Курсова робота

Кредитування в Україні: форми, значення, ризики, іпотека.

План

Вступ

Необхідність і сутність кредиту.

Форми кредиту.

Іпотечне кредитування як основна форма розширення кредитів.

Банківські ризики як основний фактор стримування кредитування.

Значення кредитів для ринкової економіки.

Висновок.

Додаток.

Використана література.

Вступ

Наявність товарного виробництва і грошей об’єктивно зумовлює існування і функціонування кредиту. З розвитком товарного виробн6ицтва кредит стає об’єктивним атрибутом господарювання. Але характеру об’єктивної необхідності він набув лише за умов становлення і розвитку товарно-грошових відносин. Ця необхідність була зумовлена особливостями взаємовідносин між товаровиробниками : коли продавцю потрібно було продавати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити ( тому що він ще не виготовив або не продав свій ), виникала потреба у передачі продавцем покупцеві товару з відстрочкою платежу, в кредит.

Якщо рух товарних потоків випереджає грошові, то споживачі матеріальних цінностей в момент їх сплати не мають достатніх грошових коштів, що може зупинити нормальний рух процесу відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то в учасників виробничого процесу нагромаджуються тимчасово вільні грошові кошти, виникає суперечність між безперервним вивільненням матеріальних і грошових ресурсів в інтересах прискорення процесів відтворення. Ця суперечність може бути усунена за допомогою кредиту, який дає можливість отримувати позичальникам грошові кошти, потрібні для оплати матеріальних цінностей та послуг або придбати їх розстрочкою платежу.

Потреба у кредитах також виникають у зв’язку з особливостями індивідуального кругообігу коштів госпрозрахункових підприємств і організацій.

Конкретною економічною основою, на якій з’являються і розвиваються кредитні відносини, виступає кругообіг капіталу, який є безперервний, але при цьому не виключаються коливання потреб у ресурсах і джерелах їх покриття.

Завдяки кредиту :

зменшується час на задоволення господарських та особистих потреб ;

він виступає як опора сучасної економіки, невід’ємний елемент економічного розвитку ;

кредитори мають можливість отримати додаткові грошові кошти при передачі певної суми вільних ресурсів позичальнику.

Коливання в кругообігу основних фондів обумовлені невідповідністю між потребою у великих одноразових витратах на оновлення основних фондів і поступовим характером відшкодування їх вартості в процесі амортизації. В результаті у підприємств може утворюватись як тимчасовий надлишок коштів, що накопичується у фондах розвитку виробництва так і потреба в додаткових грошових ресурсах для технічного переоснащення або виробничого будівництва у випадку недостатності власних накопичень, тобто виникає потреба у кредиті.

У молодих людей потреби часто перевищують їх прибутки. І навпаки, у людей старшого віку прибутки, як правило, перевищують видатки. Це також, з одного боку, викликає потребу в кредиті, а з іншого – створює умови для його надання. Можна зробити висновок, що необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин. Його передумовою є наявність поточних або майбутніх прибутків у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необхідність кредиту – коливання потреби в коштах та джерелах їх формування, як у юридичних, так і у в фізичних осіб.

Слово «кредит» походить від латинського «creditium» , що означає «позика», «борг». Цей термін перекладається ще як «вірю», «довіряю» .А тому категорія кредиту розглядається наукою переважно як довіра однієї особи до іншої, на підставі якої у позику надається певна вартість у грошовій чи товарній формі для тимчасового користування за відповідну плату. Розглядаючи цю економічну категорію, необхідно виділити такі її основні ознаки :

кредит – специфічний тип економічних відносин, що ґрунтується на взаємній довірі сторін цих відносин ;

економічною основою кредиту є мобілізація і нагромадження тимчасово вільних коштів і формування з них позичкового капіталу ;

кредитування – акт передачі кредитором певної суми капіталу в тимчасове користування позичальнику на умовах повернення та сплати. 12

Отже, сутність категорії кредиту можна визначити так : кредит – це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення та оплати. 11

Економічні відносини між сторонами кредитної угоди виникають під час одержання позики, користування нею та її повернення. В цих відносинах завжди беруть участь не менш ніж дві сторони : кредитор – сторона, яка передає вартість у грошовій чи натуральній формі в кредит і позичальник – сторона, що зацікавлена в одержанні позики для досягнення своєї певної мети. Ці сторони називаються суб’єктами кредитної угоди, а ті грошові чи матеріальні цінності , затрати чи проекти, відносно яких укладається угода позики, - є об’єктом кредиту.

Найпростішою формою кредитних відносин, що зародилися на перших етапах становлення і розвитку товарного виробництва та обміну, був лихварський кредит, який надавався дрібним виробникам під високі позичкові проценти, що часто призводило до повного розорення позичальників, особливо дрібних виробників. Позичальники звертались за кредитом переважно через начальні споживчі потреби або для сплати боргів. Крім лихварських товаровиробники надавали один одному кредити під час купівлі-продажу товарів.

Кредитні відносини, як бачимо, зародилися ще на ранніх етапах простого товарного виробництва. Однак у своїх зрілих формах вони набули розвитку лише за умов ринкової економіки, коли кредит надається здебільшого для задоволення підприємницьких потреб. Особлива роль в організації кредитних відносин належить банкам.

Рушійним мотивом кредитних відносин є отримання додаткового прибутку (доходу ) кожним із суб’єктів кредитних відносин : кредитор отримує його у формі відсотку за кошти, надані у позику, а боржник – у вигляді прибутку на запозичені кошти, використані у підприємницькій діяльності, чи на розширення свого власного споживання. 11 Завдяки цьому , кредит справляє важливий стимулюючий вплив на поведінку економічних суб’єктів. Але об’єктивної необхідності кредиту, про яку мова йшла вище, а