У реальних ринкових умовах ефект зміни ризику відіграє велику роль, зменшуючи чи збільшуючи ступінь сприйняття економічного ефекту від нового виробу.

Справа в тому, то будь-які дії (як і бездіяльність) у госпо-дарстві несуть певний ризик, платою за який виступає: для ви-робника — прибуток від інвестицій, для споживача — економія на одноразових і поточних/ витратах, яка для споживача засобів виробництва набуває форми того ж прибутку.

Платою за ризик треба вважати мінімальний очікуваний ефект, який перекривав би ступінь цього ризику.

Величину ризику визначається за формулою

,

де R — величина ризику споживача: — величина від-хилення ефекту при j-му розвитку подій та обставин; — ймовірність появи j -ї події чи обставини, відносно. од. ().

Величина відхилення ефекту при j-му розвитку подій визначається як різниця ефектів, встановлених за формулами при базовій та j-й подіях:

,

де І — множина можливих подій та обставин, які мають вплив на величину сумарного економічного ефекту.

За базову можна брати чи найбільш очікувану (за ймовірні-стю виникнення), чи найбільш бажану подію, обставину.

У багатьох випадках експертна оцінка не становить великої проблеми і для неї не потрібно запрошувати експертів зі сторони. Ним може бути і не спеціаліст, якщо всі можливі події і їх наслідки, скажімо, уже обумовлені в угоді між виробником і споживачем.

Експерт визначив ряд подій, що можуть супроводжувати виконання цієї угоди і згрупував їх так, щоб подія однієї групи не залежала від події іншої групи. Це могло б виглядати таким чином.

Група 1. В регіоні, де монопольно виготовляється комплектуючий виріб до виробу, політична ситуація нестабільна настільки, що може загрожувати поставкам певного елемента. Можливі події: а) введення санкцій ООН на торгівлю з цією країною; б) військовий конфлікт перешкодить стабільним поставкам комплектуючого виробу і загрожуватиме втратами деяких його партії у дорозі; в) ситуація не зміниться; г) ситуація поліпшиться.

Група 2. Можливі події: а) прибутки споживача зростуть ( я подія, може бути розбита на ряд подій із зазначенням величні І, па яку зростуть прибутки); б) прибутки споживача не зміняться; в) прибутки споживача впадуть.

Група 3. Можливі події: а) на той час з'явиться конкуруючий виріб з кращою якістю; б) такий виріб не з'явиться.

Далі експерт оцінює можливі втрати при всіх комбінаціях (кількість можливих комбінацій, а отже, і кількість j визначається формулами комбінаторики).

Плата за ризик визначається як добуток величини ризику на норму плати за ризик

,

де Пр — плата за ризик; R — величина ризику; r — норма плати за ризик, %.

Норма плати за ризик може визначатися як різниця середньої норми прибутку в даній, галузі господарства і банківським про-центом на депозитні вклади чи по вкладах в Ощадний банк залежно від того, хто виступає споживачем, чи фізична, чи юри-дична особа.

Якщо споживач ризикує не тільки власними, а й чужими коштами, то ризик визначається за формулою

,

де — частка позичених коштів у коштах, якими ризикує споживач, відносна величина.

Економіко-математична модель, виражена формулами характеризує своєрідний «кінцевий результат» підвищення якості виробів і економічних показників, які є наслідком цього підвищення. Однак така модель не характеризує залежностей, які пов'язують ці кінцеві результати зі зміною показників якості виробів Пя, тобто вона не характеризує залежності і як їх результат .

Не треба змішувати поняття ефект і технічний рівень виробів. Вони стосуються різних сторін процесу, який відбувається. Ефект характеризує процес удосконалення виробництва від одного ступеня до іншого. Рівень же це досягнутий стан, результат.

Технічний рівень нового виробу характеризує його властивості та можливості, рівень новизни і тому є основою якісної характеристики виробу.

На початкових стадіях проектування для оцінки технічного рівня нового виробу можна скористатися відомим методом бальних оцінок кожного параметра та об'єкта в цілому за формул

де — узагальнюючий показник технічного рівня нового виробу, бали; Ві — кількість балів; f— кількість оцінюваних параметрів.

На стадіях технічного і робочого проектування при виборі та обґрунтуванні аналога доцільно зіставляти технічний рівень як добуток окремих індексів. Цей індексний метод ефективний лише тоді, коли повий виріб характеризується сукупністю показників, які вказані в завданні на проектування. Тоді індекс технічного рівня нового виробу

,

де Іх — індекс відповідного параметра; т — кількість параметрів, які оцінюються.

Аналогічним індексному методові, але з урахуванням вагомості індексів і трохи складнішим, зате й більш об'єктивним, є метод комплексного показника технічного рівня. Його математична ін-терпретація (формалізація) має такий вигляд.

Одиничний показник (індекс) технічного рівня

,

де — значення i-го показника j -ї групи показників виробу, од.; — те ж для аналога, од.

Груповий показник технічного ріння

, ,

де — вагомість одиничного показника (вагомість показників може визначатися методами експертних оцінок); п — кількість одиничних показників.

Комплексний показник технічного рівня

де — вагомість групового показника; М — кількість груп по-казників.

Індексний метод найбільш повно та об'єктивно характеризує якість (технічний рівень) об'єктів, які зіставляються тоді, коли питомі значення кожного показника в інтегральній оцінці не ма-ють великих розривів між крайніми значеннями показників порів-нюваних об'єктів.

Використана література:

Я.Д. Плоткін

Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві

Видавництво «Світ»

Львів - 1996

Розрахувати тривалість операційного періоду та побудувати графічно для послідовного, паралельного та паралельно-послідовного видів рухів предметів праці у виробництві за умови:

Кількість операцій (m)=4

Кількість виробів (n)=5

1 оп | t1-8 хв | С=2

2 оп | t2-9 хв | С2=3

3 оп | t3-15 хв | С3=3

4 оп | t4-6 хв | С4=2

75хв

Для послідовного виду руху виробів

35 хв

Для паралельного виду