Таким чином, входження України у відкриту ринкову економіку є важливим чинником інтеграції підприємств країни у зовнішньоекономічне середовище як переходу із закритої економічної системи у відкриту. Процес глобалізації зовнішньоторгівельних зв’язків українськими підприємствами може відбуватись лише на основі урахування вітчизняними товаровиробниками всіх факторів пропозиції світового ринку: не лише факторів входу-виходу фірм у світовий економічний простір, а й нових факторів інтеграції у макроекономічний простір для колишніх соціалістичних республік, що належали раніше до закритої економіки.

2.3.Система регулювання зовнішньої торгівлі України

Згідно закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Україна самостійно формує систему та структуру державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності повинно забезпечити:

- захист економічних інтересів України і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- створення однакових можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з ціллю розвитку всіх видів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, використання доходів і здійснення інвестицій;

- розвиток конкуренції і ліквідацію монополізму.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється виходячи з наступних цілей:

- забезпечення збалансованості економіки і рівноваги внутрішнього ринку України;

- стимулювання прогресивних структурних змін в економіці;

- створення найбільш сприятливих умов для введення економіки України в систему міжнародного поділу праці. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється:

- Україною як державою в лиці її органів в межах їх компетенції;

- недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торгівельними палатами і ін.), які діють на основі своїх установчих документів;

- самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на основі відповідних угод, які заключаються між ними.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою:

- законів України;

- передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;

- економічних методів оперативного регулювання (валютних, фінансово-кредитних операцій та ін.) в рамках законів України;

- рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються згідно їх установчих документів в рамках законів України;

- договорів, які заключаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і не суперечать законам України.

Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності:

1. Верховна Рада України. В компетенцію Верховної Ради України входить:

- прийняття, зміни, анулювання законів;

- затвердження основних напрямів зовнішньоекономічної політики;

- затвердження структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- заключення міжнародних договорів;

- встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України;

- затвердження списку товарів, експорт і імпорт яких підлягає ліцензуванню або забороняється.

2. Кабінет Міністрів України:

- визначає методи здійснення зовнішньоекономічної політики України;

- здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів і відомств України по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності;

- координує роботу торговельних представництв України та в інших державах;

- приймає нормативні акти з питань зовнішньоекономічної діяльності;

- проводить переговори і заключає міжнародні договори;

- виносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції відносно організації системи міністерств, державних комітетів і відомств - органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- забезпечення складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;

- здійснює міри для раціонального використання коштів Державного валютного фонду України.

3. Національний банк України:

- здійснює збереження і використання золотовалютного резерву України;

- представляє інтереси України в відносинах з центральними банками і іншими фінансово-кредитними інститутами і заключає відповідні банківські угоди;

- регулює курс національної валюти України по відношенню до грошових одиниць інших держав;

- здійснює облік і розрахунки за пред'явленими і отриманими кредитами держави, проводить операції з централізованими валютними ресурсами, які виділяються із державного валютного фонду України.

4. Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України:

- забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координує їхню діяльність;

- здійснює контроль за дотриманням всіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності законів України і умов міжнародних договорів України;

- здійснює міри нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, реєстрацію окремих видів контрактів і інші функції.

5. Державне управління митного контролю:

- здійснює митний контроль в Україні;

6. Антимонопольний комітет України:

- здійснює контроль за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства.

7. Органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю:

- місцеві Ради народних депутатів України;

- територіальні підрозділи (відділи) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Однією з форм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є встановлення режиму здійснення валютних операцій на території України. Такий режим встановлений Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. № 15-93, яким водночас визначено загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Наступною формою є митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, яке здійснюється згідно із Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Митним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 12 грудня 1991 р. і Декретом Кабінету Міністрів України "Про єдиний митний тариф України" від 11 січня 1993 p. № 4-93.

Ліцензування та квотування експорту та імпорту як форми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності запроваджуються Україною самостійно у випадках, передбачених ст. 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Відповідно до зазначеної статті в Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) ліцензій:

- генеральна ліцензія - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певним товаром (товарами) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування цього товару (товарів);

- разова (індивідуальна) ліцензія - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності