Наприклад, капітал складається з таких компонентів:*

накопиченого прибутку підприємства (500 тис. грн за середньою дохідністю фінансового ринку 12 %);*

отриманої від банку позики у 200 тис. грн під 15 %;*

емітованих і проданих трирічних облігацій на суму 150 тис. грн під гарантування покупцям 10 % річних.

У цьому разі узагальнена середньозважена вартість капіталу підприємства

С = (500 / 850)-2 + (200 / 850)-15 + (150 / 850)-10 = 12,3 %.

Вартість капіталу беруть за основу, визначаючи ставку дисконтування (приведення) грошових потоків при інвестуванні до поточного моменту. І навпаки, вартість капіталу порівнюється зі ставкою дисконтування. При цьому ставку дисконтування спрощеними методами беруть на рівні:*

середньої дохідності підприємства (як співвідношення останнього річного прибутку підприємства та його активів);*

середньої вартості банківських кредитів (за мінусом процентних відсотків, що виражають інфляцію, витрати і прибуток банку);*

мінімальної дохідності існуючих альтернативних проектів використання капіталу (наприклад, депозитні рахунки в надійних банках) тощо.

Ресурсами інвестиційного проекту є фінансові, матеріальні та нематеріальні (інтелектуальні ресурси) активи, а також фахово підготовлені для роботи за проектом люди (трудові ресурси), що за планом інвестора мають бути використані для досягнення цілей інвестування.

Ресурси проекту є вторинною формою капіталу інвестора, що про-інвестований у проект. Вони є результатом трансформації первинного капіталу інвестора на етапі інвестування в обраний об'єкт, коли витрачаються кошти на будівництво, закупівлю приміщень і обладнання, його монтаж, формування оборотних коштів, підготовку кадрів для роботи в проекті, юридичне оформлення прав власності на патенти, торгові марки, технології, документацію та інші об'єкти інтелектуальної власності.

Комплексне уявлення про ресурси проекту (крім трудових) дає бухгалтерський баланс у формі активів і пасивів проекту. Активи показують наявні на дату складання балансу ресурси проекту в різних формах. Пасиви проекту розкривають джерела коштів для ресурсів проекту. Основна балансова тотожність для оцінки поточного стану використання капіталу інвестора має виконуватися в будь-який момент часу:

Активи = Капітал + Зобов'язання.

Деталізація статей прогнозних балансів інвестиційного проекту залежить від спроможності менеджерів проекту їх прогнозувати. Чим більшою буде деталізація, тим більше інформації матимуть менеджери для якісного управління інвестуванням і постійного моніторингу стану капіталу інвестора.

Для якісного управління проектом необхідно оцінити поточний стан активів і пасивів проекту та спрогнозувати їх обсяги на глибину реалізації проекту.

Якщо проект реалізується на базі спеціально створеної для нього юридичної особи (підприємства), то баланс проекту збігається з балансом підприємства. Щоквартально кожне підприємство представляє свою звітність, у тому числі бухгалтерський баланс. Тому за наявності окремого підприємства для проекту облік активів і пасивів інвестора не потребує спеціальної аналітичної роботи менеджерів проекту.

Якщо інвестується діюче підприємство, необхідно організувати аналітичну роботу щодо окремого ведення бухгалтерського балансу

активів І пасивів самого проекту відокремлено від коштів підприємства. Це стосується звітного стану інвестованого капіталу та прогнозування його на перспективу до запланованої дати завершення проекту. Для прогнозування показників бухгалтерського балансу можуть використовуватися:*

методи прямих розрахунків показників відповідно до запланованих грошових потоків за проектом (планові витрати на придбання обладнання, витрати на розрахунки за отримані позики, витрати на щомісячну оплату праці, оплата поставок з інших підприємств сировини і матеріалів, витрати на рекламу, орендну плату, щомісячні доходи від продажу тощо);*

методи моделювання зміни окремих показників залежно від обраних факторів впливу. Наприклад, прогнозування обсягів продажу залежно від стану макроекономіки (темп зростання ВВП, рівень інфляції, доходи населення, рівень зайнятості тощо);*

методи імітаційного моделювання зміни показників відповідно функціональних зв'язків між показниками.

Наприклад, середньорічна вартість основних фондів розраховується як середньозважена по місяцях з урахуванням наявності фондів на початок періоду плюс введення основних фондів мінус вибуття фондів. Прибуток можна розрахувати через показники обсягів реалізованої продукції і витрат на одиницю реалізованої продукції і т. ін.

Для системного обліку стану активів проекту можна вести спеціальну аналітично-інформаційну форму обліку стану (структури) капіталу інвестора на початок періоду і далі щомісячно або щоквартально.

1. На початок інвестування це джерела фінансування: власний капітал, залучений капітал, позики.

2. На проміжних етапах це структура активів: основні фонди, фінансові активи, нематеріальні активи, оборотні кошти, отриманий прибуток, дебіторська заборгованість, погашена кредиторська заборгованість.

3. На завершальному етапі інвестування це кошти, отримані на заміну інвестованого капіталу: ліквідна залишкова вартість основних фондів, ліквідна вартість оборотних коштів, отриманий прибуток наростаючим підсумком, прибуток від реінвес-тування, ліквідна вартість нематеріальних активів, ліквідна вартість фінансових активів.

Така динаміка зміни форм і загального обсягу капіталу може бути корисною як у плановому порядку, так і для аналізу ходу інвестування за кожний звітний період.

Для цілей управління проектом щомісяця (або з іншою регулярністю) можуть розраховуватися показники ресурсомісткості проекту, що відбиватимуть рівень витрат ресурсів (фінансових, матеріальних, енергетичних, трудових) на одиницю отриманого прибутку або характеризуватимуть рівень отриманих результатів у вигляді прибутку на одиницю витрачених ресурсів кожного виду, витрачених коштів загалом чи первинного капіталу інвестора (витраченого на проект з його початку). Такі аналітичні показники поточної ефективності інвестування можуть розраховуватися за кожний поточний період інвестування (тиждень, місяць, квартал) або за період від початку проекту (наростаючим підсумком).

Ці показники дають змогу оцінити зміну ефективності окремих витрат за проектом і прийняття рішень щодо економії, зростання прибутковості проекту, підвищення очікуваної кінцевої дохідності використаного капіталу.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про інвестиційну діяльність". ВВР України. — 1991. —№47.

2. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу". ВВР України. — 1991. — № 38.

3. БланкИ. А. Инвестиционный менеджмент. — К.; 1995.

4. Волков И. М., Грачева М. В. Проектный анализ: Учеб. для вузов. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.

5.