не співпрацюють) з агентствами нерухомості (Додаток 5).
Як правило, банки нараховують проценти на залишок кредиту, тому місячні платежі позичальника протягом першого року. Банк «Аваль» , наприклад, розраховує місячні платежі позичальника за іншою схемою, яка прийнята в основному російськими банками. Суть її полягає в тому, що клієнт-позичальник сплачує банку щомісячно одну і ту ж суму протягом усього терміну дії кредитного договору. Клієнт завжди знає, що кожного місяця треба заплатити банку одну і ту саму суму, яку він вносить в будь-який зручний для нього час у найближче відділення банку «Аваль». Для порівняння умов кредитування різних банків розглянемо таблицю, у якій при однакових вхідних даних дано ряд інших похідних показників. (Додаток 6)
Також ще існує аграрна (земельна) і промислова іпотека.
Отже, формування системи іпотечного кредиту в Україні відкриває нові фінансові перспективи для розвитку національної економіки : забезпечується підвищення рівня капіталізації інвестиційних ресурсів, започатковується новий механізм більш ефективного розподілу капіталу між сферами і галузями економіки, виникає новий імпульс для суттєвого розширення фондового ринку на основі появи нових іпотечних цінних паперів.
Кредитування з найдавніших часів є ризиковим видом діяльності. Кредитний ризик, що породжується даною діяльністю , та методи його мінімізації цікавлять як практиків, так і теоретиків. Про це свідчить велика кількість наукових публікацій, що з’явилась останнім часом. Не дивлячись на той факт, що проблема кредитного ризику надзвичайно актуальна серед науковців, дослідження причин виникнення, особливо в конкретних галузях, та методи мінімізації кредитного ризику не можна вважати повністю вивченими та дослідженими.
Під кредитним ризиком традиційно розуміють ймовірність несплати позичальником основного бору та відсотків, які належать до сплати за користування кредитом у терміни, визначені в кредитній угоді. У взаємовідносинах кредитора та позичальника предметом спільного інтересу є кредит.
Оперуючи поняттям кредитного ризику комерційного банку, потрібно розрізняти такі поняття :
кредитний ризик щодо кредитної угоди – ймовірність того, що позичальник не зможе повернути борг згідно з умовою договору, і при цьому банку не вдасться своєчасно та в повному обсязі скористатися забезпеченням позики для покриття можливих втрат ;
портфельний кредитний ризик – середньозважена величина ризиків щодо всіх угод кредитного портфеля, де вагомими є частки суми угод у загальній сумі кредитного портфеля. 7
Ризик у широкому розумінні слід розглядати як невизначеність відносно настання тієї чи іншої події у майбутньому, причому ризик в економічному контексті є як негативним, так і позитивним явищем.
Актуальним залишається питання визначення загальних причин виникнення ризику в банківській діяльності (Додаток 7), до яких можна віднести :
невизначеність цілей ;
наявність неповної інформації ;
елемент випадковості;
брак часу для раціональної оцінки ситуації.
Виявлення джерел кредитного ризику – передумова ефективного управління ризиками, тому й структуру кредитного ризику потрібно подати з точки зору причин його виникнення, тобто основою цієї структури є відповідь на запитання , чому кредит не може бути поверненим. (Додаток 8)
Управління кредитним ризиком – сукупність заходів, спрямованих на запобігання втрат банку від його кредитної діяльності.
У цілому управління кредитним ризиком можна вважати процесом, який складається з аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища банку, з урахуванням вимог центрального банку, ідентифікації і визначення рівня ризику, вибору стратегії і методі управління ризиком із метою збалансування цілей прибутковості, ризику і ліквідності.
Є лише дві ситуації в управлінні ризиками : або банк бере на себе ризик, або ж ухиляється від нього (Додаток 9).
Сучасна банківська практика сформувала різні системи запобіжних заходів щодо зменшення впливу кредитного ризику.
Однією з таких запобіжних систем є страхування ( формування та використання резерву на можливі втрати за кредитними операціями ) та методом прямого страхування, що відбувається за участю страхових компаній.
Отже, навіть за найвмілішого управління банком і найдосконаліших рецептів ведення банківської справи, в яких враховано майже всі ймовірні несприятливі умови і події, цілковито уникнути ризику неможливо. Тому за теперішніх умов просто потрібно старатися мінімізувати дію негативних наслідків ризиків і «йти» вперед.
Роль кредиту характеризується результатом застосування для економіки в цілому і населення зокрема. Кредит впливає на процеси виробництва, реалізацію і споживання продукції , а також на сферу грошового обігу.
Одним із проявів ролі кредиту виступає його вплив на безперервність процесів виробництва і реалізації продукції. Завдяки наданню позикових коштів для задоволення тимчасових потреб відбуваються «припливи» і «відпливи» коштів позичальників. Це сприяє подоланню затримки відтворювального процесу, забезпечує безперервність і сприяє його прискоренню. Кредит відіграє важливу роль у задоволенні тимчасової потреби в коштах, яка може бути обумовлена сезонністю виробництва і реалізації продукції, використовується для збільшення основних фондів.
Кредит у сфері грошового обігу забезпечує надходження готівки та її вилучення з обігу через банки на кредитній основі.
Таким чином, кредит відіграє важливу роль в утворенні коштів для готівкового і безготівкового обігу і забезпечує безперервність безготівкового.
Особливо важлива роль кредиту в умовах функціонування неповноцінних грошей, грошей нерозмінних на дорогоцінний метал. Це пов’язано із збільшенням грошової маси при функціонуванні неповноцінних грошей на основі кредитних відносин.
Виходячи з того, що в сучасних умовах інфляція є постійним явищем в економіці, зростає роль кредиту в цих умовах. Регуляція грошової маси в обороті здійснюється за допомогою кредиту, що забезпечує підтримку стабільної купівельної спроможності грошової одиниці.
Зміни в умовах розвитку економіки, у зв’язку з переходом від командно-адміністративної до ринкової економіки посилює роль комерційного та іпотечного кредитів. Це в свою чергу дає можливість застосувати кредит як додаткове джерело капіталовкладень. Збільшення і розвиток акціонерного капіталу викликає розширення кредитних операцій з цінними