використання обладнання в часі наведе-но в табл. 8. Дані таблиці 8 показують, що середній час роботи одного верстата (кількість годин) у звітному періоді є вищим за минулий період на 150 годин (2880 -2730), але через зменшення середньої тривалості зміни коефіцієнт змінності зни-зився на 0,12. Середня тривалість роботи верстата за зміну збі-льшилась на 0,2 години. Протягом звітного періоду на збільшен-ня часу роботи верстата вплинули такі фактори:
а) зміна кількості днів роботи верстата за період –
230,4 * 1,9 * 7 = 3064 год.; 3064 - 2730 = 334 год.;
б) зміна кількості роботи верстата за зміну -
230,4 * 1,9 * 7,2 = 3152 год.; 3152- 3064 = +88 год.;
в) зміна коефіцієнта змінності –
2880 - 3152 = -272 год.
Використання обладнання за потужністю аналізується на ос-нові зіставлення фактичних показників виробництва продукції за одну верстато-годину з плановими, а також з показниками мину-лих періодів і однотипних підприємств за групами однорідного обладнання. Показником, що характеризує рівень використання обладнання за потужністю, є коефіцієнт інтенсивного викорис-тання обладнання (Кі), який обраховується як відношення факти-чної часової продуктивності одиниці обладнання до планової.
На використання обладнання за потужністю впливають: тех-нічний стан, якість інструменту і технічного оснащення, якість сировини та матеріалів, кваліфікація кадрів, складність техноло-гії, зміна номенклатури продукції, рівень організації виробничого процесу, робочих місць, управління та ін.
Загальну характеристику використання обладнання за часом дає коефіцієнт інтегрального навантаження (Кінт), який визнача-ється як добуток коефіцієнтів екстенсивного (Ке) і інтенсивного навантажень:
Кінт= Ке * Кі
Таблиця 8
Аналіз використання обладнання за часом на підприємстві (цех, дільниця)
№ за п | Показник | За мину-лий період | За звітний період | Відхилення
1 | Календарний фонд часу верстатів, що працюють, верстато-днів | 20805 | 21900 | + 1095
2 | Середньорічна кількість верстатів, що працюють, од. (ряд. 1 : 365) | 57 | 60 | +3
3 | Фактично відпрацьовано днів | 11970 | 13824 | +1854
4 | Фактично відпрацьовано змін | 22230 | 2400 | + 1770
5 | Фактично відпрацьовано годин | 155610 | 172800 | +17190
6 | Середня кількість днів роботи за звітний період (ряд. 3 І ряд. 2) | 210 | 230,4 | +20,4
7 | Середня кількість змін роботи за період (ряд. 4 : ряд. 2) | 390 | 400 | + 10
8 | Середня кількість годин роботи за пері-од (ряд. 5 : ряд. 2) | 2730 | 2880 | +150
9 | Середня тривалість роботи за день, год. (ряд. 5 : ряд. 3) | 13 | 12,5 | -0,5
10 | Середня тривалість зміни, год. (ряд. 5 : ряд. 4) | 7 | 7,2 | +0,2
11 | Коефіцієнт змінності (ряд. 4 : ряд. 3) | 1,86 | 1,74 | -0,12
У процесі аналізу вивчається динаміка цих показників, вико-нання плану і причини змін.
Для груп однорідного обладнання розраховується зміна обся-гу виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсив-ності та інтенсивності використання обладнання:
ВПі = Кі * Ді * Кзмі * Ті * ВГі
де Кі - кількість і-го обладнання; Ді - кількість відпрацьова-них днів одиницею обладнання; Кзмі - коефіцієнт змінності ро-боти обладнання; Ті - середня тривалість зміни; ВГі - виробі-ток продукції за одну машино-годину на і-му обладнанні.
Методика розрахунку способом ланцюгової підстановки.
Дані факторного аналізу показують, що за рахунок збільшення кількості обладнання, відпрацьованих днів виробітку продукції за одну машино-годину план з випуску товарної продукції переви-конано, а внутрішньозмінні простої обладнання і зниження кое-фіцієнта змінності призвели до зменшення обсягу товарної про-дукції на 2776 тис. грн., або на 33,0% плану. Це можна певною мірою розглядати як резерв збільшення виробництва продукції на даному підприємстві.
Завершальним етапом аналізу ефективності використання ос-новних фондів є підготовка проектів рішень керівництва щодо збільшення випуску продукції і фондовіддачі за рахунок запро-вадження таких заходів:
1. Уведення в дію невстановленого обладнання або реалізація зайвого устаткування.
2. Зменшення цілоденних простоїв обладнання.
3. Підвищення коефіцієнта змінності через ліпшу організацію виробництва.
4. Скорочення внутрішньозмінних простоїв і збільшення се-)едньої тривалості зміни.
5. Підвищення середньогодинного виробітку обладнання за ра-хунок його модернізації, інтенсивнішого використання і т. д.
Збільшення обсягу виробництва продукції і скорочення середньорічної вартості ОВФ – це резерви зростання фондовіддачі.
Висновок
Основні засоби підприємства це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом три-валого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в неви-робничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.
Вивчаючи стан основних фондів, визначають також і забезпе-чення ними підприємства. Для цього спочатку аналізують поту-жність обладнання й те, наскільки ця потужність відповідає ви-робничій програмі підприємства.
Якнайповніше та якнайраціональніше використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства сприяє поліп-шенню всіх його техніко-економічних показників: зростанню про-дуктивності праці та фондовіддачі, збільшенню випуску продук-ції, зниженню її собівартості, економії капітальних вкладень.
Велике аналітичне значення мають показники структури ос-новних фондів. Насамперед аналізують розподіл основних фон-дів підприємства на основні виробничі фонди головного виду ді-яльності, основні виробничі фонди інших видів діяльності (на-приклад, закладів торгівлі та громадського харчування у складі промислового підприємства) і фонди невиробничого призначення.
Аналізуючи використання виробничого обладнання в часі не-обхідно: перевірити забезпеченість підприємств обладнанням; по-рівняти за планом і за звітом календарний, режимний і фактич-ний фонди часу роботи обладнання; вивчити затрати часу на про-стої обладнання з технічних, технологічних і організаційних причин і виявити способи їх скорочення; визначити причини відхи-лень виробничих фондів для окремих технологічних груп облад-нання; проаналізувати коефіцієнт екстенсивного навантаження обладнання; визначити вплив поліпшення