У разі наявності непогашеної заборгованості за факторингом та отримані від дебітора відмови від повної або часткової оплати відвантажених йому товарів (виконаних робіт, наданих послуг) з поважних причин (через невідповідність за якістю, асортиментом тощо), постачальник зобов‘язаний, в строки передбачені Генеральною угодою факторингу, повернути банку відповідну суму отриманого авансу. Сума коштів, що підлягає поверненню, розраховується від суми авансу пропорційно вартості товару (робіт, послуг) за яким отримана відмова в оплаті, до загальної суми рахунку-фактури прийнятої банком до факторингу. При цьому, сума що повертається не повинна перевищувати заборгованості за факторингом. У разі, якщо кошти дебіторами помилково були перераховані на поточний рахунок постачальника, останній зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня перерахувати ці кошти банку в погашення факторингу.

На підставі проведеного аналізу покупців на відповідність вимогам, Банк визначає перелік покупців, дебіторська заборгованість яких приймається до факторингу, який є додатком 1 до Генеральної угоди факторингу. Даний перелік може змінюватися з ініціативи банку чи постачальника на протязі строку дії Генеральної угоди факторингу.

Резерв за факторингом розраховується відповідно до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2002, №279).

За користування факторингом банк отримує з постачальника винагороду в вигляді дисконту. Розмір дисконту залежить від ставки дисконту, яка є диференційованою по строках розрахункового періоду, на який здійснюється авансування постачальника за факторингом. Ставки дисконту затверджуються уповноваженим на те комітетом банку та доводяться до установ банку в загальновстановленому порядку.