КУРСОВА РОБОТА

“Металургійний комплекс України”

.

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………….3

1.Значення чорної металургії для розвитку народногос-подарського

комплексу України………………………………………………………………..4

2. Сировинна база чорної металургії України……………………………………..6

3. Структура, сучасний стан та особливості розміщен-ня чорної

металургії України……………………………………………………………….12

4. Сировинна база кольорової металургії України……………………………….21

6. Особ-ливості розміщення і розвитку кольорової металургії України………..24

7. Проблеми і перспективи розвитку металургійного комп-лексу України…….26

Висновки…………………………………………………………………………...28

Використана література…………………………………………………………29

Вступ.

Металургійний комплекс забезпечує металом машинобудування та інші галузі народного господарства країни. Він складається з чорної і кольорової металургії, що в свою чергу об’єднуть основні і допоміжні виробництва – від добування сировини і палива та одержання допоміжних матеріалів до випуску прокату й металевих виробів. Основним виробництвом металургійного комплексу є випуск готового металу, допоміжним - виробництво сплавів. Для розвитку металургійного комплексу Україна має декілька сприятливих чинників:

У наш час Україна є одним з найбільших виробників металу на планеті. Вона розширює поставку своїх виробів, особливо прокату і труб на світовий ринок. Так з 2031 підприємств машинобудування і металообробки України найбільша їх кількість концентрується у Донецькій (207), Дніпрпетровській (159), Луганській (149) і Запорізькій(126) областях. Багато підприємств розміщено в Київській (74), Харківській (188), Львівській (155), Одеській(108) областях, а також у м. Києві (173), де добре розвинута науково-дослідна база і є достатня чисельність кваліфікованих кадрів. [ 2 ].

1. ЗНАЧЕННЯ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ ДЛЯ РОЗВИТКУ НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Чорна металургія є фундаментом індустріального розвитку багатьох країн світу. Від чорної металургії в першу чергу залежить розвиток важкої промисловості. Без металургії як виробника конструкційних матеріалів неможливий розвиток машинобудування, а в зв'язку з цим і розвиток науково-технічного прогресу, її продук-ція є основою розвитку будівництва, усіх видів транс-порту, особливо залізничного і трубопровідного. Вона має велике значення для оснащення необхідною техні-кою сільського господарства.

Чорна металургія є галуззю спеціалізації України в загальному поділі праці країн СНД. У складі колишньо-го Радянського Союзу Україна давала в 1989—1990 pp. 45,6% товарної залізної руди, 77% марганцевої руди, 45% виробництва чавуну, 34,4% виробництва сталі, 34,5% готового прокату, 33% сталевих труб. Цій галузі належить одне з провідних місць у сучасній економіці України. За даними 1999 р. на її частку припадало 23,2% вартості продукції основних галузей промисло-вості країни.

Україна належить до країн Європи і світу з найбільш розвинутою металургією. Навіть в умовах економічної кризи вона поступається за показниками виробництва основної продукції цієї галузі в Європі тільки Німеччині.

Продукція чорної металургії має велике значення у зовнішній торгівлі України, є її головною експортноспроможною галуззю.

Великий вплив має чорна металургія на розвиток і розміщення машинобудування, хімічної промисловості, енергетики. В мета-лургії значно розвинуте комбінування виробництва. На її відхо-дах працюють виробництва будівельних матеріалів, мінеральних добрив тощо.

Ця галузь є потужним фактором формування ТГТК. Вона виді-ляється значною концентрацією виробничого процесу — величи-ною підприємств і формуванням їх територіальних осередків. В місцях розміщення її основних підприємств зосереджується важ-ке машинобудування, коксохімія, хімія, виробництво вогнетрив-ких матеріалів тощо; формуються великі транспортні вузли, швидко виростають великі і крупні міста.[ 8 ].

2. СИРОВИННА БАЗА ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ

В східній Україні сформувалися унікальні природні умови для розвитку металургійного комплексу. Тут знаходяться найкруп-ніші, що мають світове значення, паливно-сировинні бази чорної металургії — Донецький кам'яновугільний, з коксівними марка-ми вугілля, Криворізький залізорудний і Придніпровський мар-ганцеворудний басейни; великі, практично невичерпні родовища вапняків, доломітів, вогнетривких глин.

Віддаль від Кривого Рога до центрального району Донбасу — Горлівки (по прямій) становить 345 км, а від Західного Донбасу, який доходить до Павлограда (Дніпропетровська обл.), — близь-ко 150 км. Між зазначеними басейнами пролягає потужне джере-ло водопостачання — р. Дніпро.

Такого поєднання найважливіших сировинних матеріалів, енер-гетичного і технологічного палива, водних ресурсів, необхідних для розвитку чорної металургії, і такої концентрації їх на порів-няно невеликій території немає в жодній країні світу.

Металургія США, Великобританії, Німеччини, Франції пра-цює на імпортній марганцевій руді. Японія розвиває свою чорну металургію на основі імпорту паливних і сировинних ресурсів, які доставляються морським транспортом з країн, віддалених від неї на тисячі кілометрів. Залізну руду імпортують також і деякі європейські країни.

Залізорудна база чорної металургії України представлена Кри-ворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченсь-ким родовищами.

Криворізький басейн розташований у західній частині Дніп-ропетровської області в басейні річки Інгулець. Він простягнувся вздовж Інгульця на 100 км від ст. Миколо-Козельськ на півдні до с. Жовте на півночі. Ширина рудоносної смуги змінюється від 2—3 до 7 км. Руди басейну досить різноманітні. Вони залягають на глибині від 100 до 600 м, а на окремих ділянках — і до 2000 м. Багаті руди (переважно мартітові і гематіто-мартітові з вмістом заліза 50—62% і більше) добуваються тільки шахтним способом. Бідні руди (залізисті кварцити) з вмістом заліза 28—39% видобу-вають відкритим способом (кар'єрним), їх запаси оцінюють у 30,6 млрд. т. Розвідані запаси залізних руд Криворізького басей-ну становлять близько 18 млрд. т. Цей басейн за запасами нале-жить до найбільших у світі.

Кременчуцький залізорудний басейн розташований на терито-рії Кременчуцького району Полтавської області, за 15—20 км від Кременчука на лівому березі Дніпра. Рудоносна територія вузь-кою смугою простягнулась з півдня на північ на 45 км. Басейн має вигідне транспортно-географічне положення. На півдні він знаходиться в шести кілометрах від