грошей" чи "отримання кредиту" у власника цінного паперу. В свою чергу

власник такого цінного паперу надає "позику", тобто дає її "в борг"

емітенту шляхом оплати вартості боргового цінного паперу.

При цьому треба усвідомлювати, що при придбанні боргових документів їх

власник набуває статусу кредитора емітента, а не власника манна емітента. В

свою чергу власник цінних паперів / що підтверджують участь чи членство/

набуває статусу співвласника майна емітента, а не кредитора. При

кредиторсько-дебиторських відносинах право на участь в управлінні справами

емітента не надається.

До боргових цінних паперів відносяться різноманітні види облігацій,

свідоцтва про заборгованість, векселі, комерційні папери та деякі інші

документи.

В загальному розумінні грошові документи, які знаходяться в обігу на

ринку цінних паперів, відносяться або до категорії документів, що

підтверджують участь /членство/, або документів, що засвідчують

встановлення кредиторсько-дебиторських відносин. Тому, коли йде мова про

ринок цінних паперів, то мається на увазі ринок, на якому знаходяться в

обігу акції та облігації.

Розрахункову. Цінні папери, які функціонують на ринку, можуть виконувати

в процесі загальноринкової взаємодії ще одну дуже важливу функцію - вони

можуть виступати засобом розрахунку/платежу/. Іншими словами, цінні папери

можуть виконувати одну із функцій грошей, тобто цінними паперами можливо

сплачувати вартість робіт, послуг або товарів.

Виконання цінними паперами грошової функції е можливим тому, що ці папери

також мають вартість. При використанні цінних паперів у якості платежу для

учасників угоди створюється можливість співвідносити вартості :продавець

співвідносить вартість товару, робіт чи послуг з вартістю цінних паперів;

покупець - навпаки.

У багатьох випадках цінні папери можуть використовуватися і як засіб

платежу на ринку цінних паперів. Наприклад, вартість акцій може

оплачуватися іншими акціями, облігаціями або борговими цінними паперами.

Забезпечудальну. В процесі загальноринкової взаємодії, а також на ринку

цінних паперів останні можуть виконувати функцію засобу забезпечення

виконання зобов'язань. У ряді випадків при виконанні певних зобов'язань

існує ймовірність чи ризик того, що вони можуть бути не виконані. З метою

зменшення такого ризику боржник /покупець/ може передавати свої цінні

папери кредитору /продавцю/ під заставу в якості гарантії того, що у

випадку невиконання ним своїх зобов'язань відповідні збитки кредитора

/продавця/ будуть відшкодовані за рахунок вартості вказаних цінних паперів.

Таким чином, принцип забезпечення вданому випадку означає, що цінні папери

чи права на них передаються кредитору "на всяк випадок", тобто на випадок

невиконання боржником /покупцем/ своїх зобов'язань. Якщо такого не

трапляється, то цінні папери або права на них повертаються покупцеві.

Використання цінних паперів як засобу забезпечення залежить від величини

ризику того, що певні зобов'язання можуть бути невиконаними. Чим менший

ризик, тим меншою є необхідність використовувати цінні папери в даній

якості. Якщо ризик невиконання зобов'язань є незначним або його взагалі не

існує, то в таких випадках цінні папери, як правило, не використовуються в

ролі засобу забезпечення.

Перерочподічьчу. Ця функція є в якійсь мірі уніфікованою і починає

виконуватись відразу після надходження цінних паперів на їх вторинний ринок

в позабіржовий і біржовий обіг. Вона полягає в тому, цю на вторинному ринку

відбувається своєрідний перерозподіл капіталу між різними галузями

господарства, забезпечуючи розвиток тих чи інших галузей, акції чи інші

цінні папери яких користуються найбільшим попитом /металургійна, хімічна

промисловість та інші/. Пізніше цінні папери з метою залучення коштів

перепродаються, забезпечуючи "переливання" грошових ресурсів з однієї сфери

діяльності в іншу. При чому ефективніше ця функція повинна проявлятись на

позабіржовому ринку /для державних цінних паперів - на біржовому/.

Перелік вище приведених функцій, що виконуються цінними паперами під час ринкової взаємодії, не є остаточним. З розвитком ринку цінних паперів

з'являтимуться й інші функції, які підкреслюватимуть ще раз характерні

тенденції розвитку тих чи інших ринків.

Необхідно наголосити, що на виконання цінними паперами цих функцій можуть впливати різні фактори, які можна розділити на дві групи - вартісні і

цінові.