Рис. 1. Схема оперативно-бухгалтерського методу обліку запасів

У бухгалтерії облік матеріалів ведеться тільки в грошовому ви-разі в розрізі субрахунків, груп матеріалів і матеріально відповідальних осіб у відомості руху матеріалів.

Взаємозв'язок між кількісно-сортовим обліком на складі і син-тетичним обліком у бухгалтерії здійснюється за допомогою «Кни-ги залишків матеріалів» (сальдової книги чи відомості), яка відкривається на рік і ведеться в розрізі матеріально відповідаль-них осіб. Номенклатура матеріалів у книзі розміщується за синте-тичними рахунками, субрахунками чи групами матеріалів, у цю книгу завідувач складу щомісяця переносить кількісні залишки на кінець місяця з книги чи карток складського обліку, після чого в бухгалтерії таксуються ці залишки за кожним номенкла-турним номером і підраховуються підсумки за субрахунками матеріалів, групами, матеріально відповідальними особами. Отримані результати звіряються в бухгалтерії з даними відомості руху матеріалів у грошовому виразі. Тотожність отриманих да-них підтверджує правильність ведення складського (аналітично-го) обліку матеріалів. У разі розбіжностей знаходять помилки і виправляють їх.

Сальдовий метод обліку матеріалів зменшує обсяг облікових робіт, поліпшує контроль за наявністю і збереженням матеріалів, звільняє облікових працівників від ведення трудомісткого аналітичного обліку і складання сортових оборотних відомостей, спрощує звірку аналітичного обліку із синтетичним. До цього й зводиться перевага такого методу над іншими.

В умовах застосування ПЕОМ трудомісткість облікових робіт втрачає свою актуальність, а тому на машинах отримують ма-шинограми - оборотні відомості в розрізі кожного первинного документа, зведені оборотні відомості в розрізі номенклатурних номерів матеріалів. Є досвід використання методу машинної картотеки, за яким вся інформація про складський і бухгал-терський облік матеріалів зосереджується в пам'яті машин, а бухгалтерія і місця зберігання матеріалів обладнані термі-нальними пристроями, до яких мають доступ матеріально відповідальні особи з індивідуальними ключами.

5. Синтетичний облік матеріалів

Для обліку наявності та руху матеріалів призначений актив-ний рахунок 23 «Матеріали і продукти харчування», який має такі субрахунки:

231 «Матеріали для навчальних, наукових та інших цілей»;

232 «Продукти харчування»;

233 «Медикаменти і перев'язувальні засоби»;

234 «Господарські матеріали та канцелярське приладдя»;

235«Паливо, горючі та мастильні матеріали»;

236 «Тара»;

237 «Матеріали в дорозі»;

238 «Запасні частини до машин та обладнання»;

239 «Інші матеріали».

У разі використання меморіально-ордерної форми облік над-ходження матеріалів відображається в різних меморіальних орде-рах, зокрема № 6 - накопичувальній відомості за розрахунками з різними установами та організаціями, № 7 - накопичувальній відомості за розрахунками з підзвітними особами та ін. Облік витрачання матеріалів на різні потреби відображається в матеріальному ордері № 13 - накопичувальній відомості з ви-трачання матеріалів ф. № 396. Відомість складається в установах з великим обсягом кошторисів і в централізованих бухгалтеріях і ведеться протягом місяця. Записи в книгу роблять у грошовому виразі на підставі виправдних документів у кредит субрахунків рахунку 23, зокрема за установами чи матеріально відповідальни-ми особами.

У невеликих установах канцелярське приладдя (папір, олівці, чорнила, стержні тощо), придбане та одночасно видане на поточні потреби установи, може списуватися на фактичні видатки з відоб-раженням їх загальної суми на субрахунку 234 «Господарські матеріали та канцелярське приладдя». На документах, які підтверджують придбання та отримання цих цінностей, мають бу-ти підписи осіб, які отримали ці матеріали.

Вартість витратних матеріалів на потреби установи списується за цінами придбання або за середніми цінами, якщо вони купували-ся за різними цінами. У разі застосування в обліку твердих обліко-вих цін протягом місяця (кварталу) матеріали списуються за цими цінами. Щомісячно (щоквартально) обчислюється середній про-цент і сума відхилень від твердих облікових цін у розрізі субра-хунків. Ці суми відхилень відносять на ті рахунки, на які були списані матеріали за твердими обліковими цінами. За дебетом суб-рахунку 237 «Матеріали в дорозі» обліковуються матеріали, опла-чені установою за міжміськими поставками на склад. Бухгалтерія повинна стежити, щоб матеріали, які перебувають у дорозі, були підтверджені відповідними документами постачальників. Під час прибуття матеріалів їх вартість списується з кредиту субрахун-ку 237 у дебет субрахунку 23 «Матеріали і продукти харчування». Аналітичний облік матеріалів у дорозі ведеться в книзі кількісно-сумового обліку в розрізі окремих постачальників.

Субрахунок 825 «Витрати на заготівлю і переробку ма-теріалів» призначений для обліку витрат і визначення собівар-тості матеріалів, які заготовляють і переробляють. За дебетом цього субрахунку збираються всі витрати, пов'язані із заготівлею і переробкою матеріалів, за кредитом - списують фактичну собівартість заготовлених і перероблених матеріалів на підставі акта, який затверджується керівником установи. При цьому отримані матеріальні цінності оприбутковуються.

В установах, де облік матеріалів автоматизований, складають машинограми «Відомість надходження матеріалів за постачаль-никами»; «Відомість надходження матеріалів у розрізі субра-хунків, матеріально відповідальних осіб і установ»; «Відомість витрачання матеріалів за субрахунками» тощо. Ці машинограми залежно від рівня автоматизації обліку замінюють матеріальні ордери чи слугують підставою для їх заповнення.

Список використаної літератури