З іншого боку, один і той самий термін може мати різні
значення. Так, письмове боргове свідоцтво "debenture" в США означає цінний
папір, забезпечений репутацією, а не активами емітента. У Великобританії -
навпаки, цінний папір, забезпечений активами емітента. Термін "дохідні
облігації" у Великобританії використовується для визначення облігацій з
фіксованим процентом, що випускаються страховими компаніями; в США він
означає облігації, за якими емітент гарантує виплату лише номінальної
вартості, а процент може бути виплачений лише за умови, що емітент отримає
прибуток та рада директорів прийме позитивне рішення про виплату процентів.
Таким чином, відповідь на питання про те, чи є будь-який грошовий документ
цінним папером, необхідно шукати, керуючись відповідним законодавством, при
цьому не варто покладатися на термінологічну аналогію.
3 Цінні папери – як інструмент фінансового ринку.
Обіг фінансових ресурсів на ринку цінних паперів повинен
забезпечуватися різними видами цінних паперів, які ще називають
інструментами такого ринку. Вони в свою чергу поділяються на такі групи:
а пайові цінні папери, за якими емітент не несе зобов'язання повернути
кошти, інвестовані в його діяльність, але які засвідчують його участь у
статутному фонді, надають їх власникам право на участь в управлінні
справами емітента і одержання частини прибутку у вигляді дивідендів та
частини майна при ліквідації емітента;
а боргові цінні папери, за якими емітент несе зобов'язання повернути у
визначений термін кошти, інвестовані у його діяльність, але які не надають
їх власникам права на участь в управлінні справами емітента;
О похідні цінні папери, механізм обігу яких пов'язаний з пайовими,
борговими цінними паперами, іншими фінансовими інструментами чи правами
щодо них.
Цінні папери бувають іменними чи на пред'явника, з вільним чи обмеженим
колом обігу, у паперовій чи іншій матеріалізованій або не-матеріалізованій
формі / у формі записів на рахунках у системі електронного обігу цінних
паперів/. Переважна кількість цінних паперів випускається у
нематеріалізованій формі. Раніше, розглядаючи фондові системи різних країн,
ми вже згадували види цінних паперів. Слід визначити, що найбільш типовими
видами цінних паперів, які випускаються і знаходяться в обігу на ринках
цінних паперів різних країн світу, с такі види: акції, облігації, депозитні
сертифікати, векселі, інвестиційні сертифікати. В деяких країнах Східної
Європи, СНД, включаючи Україну, до категорії цінних паперів відносять
приватизаційні папери. Як правило, в більшості країн контракти з приводу
цінних паперів, опціони та ф'ючерси не розглядаються в якості цінних
паперів. Їх називають "контракти з цінними паперами" або "похідними
інструментами". У вітчизняній літературі для їх визначення часто
користуються іншомовними термінами: "деривативи" або "дериваційні
інструменти".0тже, ще раз акцентуємо увагу на види цінних паперів, які є в
Україні. Це, зокрема:
- акції / вид найбільше поширений/;
- облігації внутрішніх державних і місцевих позик;
- облігації підприємств;
- казначейські зобов'язання держави;
- депозитні сертифікати;
- векселі / найменше поширений вид/;
- приватизаційні папери.
Як зазначалось вище, згідно із Законом України "Про цінні папери і
фондову біржу", цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника.
Іменні, як правило, передаються шляхом повного індосаменту, тобто
передавальним записом, що засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої
особи. Цінні папери на пред'явника обертаються на ринку вільно. Цінні
папери можуть використовуватися для здійснення розрахунків, а також в
вигляді застави для забезпечення платежів і кредитів. Спадкоємність цінних
паперів здійснюється відповідно до цивільного законодавства України /Закон
України "Про приватизаційні папери"/. Умови і порядок випуску цінних
паперів, а також регулювання посередницької діяльності в організації їх
обігу на території України визначаються Законом України "Про цінні папери і
фондову біржу". Правові засади здійснення державного регулювання ринку
цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів в
Україні визначають Закон України" Про державне регулювання ринку цінних
паперів в Україні та інші нормативні документи.
Доцільно розглянути здатність цінних паперів виконувати в процесі
ринкової взаємодії певні функції. До основних функцій, що виконуються
цінними паперами, можна віднести:
Мобілізаційну. Ця функція стосується практично всіх видів цінних паперів.
Це - акції, банківські депозити , казначейські зобов'язання держави,
облігації підприємств і внутрішньої державної позики та інші. Суть цієї
функції полягає в тому, що підприємство, організація чи держава на певній
стадії свого розвитку досягає такого моменту, коли починає відчувати
нестачу коштів. З метою покращення фінансового стану приймається рішення
про випуск того чи іншого цінного паперу. Таким чином, за короткий проміжок
часу організація-емітент може мобілізувати значні кошти на розвиток власної
діяльності/протягом 6-ти місяців. Ця функція передує іншим і, по суті, є
визначальною. Адже, якщо організація, яка здійснює випуск цінних паперів,
зокрема акцій, протягом б-ти місяців не підпише 60 відсотків від загального
випуску, останні визнаються недійсними.
Управлінську. Не всі цінні папери, які випущені і знаходяться в обігу на
ринку цінних паперів, виконують цю функцію. До числа тих з них, яким
властива ця функція, відносяться акції, пайові свідоцтва, сертифікати з
часткою, інвестиційні сертифікати та ін.
В контексті ринку цінних паперів управлінська функція означає наявність у
власника зазначеного вище виду цінного паперу і можливість брати участь в
управлінні емітентом. Найчастіше в таких випадках мова йде про реалізацію
права на участь у загальних зборах акціонерів, голосуванні, внесенні
пропозицій, висуванні кандидатур до складу виборчих керівних органів
емітента /правління, спостережну раду/;
на отримання інформації, що стосується діяльності та фінансового стану
емітента; на участь у розподілі майна емітента при його ліквідації.
Запозичувальну. Ця функція виконується лише борговими цінними паперами,
частка яких на ринку цінних паперів є однією з найбільших. Однак не всі
цінні папери, що випускаються і знаходяться в обігу на зазначеному ринку, е
борговими. До категорії боргових документів відносяться такі грошові
документи, які свідчать про наявність між організацією-емітентом та
власником цінного паперу кредиторсько-дебиторських відносин. Іншими
словами, емітент здійснює випуск