Ці й подібні показники, зв'язані зі збереженням життя і здо-ров'я людини, а також спрямовані на охорону навколишнього природного середовища, повинні завжди знаходитися в полі зору ЛПР при розробці і прийнята управлінських рішень.

Іншим важливим аспектом, який необхідно враховувати при прийнятті технічних і організаційних рішень (особливо при нововведеннях), є різноманітне їхнє пророблення. Без аналізу міжнародного досвіду, безпосередніх конкурентів навряд чи вар-то братися за діло і витрачати даремно наявний капітал.

Таким чином, розглянуті питання наочно показують склад-ність і багатогранність оцінок ефективності прийнятих рішень. Звідси випливає, що керівник, ставлячи завдання і, вирішуючи його разом з підлеглими, знаходиться в дуже складному стано-вищі, що, як правило, збільшується невизначеністю і ризиком. У зв'язку з цим дуже актуальним стає виклад методів і прийомів те-оретичного і прикладного характеру, що сприяють успішній роз-робці і прийняттю економічно обґрунтованих і досить аргумен-тованих управлінських рішень.

3.3. Принципи вирішення завдань ефективності

До основних принципів вирішення завдань ефективності варто віднести такі категорії, як системність, комплексність, ди-намічність, сполучення народногосподарських і госпрозрахунко-вих інтересів, облік неповноти інформації [26].

Системність. Цей принцип припускає облік місця розгля-нутих заходів у багаторівневій системі планування і керування. Поліпшення показників на більш низькому рівні ієрархії повин-но супроводжуватися поліпшенням відповідних характеристик на більш високих рівнях. Однак такі показники, як рента-бельність, фондовіддача, продуктивність праці, зазначеними вла-стивостями можуть не володіти (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Зміна показників в об 'єднанні при передачі частини основних фондів з одного підприємства іншому

Підприємства | П | о к а з н и к | и

Виробничі Фонди, мли. грн | Прибуток,

МЛН. грн | Рентабельність фондів, %

варіант 1 | варіант

2 | варіант 1 | варіант

2 | варіант 1 | варіант

2

№1 | 20 | 10 | 8.0 | 4.5 | 40 | 45

№2 | 10 | 20 | 2.0 | 4.4 | 20 | 22

Об'єднання | 30 | 30 | 10.0 | 8.9 | 33 | 29

Пояснимо наведену таблицю. Об'єднанню підлеглі два підприємства (№ 1 і № 2), характеристики яких представлені варі-антом 1. Якщо передати фонди вартістю 10 млн. грн. з першого підприємства на друге (варіант 2), то показники прибутку і рента-бельності, природно, зміняться. Причому, рентабельність кожного з підприємств зростає, а рентабельність по об'єднанню змен-шиться. Аналогічне положення може бути з показниками фон-довіддачі, продуктивності праці й інших приватних показників.

Звичайно, непридатність цих показників як критеріїв по-рівняння не применшує їхньої ролі при вирішенні завдань аналізу.

Тут доречно сказати про важливість обліку синергетич-них** Синергія — варіант реакції системи на комбинований вплив декількох факторів, як правило, цей вплив перевищує дію кожного з них ефектів для завдань оптимізації внаслідок незведення влас-тивостей і характеристик системи в цілому до суми властивостей складових підсистем.

Комплексність. Відповідно до цього принципу необхідний всебічний аналіз наслідків проведення розглянутого заходу у всіх сферах, де виявляється його вплив. Важливо також сполучення розрахунків абсолютної і порівняльної ефективності (тобто вибір не тільки кращого з порівнюваних, але і перевірка на його абсо-лютну ефективність).

Дане твердження легко продемонструвати на такому жартівливому прикладі. Верблюд працює в Новгородській об-ласті на перевезенні важких вантажів. Його необхідно годувати спеціальною колючкою. Запитується, що вигідніше: привозити раз у два тижні колючку із Середньої Азії чи самого верблюда во-зити в рідні краї? Допустимо, що розрахунки показали — краще возити колючку. Але перш ніж вибрати цей варіант, треба пе-ревірити, який же буде абсолютний ефект, чи виправдаються навіть мінімальні витрати? Тут неважко помітити, що навіть за кращого варіанту використовувати тварину економічно не-вигідно, тобто необхідно його замінити чим-небудь сучасним.

Але в житті усе складніше, і обраний варіант повинен бути, по-перше позитивним і, по-друге, необхідно забезпечити повний облік результатів економічного і соціального плану (як зовнішньо-го так і внутрішнього). Наприклад, розвиток доріг у сільській місцевості знижує собівартість сільськогосподарської продукції, поліпшується медичне обслуговування, стиль життя населення.

Сполучення народногосподарських і госпрозрахункових інте-ресів. В умовах, коли той чи інший захід фінансується з різних джерел, то розраховується вигода його для кожного учасника і для народного господарства в цілому з урахуванням витрат.

Динамічність. При оцінці ефективності необхідно враховувати, що всі основні показники соціально-економічного характеру (обсяг продукції, капітальні вкладення, поточні витрати і т.д.), як правило, змінюються в часі. Причому різночасні (несинхронні) витрати і результати економічно нерівнозначні.

Тому всі несинхронні витрати і результати приводяться до порівнянного виду, тобто до масштабу деякого розрахунково-го року tр. Для цього всі витрати і результати кожного розгляну-того t-го року перед підсумовуванням збільшуються на ко-ефіцієнт наведення вигляду

tр-t

(1+Ен ) (2.1)

де Ен — нормативний коефіцієнт ефективності капіталов-кладень (Ен = 0,16).

По даній моделі розраховуються величини сумарних вит-рат за період Т років наведених результатів (Рт) і витрат (Зm), а потім відбирається той варіант, для якого буде найбільший ефект

Эm=Рт-Зт. (2.2)

В окремих випадках правомірно застосовувати і спро-щені статистичні моделі.

Якщо при порівнюваних варіантах виконуються умови:

а) усі результати із заходів однакові,

б) одноразові витрати Кj (капітальні вкладення) здійснюються один раз у рік, що передує початку експлуатації (t=0),

в) поточні витрати (собівартість) Сj за роками не міняються, тоді неважко показати, що найкращий варіант може бути знайдений з умови мінімізації річних приведених витрат тіп 3j = тіп (ЕH Кj+ Сj). (2.3)

Приклад. Потрібно знайти кращий з п'яти варіантів, ха-рактеристики яких наведені в таблиці 2.

Кращим тут є четвертий варіант, тому що йому відповіда-ють найменші річні наведені виграти (34 = 580).

Існує помилкова думка,