті з'являться ще майже 100 нових держав. Друга тенденція — створення економічних угру-повань багатьох країн конфедеративного і федеративного типу.

Література:

1. “Міжнародні економічні відносини” В.Б.Буглай, Н.Н.Ливенцев. Москва, “Фінанси і статистика”, 1996 р. – 347с. ;

2. “Міжнародні економічні відносини” Е.Ф.Авдокушин Москва, Информационно-внедренческий центр “Маркетинг”, 1997 р. – 289с. ;

3. Мочерний С.В. «Економічна теорія: Посібник для студентів вищих закладів освіти». – К.: Видавничий центр “Академія”, 1999. – 592с. ;

4. Тлумачний словник економічних термінів “Це - бізнес”. Київ, “Альтерпрес”, 1996р. – 278с. ;

5. Положення міжнародного валютного фонду.