США #2 NS/DNS | 158,10 | 158,45 | 159,65 | 158,55 | 60,45

США #2 SRW | 102,05 | 102,05 | 104,55 | 105,25 | 107,10

США #2 SW | 117,55 | 117,55 | 117,95 | 118,30 | 118,70

Аргентина, прод. | 106,00 | 109,00 | 114,00 | - | -

Австралія, тв., 13% прод. | 169,00 | 170,00 | 171,50 | 173,00 | 174,50

Австралія, станд. біла | 153,00 | 154,00 | 155,50 | 156,00 | 158,00

Канада, 13.5% прод. | 164,75 | - | - | - | -

Німеччина, борошномельна | 123,80 | 124,35 | 124,80 | 125,35 | 126,80

Велика Британія, фуражна | 98,25 | 98,10 | 97,90 | 97,75 | 98,60

Велика Британія, борошномельна | 101,55 | 101,40 | 101,20 | 101,10 | 101,90

Данія, борошномельна | 100,20 | 100,80 | 101,30 | 101,85 | 103,40

Франція, 76 кг/гл | 96,15 | 96,35 | 96,45 | 96,60 | 97,7

Були дещо збільшені оцінки світового виробництва пшениці у 1998/99 МР, в основному за рахунок перегляду врожаю в Аргентині. У той же час прогнози світового імпорту пшениці були знижені – Філіппіни і Венесуела не здатні імпортувати стільки зерна, скільки раніше прогнозувалося.

ЄС є найбільший конкурент США на експортних ринках зерна, відгукнувся ростом цін на місцевих біржах і зниженням розміру субсидій експортерів. Зазначене зростання було млявим, тому що ціни на кукурудзу й особливо на соєві боби продовжували знижуватися.

На Чиказькій біржі (СВОТ) березневі ф’ючерси на м’яку червонозерну озиму пшеницю (SRW) за останню декаду грудня і першу декаду січня виросли майже на 2%, а пік прийшовся на 8 січня, коли котирування березневих ф’ючерсів досягли $107/т. аналогічно поводилися і ф’ючерси на продовольчу пшеницю на Лондонській біржі (LIFFE). Тут пік прийшовся на позначку GBP 78.5/т (FOB). Найнижчі значення котирувань пшениці на цих біржах складали в січні відповідно $98,4/т і GBP 74,5/т, а 1 лютого ціни вже зросли до $99,5 і GBP 76,5/т.

Після Нового року попит на пшеницю 3 кл. (ту, що на Заході називають борошномельною) з боку внутрішніх споживачів і компаній, що експортують, почав зростати, через бездіяльність західних компаній у Новорічний період. Відповідно зростали і ціни пропозиції. Більше того, з’явилися ознаки дефіциту такої пшениці. Можливо, частка пшениці 3 кл. з усієї вирощеної в Україні пшениці була не настільки значною, як хотіло б це представити МінАПК.

Експорт борошномельної пшениці все ще залишається на низькому рівні, тому що світові ціни відновили тенденцію до зниження при рості внутрішніх цін. Господарства притримують пшеницю до лютого-березня з метою її реалізації для отримання коштів для посіву. З іншого боку держава також не поспішає реалізовувати зерно, що було отримане за борги виробників, в надії, все ж таки, повернути ним свої борги Росії. В останньому випадку справа за малим: скласти ціну.

Україна: експорт борошна, 1998 р., тис.т.

Існує ще третій варіант: на балансі держави все ще значиться пшениця 3 кл., що закуплена в 1997/98 МР за ціною 270 грн./т без ПДВ і з ПДВ – 324 грн./т EXW. Власне, реальним є припущення, що вона вже давно роздана у вигляді кредитів і взаємозаліків, однак це не означає, що держава при поверненні тих самих зернових кредитів не буде рахувати її по закупівельній ціні. Реалізувати таке зерно просто неможливо, тому що внутрішні ціни пропозиції знаходяться в діапазоні 224-240 грн./т ЕXW. Вихід — почекати, доки внутрішні ціни на зерно досягнуть рівня 324 грн./т, а тоді вже можна буде це зерно продати. А заодно і при-тримати пшеницю нового врожаю, щоб ціни швидше зростали. Відомі факти, коли на елевато-рах, особливо в глибинці, зерно позаторішнього врожаю все ще чекає на своїх покупців.

Україна: експорт пшениці, 1997/98 та 1998/99 р.р., тис.т.

Основним кредитором України є російський «Газ-пром». Якщо закордонні компанії, що купують в Україні пшеницю 3 кл., готові зараз платити за неї $85-87 (до $91) доларів за тонну FОВ чорно-морський порт або $73-77/т СРТ, то «Газпром» не погоджувався «приймати» українську пшеницю за ціною, вищою за третину від запропонованого покупцями з інших країн. Це є абсолютно логічним, якщо врахувати, що курс долара в Росії «стрибнув» приблизно в 3,5 рази, відповідно. зменшилася купівельна спроможність російських споживачів. А тут ще очікуються постачання да-рованої американської пшениці... Є інформація, що «Газпром» отримав-таки чималу кількість ук-раїнської продовольчої пшениці, однак нікуди її не повіз, а відразу продав усередині України. Вис-новок: дешево віддали.

При поставках до Росії і Бєларусі українська пше-ниця 3-го кл. пропонується за ціною $90-94/т DAF, що є вищою ніж на FOB, тому що з Росією усе ще велика частка бартерних операцій, а звідси й еквіваленти обміну інші. Там, де платять живі гроші, і ціни нижче. Однак, попит на українську пшеницю з боку російських комерсантів зали-шається низьким: немає грошей і не тільки в імпортерів, але й у російських споживачів. Всі че-кають на зерно з Заходу. До того ж у самій Росії, наприклад, на Північному Кавказі, пшениця пропонується за цінами, близькими до внутрішніх ук-раїнських — RUB 1400-1500/т EXW, або близько $63-68/т.

Однак зростання попиту на українське продоволь-че зерно з боку іноземних покупців не означає, що вони підняли на нього закупівельні ціни. Навпаки, слідуючи світовим тенденціям, середні ціни попи-ту закордонних покупців знизилися на $1-2/т.

ФУРАЖНЕ ЗЕРНО

У січні загострився дефіцит фуражного зерна.