посередників на фондовому ринку. Ця інформація забезпечуватиметься шляхом

встановлення процедур та стандартів розкриття інформації про емісії цінних

паперів, емітентів, ціни та обсяги торгівлі цінними паперами. Подавати таку

інформацію повинні емітенти, посередники, системи біржової та позабіржової

торгівлі. Комісія з цінних паперів через офіційні та спеціальні видання.

Держава повинна сприяти впровадженню передових технологій, необхідних для підтримки ринку цінних паперів. Для кадрового забезпечення функціонування фондового ринку в Україні створюється система підготовки вітчизняних фахівців. Фондовий ринок України мас стати складовою частиною світового ринку фінансових ресурсів, надаючи іноземним інвесторам надійний механізм для здійснення інвестицій в економіку України.

Передумовою для цього має стати створення мережі організацій, які

спеціалізуватимуться на роботі з цінними паперами, фондових бірж та систем.

Національного депозитарію, пов'язаних з ефективною системою платежів.

Національний депозитарій повинний увійти в міжнародну мережу центральних депозитарних установ, торгових систем і міжнародних організацій із стандартизації для забезпечення представництва суб'єктів фондового ринку України на світовому ринку.

Для забезпечення захисту внутрішнього інвестора, слід встановити жорстку

процедуру допуску цінних паперів іноземних емітентів на національний

фондовий ринок. А для захисту вітчизняних інвесторів під час здійснення

операцій з іноземними цінними паперами необхідно розвивати контакти і

співробітництво з іноземними регулюючими і контролюючими органами з цінних паперів.

Отже, дотримання усіх вищеприведених принципів і стандартів

функціонування фондового ринку, зокрема, та ринку цінних паперів в цілому,

дозволить створити діловий та прозорий ринок, на якому будуть не лише

функціонувати різні види цінних паперів, а й відбуватимуться процеси, що

справлятимуть позитивний вплив не тільки на фінансовий ринок, а й на

розвиток економіки всієї країни.

2 Загальна характеристика цінних паперів.

Згідно із Законом України “Про цінні папери і фондову біржу" цінні папери

представляють собою грошові документи, що засвідчують право на володіння

позикою або відносини з нею, визначають взаємовідносини між особою, яка їх

випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у

вигляді девидендів чи процентів, а також можливість передачі грошових та

інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. В останні два

десятиліття посилились тенденції до більш широкого використання

"безпаперових" цінних паперів замість "паперових". Це вимагає деяких

обгрунтувань, що стосуються розуміння терміну "цінні папери".

Раніше, коли цінні папери знаходилися в обігу лише в паперовій формі,

поняття "грошовий документ" сприймалося як "паперовий документ". Однак

розвиток комп'ютерних засобів збору, обробки і збереження інформації

створив умови для поступової заміни на ринках певної частини чи усіх

"паперових" цінних паперів "безпаперовими". Останні досить часто

визначаються як "запис, що зберігається в комп'ютерних файлах", в зв'язку з

чим на ринку цінних паперів широко використовується також термін

"електронні цінні папери".

Отже, науково-технічний прогрес і практична потреба ринкової взаємодії у

зазначеній сфері поставили досить актуально запитання:

"Який зміст має поняття "документ" в умовах зміни його форми з паперової на

безпаперову? Коли мова йде про цінні папери як грошові документи, то

беруть до уваги, головним чином, три такі важливі аспекти. Перший - це

"документальний" характер цінних паперів; Другий матеріальна форма

документа; Третій - наявність певного набору взаємних прав та зобов'язань,

що випливають із власності на конкретний документ / цінний папір/.

Документальний характер цінного паперу означає, насамперед, що його

випуск та обіг обумовлює виникнення певних відносин між емітентом і

власником цього цінного паперу. Тобто поняття "документальний характер"

цінного паперу має те саме значення, що й "офіційний" його характер. Іншими

словами, емітент, здійснюючи випуск цінних паперів, діє офіційно, робить

заяву про умови випуску офіційно, офіційно є готовим узяти на себе певні

зобов'язання та надати інвесторам певні права. В зв'язку з цим перший

аспект має важливе значення для ринку цінних паперів.

Матеріальна форма цінних паперів за своєю суттю означає форму

матеріального носія, на якому виготовлений документ. Вище вже згадувалось,

що такий носій може бути паперовим чи мати форму комп'ютерного запису. В

умовах, коли учасники ринку цінних паперів взаємодіють між собою в

інформаційному просторі зважено, довіряють один одному і дотримуються

етичних норм, даний аспект не має для них великого значення. При порушенні

будь-якої з умов, наприклад, умови довір'я, учасники віддають перевагу

фіксації своїх прав та зобов'язань на паперових носіях. Тобто перевага

надається паперовій формі цінних паперів. Отже, питання матеріальної форми

документів є не тільки питанням рівня технічної озброєності, а й рівня

розвитку культури ринкових відносин з приводу цінних паперів. Остання умова

включає в себе швидкість і повноту інформованості учасників ринку про ціни,

угоди і пропозиції щодо цінних паперів, чесність, високу ступінь взаємної

довіри, встановлення пріоритету інтересів клієнта перед інтересами

професійних учасників ринку цінних паперів тощо.

В залежності від виду цінних паперів між емітентами та інвесторами можуть

виникати різноманітні взаємні права і зобов'язання. Наприклад, набір прав і

зобов'язань у випадку випуску і обігу акцій - один, боргових цінних паперів

-інший, приватизаційних паперів, як вони визначені в законодавстві України

- третій. Кількісні і якісні відмінності в переліку взаємних прав та

зобов'язань можуть також мати місце в рамках одного й того ж самого виду

цінних паперів. Отже, поняття "документ" стосовно до цінних паперів, можна

було б визначити так: Цінний папір як грошовий документ являє собою

закріплену на матеріальному носії офіційну інформацію емітента, придбання

якої призводить до виникнення взаємних прав та зобов'язань між емітентом та

власником даного документа. Матеріальним носієм може бути папір / паперові

чи сертифікати! цінні папери/ або комп'ютерний запис /електронні цінні

папери/. Вказане визначення є одним з можливих варіантів визначень. У

нашому випадку слід пам'ятати, що будь-який документ - паперовий чи

безпаперовий - представляє собою офіційну інформацію, що