1. Розробка установчого договору про створення СП.

2. Розробка статуту СП.

3. Підписання установчого договору. "Це акт затвердження спільного рішення засновників про створення СП.

4. Всі попередні переговори і листування втрачають силу.

5. Підписання (затвердження) засновниками СП його статуту може бути одночасно або після підписання установчого договору.

6. Якщо одним із співзасновників є державне підприємство, то у затвердженні статуту СП бере участь трудовий колектив цього підприємства.

4-й етап. Державна реєстрація СП

1. Державна реєстрація СП здійснюється відповідно до законодавства України.

2.3 дня державної реєстрації СП здійснює права юридичної особи.

5-й етап. Заключний етап

1. Здійснення державної реєстрації СП як учасника зов-нішньоекономічної діяльності.

2. Практичне здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

3. Формування органів управління СП.

Складання протоколу про наміри сторін і техніко-економічного обґрунтування СП

Якщо сторони попередніх переговорів дійшли згоди шодо взаємної зацікавленості в спільній підприємницькій діяльності у формі створення СП, то вони складають протокол про наміри.

Цей протокол не є юридично обов'язковим для обох сторін і не накладає на них жодних майнових зобов'язань, однак він має важливе значення для створення і підтримки ділової репутації осіб, які його підписали.

У змісті протоколу про наміри можуть бути питання:*

про обсяги випуску і асортимент продукції майбутнього СП;*

розподіл обсягів цієї продукції на зовнішній та внутріш-

ній ринок;*

про ціни і організацію продажу продукції СП за кордоном;*

про потреби СП в основних фондах, у тому числі в обладнанні, сировині, трудових ресурсах, включаючи іноземних спеціалістів;*

про розміри і склад внесків партнерів до статутного фонду СП;*

про потреби та можливості кредитування СП, у тому числі в іноземній валюті;*

про строки діяльності майбутнього СП та наміри партнерів продовжувати співробітництво або лікві-дувати СП при закінченні строку діяльності договору;*

про вимоги іноземного партнера стосовно ефективності діяльності СП та окупності його витрат по створенню СП;*

про інші умови та вимоги партнерів з питань економіки й організації виробництва та менеджменту в СП.

Протокол про наміри складається у вільній формі, але необхідно вказувати повне найменування сторін, предмет переговорів, а також питання, які сторони обговорюватимуть на наступній зустрічі із зазначенням строків її проведення.

У змісті протоколу треба фіксувати попередні домовленості стосовно:*

предмета, цілей і завдань діяльності СП;*

обсягів виробництва, вимог до технічного та якісного рівня продукції;*

обсягів поставки на внутрішній та зовнішній ринок;*

розмірів вкладів до статутного фонду;*

співвідношення власних і залучених коштів;*

умов матеріально-технічного забезпечення виробництва;*

умов розподілу прибутку;*

строку дії протоколу.

Корисно передбачати положення про те, що протокол не є юридичною підставою для виникнення якихось майнових, фінансових та комерційних зобов'язань для сторін, які могли б бути предметом судового розгляду, а також про зобов'язання сторін по збереженню конфіденційності всього змісту пе-реговорів або окремих питань, тому шо сторони одержали певну комерційну інформацію, розкрили свої плани на майбутнє.

Ознаки установчого договору і статуту підприємства

Установчий договір і статут мають самостійне значення і однакову юридичну силу, повинні затверджуватися і змінюватися в одному й тому самому порядку.

Вони не повинні текстуально дублювати один одного, хоча найпринциповіші положення текстуально треба формувати ідентично. Це стосується найменування підприємства і його місцезнаходження, розміру статутного фонду, розміру і складу внеску кожного учасника; порядку і строків внесення вкладів; порядку поділу прибутку, порядку формування і повноваження органів управління; умов ліквідації підприємства.

Треба враховувати те, що при розходженнях цих формувань переважним є положення установчого договору, зареєстрованого нарівні із статутом.

Діюче законодавство не,передбачає якихось спеціальних вимог до розмежування змісту .установчого договору і статуту. У той же час у Господарському кодексі України названі обов'язкові відзнаки статуту кожного підприємства.

Обов'язковим є визначення у статуті:*

власника та найменування підприємства;*

його місцезнаходження;*

предмета і цілей діяльності;*

органів управління, порядку їх формування і компетенції;*

повноваження трудового колективу та його виборних органів;*

органів, який має право представляти інтереси трудового колективу;*

порядку створення майна підприємства;*

про конкретні односторонні і двосторонні права та обов'язки учасників;*

про порядок передачі прав на об'єкти промислової та інтелектуальної власності та їх комерційне вико-ристання;*

про відповідальність партнерів за неналежне виконання

своїх зобов'язань;*

про форс-мажорні обставини, які звільняють учасників від відповідальності у зв'язку з неможливістю виконання взятих на себе зобов'язань;*

про порядок вирішення суперечностей між учасниками;*

про конфіденційність, яка гарантує нерозголошення партнерами інформації, одержаної ними в ході ство-рення та діяльності підприємства;*

про строки діяльності підприємства (за відсутності передбачення строку вважається, що воно створене на невизначений строк).

Крім зазначених, у статут та установчий договір можуть бути внесені інші положення, які не суперечать чинному зако-нодавству.

В установчих документах необхідно фіксувати головним чином ті особливості правового статусу підприємства, які випливають з його організаційної форми або коли є спеціальні вимоги закону, передбачені, ухтатуті [36, с. 215 - 221].

Органи управління спільним підприємством

Вищим органом управління СП є збори учасників або призначених ними представників (із нотаріально засвідченою довіреністю).

Представники учасників призначаються на постійний або на визначений строк. Учасник може у будь-який час позбавити свого представника участі у зборах учасників, повідомивши про це інших учасників. Він також може передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або його пред-ставнику.

Учасники мають кількість голосів пропорційно розміру їх часток у статутному фонді СП.

Збори учасників обирають свого головуючого на постійний строк або передбачають черговість головування учасників у алфавітному порядку. Вони також самостійно визначають регламент своєї роботи.

До виключної компетенції зборів учасників належать:*

визначення основних напрямків діяльності СП;*

затвердження планів і звітів про їх виконання;*

внесення змін до статуту і установчого договору;*

вибори (призначення) і відкликання дирекції (директора) та ревізійної комісії;*

затвердження річних результатів діяльності СП, вклю-чаючи його філії, затвердження звітів і висновку ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;*

створення, реорганізація та ліквідація дочірніх під-приємств, філій