виявлення в поданих документах недостовірної ін-формації;*

невідповідність поданих документів вимогам законо-давства України;*

порушення проти заявника справи стосовно бан-крутства;*

заборона або обмеження щодо іноземних інве-стицій, передбачені законодавством країни, куди мають інвестуватися майнові цінності.

За видачу індивідуальної ліцензії справляється плата, розмір якої визначається МЗЕЗторгом за погодженням з Мінфіном.

Термін дії індивідуальної ліцензії визначається МЗЕЗ-торгом, виходячи з термінів, необхідних для здійснення майнових інвестицій за межами України.

Митне оформлення майнових цінностей, що інве-стуються за межами України, здійснюється лише за наяв-ності індивідуальної ліцензії, виданої МЗЕЗторгом.

Державна митна служба щоквартально подає Націо-нальному банку України, відповідним уповноваженим банкам, МЗЕЗторгу, Мінстату та Державній податковій адміністрації відомості стосовно оформлення митних дек-ларацій за виданими ліцензіями.

Резиденти, що отримали ліцензію на інвестування майнових цінностей за межами України, зобов'язані здійснити декларування майнових цінностей шляхом по-дання до Національного банку повідомлення про фактич-но інвестовані майнові цінності згідно з умовами наданої резиденту індивідуальної ліцензії за встановленою ним формою. Другий примірник повідомлення з відповідною відміткою Національного банку подається резидентом МЗЕЗторгу.

Резиденти, що інвестують майнові цінності за межами України, подають Державній податковій адміністрації де-кларацію про всі одержані в результаті інвестування над-ходження на їх користь в іноземній валюті. Форма декла-рації та терміни її подання встановлюються Державною податковою адміністрацією. Другий примірник декларації з відповідною відміткою Державної податкової адміні-страції резидент подає до МЗЕЗторгу.

Контроль за ефективністю використання інвестованого за межами України майна здійснює власник чи уповноваже-ний ним орган відповідно до законодавства України.

При цьому контроль за ефективністю використання державного майна, інвестованого за межами України з метою закріплення за філіями, представництвами, іншими відокремленими підрозділами підприємств, здійснюється цими підприємствами та відповідними органами, до сфери управління яких вони належать; внесення до статутних:

фондів підприємств, створених за кордоном, — відповідно Фондом державного майна, центральними органами дер-жавної виконавчої влади чи іншими органами, уповнова-женими здійснювати функції з управління державним майном.

Порядок використання валютних коштів, які надхо-дять резидентам від інвестування майнових цінностей за межами України, регулюється валютним законодавством України.

Здійснення інвестицій за межі України у вигляді гро-шових коштів регулюється Національним банком України.

Згідно з п. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Національний банк України вста-новлює порядок надання індивідуальних ліцензій на здійс-нення інвестицій за кордон.

Для розгляду клопотань резидентів про одержання індивідуальної ліцензії на здійснення інвестиції за кордон, вони подають до регіональних управлінь Національного банку України наступні документи:*

лист-звернення на ім'я Голови Правління Націо-нального банку України з зазначенням мети та суми інве-стиції;*

нотаріально завірену копію Свідоцтва про реєстра-цію резидента-юридичної особи;*

нотаріально завірені копії Статуту та Установчого договору резидента-юридичної особи з доповненнями та змінами, зареєстрованими у встановленому порядку;*

нотаріально завірене Свідоцтво про реєстрацію резидента-фізичної особи як підприємця;*

згоду відповідного міністерства або відомства та здійснення резидентом інвестиції за кордон (для держав-них підприємств та організацій);*

висновок регіонального підрозділу валютного кон-тролю Національного банку України та податкової інспек-ції стосовно відсутності порушень резидентом діючого на Україні валютного і податкового законодавства. Легалізовані документи:*

копію свідоцтва про реєстрацію нерезидента у країні інвестицій;*

копію Статуту та Установчого договору підприєм-ства нерезидента;*

копію законодавства конкретної країни про режим іноземних інвестицій;*

довідку уповноваженого банку щодо наявності ва-лютного рахунку резидента та наявності заявленої суми власних коштів на ньому для здійснення інвестиції;*

нотаріально завірену довідку аудиторської організації про фінансовий стан резидента на останню звітну дату;*

розрахунки валютної окупності (економічне обгрун-тування проекту);*

довідку уповноваженого банку про назву банку не-резидента та його місцезнаходження, реквізити розрахункового рахунку, на який здійснюється переказ валют-них коштів.

У випадку придбання за кордоном будь-яких майнових прав (в тому числі акцій, облігацій та інших цінних паперів іноземних держав, фірм, банків тощо, деномінованих у іноземній валюті) та прав інтелектуальної власності, рези-денти додатково подають до регіональних управлінь Націо-нального банку України легалізовані відомості про:*

власників, а також щодо правового статусу майнових прав і прав інтелектуальної власності;*

емітентів цінних паперів, умови придбання та га-рантії забезпечення цінних паперів.

Підставами для відмови від видачі індивідуальної лі-цензії на здійснення інвестиції за кордон можуть бути:*

незадовільний фінансовий стан резидента;*

відсутність висновку або негативний висновок ре-гіонального управління Національного банку України;*

рішення відповідних органів (Міністерства еконо-міки України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України то-що) про неможливість або економічну чи геополітичну недоцільність здійснення інвестицій резидентами у кон-кретну країну;*

заборони або обмеження щодо іноземних інвестицій, передбачені діючим законодавством конкретної країни;*

відсутність у законодавстві країни інвестицій право-вих гарантій щодо недоторканості іноземних інвестицій та безперешкодної їх репатріації;*

стан платіжного балансу України як в цілому, так і в розрізі окремих країн світу;*

інші підстави, передбачені діючим законодавством України та нормативними документами Національного банку України.

Національний банк України визначає, що резиденти України можуть здійснювати інвестиції за межі України шляхом:*

участі у підприємствах, що створюються спільно з іноземними юридичними та фізичними особами;*

придбання частки у діючих іноземних підприємствах або придбання у власність діючих іноземних підприємств повністю;*

створення за кордоном підприємств, що повністю належать українським інвесторам, а також відкриття за кордоном філій та інших відокремлених підрозділів;*

придбання нерухомого і рухомого майна, інших май-нових прав, а також будь-яких прав інтелектуальної влас-ності;*

придбання за кордоном та в Україні акцій, облігацій, інших цінних паперів іноземних держав, фірм, банків тощо, деномінованих у іноземній валюті, за винятком цінних па-перів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами-резидентами як дарунок або у спадщину;*

в інших формах, які прямо не заборонені чинним за-конодавством України та країни інвестицій.

Резиденти України можуть здійснювати інвестиції за кордон з метою:*

створення спільних підприємств (чи підприємств, що повністю належать українським резидентам) та за