має каолін. Його запаси в Україні перевищують 80% всіх їх запа-сів в СНД. Найважливіші з розвіданих родовищ каоліну знаходя-ться в Дніпропетровській, Донецькій, Черкаській, Вінницькій, Полтавській областях.
В Україні на базі крупних запасів нерудної сировини і велико-го попиту на неї з боку чорної металургії значного розвитку на-була промисловість по виробництву вогнетривких матеріалів (шамотної і динасової цегли для печей, магнезитових, хромомаг-незитових виробів та ін.) і флюсів. Вона представлена 13 основ-ними спеціалізованими підприємствами.
В Донецькій області розташована переважна більшість підпри-ємств цієї галузі. Вони дають 90% всього обсягу її валової про-дукції. До найбільших з них відносяться Часів'ярський і Велико-Анадольський заводи вогнетривкої цегли, Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат, Красногорівський і Кіндратівський дінасо-ві заводи, Микитівський доломітний завод, Артемівський комбі-нат
вогнетривів.
До цієї групи підприємств належать також Запорізький завод вогнетривких матеріалів і Приазовське рудоуправління (Запорі-зька обл.), Ватутінський комбінат вогнетривких матеріалів (Чер-каська обл.), Христофорівський завод вогнетривких блоків і бе-тонів (Дніпропетровська обл.). [ 1 ].
3. СТРУКТУРА, СУЧАСНИЙ СТАНТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ
Виникнення більшості металургійних заводів України відбу-лося по суті в останній чверті XIX ст. З 1872 по 1899 pp. їх було збудовано 14. Частина їх з різних причин через короткий час припинила своє існування.
У радянський період розвиток чорної металургії в Україні від-бувався швидкими темпами. Були реконструйовані і розширені старі малопотужні заводи — Алчевський, Макіївський, Єнакієв-ський, Донецький, Маріупольський ім. Ілліча, Дніпропетровсь-кий ім. Петровського та ін.
Одночасно були збудовані такі гіганти чорної металургії, як «Азовсталь», «Запоріжсталь», Криворізький ім. В. І. Леніна.
Нині в Україні налічується 50 основних підприємств чорної ме-талургії, у складі яких 14 металургійних комбінатів і заводів, 3 фе-росплавних заводи, 16 коксохімзаводів, 6 трубних заводів, 8 гірничо-збагачувальних комбінатів і 3 основних заводи металоконструкцій.
Розвиток металургії як інтегральної галузі промисловості не міг бути забезпечений без одночасного інтенсивного розвитку органічно зв'язаних з нею галузей і виробництв, які створюють разом потужний металургійний комплекс.
До складу металургійного комплексу України включається ряд підгалузей і виробництв, без яких неможливо забезпечити вироб-ництво металу. Це такі:
видобуток, збагачення і агломерація залізних, марганцевих та Інших руд;
виробництво чавуну, доменних феросплавів сталі і прокату;
виробництво електроферосплавів;
повторна переробка чорних металів;
коксування кам'яного вугілля;
видобуток сировини і виробництво вогнетривких будівельних матеріалів (глин, доломітів та ін.), а також флюсових вапняків; випуск металевих конструкцій тощо.
Металургійний комплекс України досяг найвищого рівня роз-витку в 1980—1990 pp. У зв'язку з розривом інтенсивних еконо-мічних зв'язків з Росією та іншими країнами СНД, економічною кризою і занепадом економіки та значним скороченням внутріш-нього споживання металу в тяжкому стані опинилася і металур-гійна промисловість. Про це свідчать такі дані (діаграма 3): ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ
[ 7 ]. З наведених даних видно, що за останні сім років різко скоро-тилося виробництво всіх видів продукції металургійного комплек-су. Криза у вугільній промисловості позначилась на скороченні видобутку коксівного вугілля і виробництві коксу. Металургійні заводи не працюють на повну потужність. Виробництво основних видів продукції комплексу — чавуну і сталі скоротилося більш ніж удвічі, прокату — майже вдвічі. А видобуток залізної руди змен-шився майже в 2,5 раза, марганцевої руди — більше ніж у 2 рази.
Сучасний стан чорної металургії України характеризується небувалим кризовим спадом, який різко проявився з 1995 р. З 50 доменних печей простоювали або працювали не на повну потуж-ність 27; з 65 мартенівських печей — відповідно 28, з 23 конвер-терів — 11, з 69 прокатних станів — 30. На окремих заводах рен-табельність знизилася до 4—5%. Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського став збитковим, а Макіївський — збанкрутів.
Сучасна металургія характеризується наявністю заводів з пов-ним і неповним металургійним циклом. Повний металургійний цикл включає виробництво чавуну, сталі і прокату. Заводи неповного циклу мають, як правило, один або два з трьох технологіч-них циклів: виробництво чавуну і сталі, сталі і прокату, тільки чавуну, тільки сталі, тільки прокату. Такий розрив повного мета-лургійного циклу обумовлюється різними причинами, а саме:*
історичними — будівництво заводу здійснювалося, виходя-чи з можливостей і технічного рівня того часу, а невелика потуж-ність заводу не вимагала крупних джерел водопостачання та інших ресурсів. Для розширення заводу в більш пізніший час ви-являлась відсутність резервних територій, зони санітарних роз-ривів навколо заводу, сприятливих транспортних зв'язків тощо;*
економічними — орієнтація заводу на старі, близько роз-ташовані джерела палива і сировини змінилася в зв'язку з їх ви-снаженням, а нові джерела розташовані на великих віддалях, то-му завод залишився на виробництві тільки одного із трьох видів основної продукції;*
екологічними — в крупних машинобудівних районах і цент-рах, де висока концентрація промислових підприємств, які забруд-нюють природне середовище, з екологічних міркувань краще ма-ти поруч завод тільки з виробництва сталі і прокату чи тільки прокату із сталі, доставленої з віддалених заводів.
Заводи переробної металургії розміщуються в основному в районах розвинутого машинобудування, де нагромаджуються знач-ні відходи металообробки і металобрухт.
Крім зазначених металургійних заводів, є ще і так звана «мала металургія». Вона представлена окремими цехами по вироб-ництву сталі і прокату на крупних машинобудівних заводах, які створюються з метою використання відходів металу і забезпе-чення безперебійного постачання конструкційного матеріалу.
Чорна металургія України відзначається високою виробничою і територіальною концентрацією підприємств. В результаті ре-конструкції і розширення старих заводів середня потужність од-ного металургійного заводу становить близько 2,5 млн. т чавуну і більше ніж 2 млн. т сталі на рік. Основна частина металу в країні випускається заводами потужністю понад 2 млн. т на рік. Пере-важна більшість металургійних підприємств України являє со-бою сучасні потужні комбінати.