г гроші". З точки зору поглиблення пізнання суті грошей, усі визначення можна об'єднати в дві великі групи - у відповід-ності з двома основними підходами: логіко-історичним та функціональним. Перший з них намагається вияснити сутність грошей через вивчення логіки історії їх розвитку, а другий визначає гроші через їх функціональні форми, не порушуючи питання про їх більш глибшу основу. Але ці два підходи є альтернативні лише історично, в рамках наукових шкіл, які склалися. Тим часом за своєю сутністю вони можуть бути об'єднані та доповнювати один одного.
Найбільш послідовно та усвідомлено логічно-історичний підхід до дослідження грошей реалізовано К.Марксом. Проте пін не міг не бути обмеженим тими історичними умовами, що існували майже півтора століття тому. В нових умовах цей підхід має бути реалізований з урахуванням сучасного рівня розвитку грошей [24].
Характеризуючи функції грошей, варто врахувати дві методологічні посилки: 1) розвиток мінової вартості супроводжується модифікацією функцій грошей; 2) різноманітні види грошей у неоднаковій мірі спроможні виконувати ті або інші функції грошей.
З урахуванням зазначених методологічних підходів гроші, дійсно, можуть виконувати ту або іншу кількість функцій, модифікується і зміст останніх[44].
Міра вартості. В умовах ринкової економіки це одна з основних функцій грошей. Гроші в даній функції служать мірою втіленої в товарі вартості, тобто являють собою свого роду вимірювач вартості. Відповідно вартість будь-якого товару може бути виражена в грошових одиницях.
Гроші як облікові одиниці роблять товари порівняними за вартістю, дозволяють визначити повну вартість різних товарів. Це значить, що гроші використовуються і як мірило вартості й як облікові одиниці.
У функції засобу обігу гроші є посередниками при обміні товарів. На відміну від функції міри вартості тут важливо не те, що вони вимірюють вартість, а те, що вони опосередковують рух товарів. Завдяки грошам долаються індивідуальні, часові і просторові межі, властиві безпосередньому обміну товару на товар. У кругообігу Т-Г-Т рух грошей є похідним від руху товарів, гроші виступають як скороминущий посередник.
Засіб платежу. У цій функції гроші виступають у тому випадку, коли виникає розрив між рухом споживчої вартості і вартості. Інакше кажучи, немає зустрічного руху товарів і грошей за формулою Г-Т або Т-Г.
Засіб збереження вартості, заощадження і нагромадження. В економіці з різних причин виникає необхідність накопичення вартості. В цьому випадку гроші тимчасово заперечуються як купівельний і платіжний засоби, не викопують функцію засобу обігу і випадають із обігу. Важливо, щоб, випавши з обігу, гроші не втратили, а зберегли свою вартість (як засіб зберігання). Суть заощадження полягає у вилученні грошей з обігу. Якщо суб'єкт заощаджує гроші, не пускаючи в обіг їх нові суми, які при цьому зберігатимуть ціллю вартість, не втрачаючи її, то вийде нагромадження грошей. Можна сказати, що функції зберігання вартості та заощадження інтегруються в функцію нагромадження. З огляду на органічну зв'язаність цих функцій, їх іноді не розрізняють.
Світові гроші. Виходячи на міжнародну арену, і передусім у світовій торгівлі, гроші стали виступати в ролі загального еквівалента у всесвітньогосподарських зв'язках.
Розглянемо еволюцію форм грошей (таблиця 1.1). Розвиток ринкового господарства урізноманітнює та ускладнює зв'язки між економічними суб'єктами, що призводить до збільшення проміжку часу між виробництвом і реалізацією товарів та послуг, і тому найбільш розповсюдженою формою грошей стають кредитні гроші[16].
Вексель - боргове зобов'язання позичальника кредитору про виплату боргу в призначений строк.
Депозитні гроші - система спеціальних розрахунків між банками на основі банківських переказів з одного рахунку на інший.
Банкнота (банківський білет) - грошові знаки, які випущені емісійними банками. В сучасних банкнотах відсутня влас-на внутрішня вартість.
Таблиця 1.1.
ЕВОЛЮЦІЯ ФОРМ ГРОШЕЙ
Товарні до грошові еквіваленти | товар, з натуральною формою якого пов'язана його суспільна функція загального еквівалента
Золоті та срібні монети | повноцінні монети із золота або срібла, які виконують всі функції грошей (кредитні гроші можуть вільно обмінюватися на грошовий метал)
Білонні монети | неповноцінна розмінна монета, номінальна вартість якої перевищує вартість вміщеного в неї металу та витрат на її чеканку
Паперові гроші | грошові знаки, що випускаються державним казначейством і законодавче забезпечені певною купівельною спроможністю
Кредитні гроші | знаки вартості, які виникли на основі заміщення майнових зобов'язань приватних осіб і держави
Міжнародні гроші | Найбільш ліквідні активи, спеціально створені міжнародними фінансовами організаці-ями і визнані ними як законні платіжні засоби у взаєморозрахунках між різними країнами (наприклад, євро)
Чек - наказ власника рахунка (чекодавця) кредитній установі, яка обслуговує його, сплатити певну суму грошей чекодержателеві.
Електронні гроші - система банківських розрахунків за допомогою ЕОМ.
Сучасний грошовий обіг являє собою сукупність грошових засобів, які виступають у 2-х формах: готівковій і безготівковій.
Готівкові гроші (символічні або декретні гроші) - засоби обігу, представлені банкнотами і розмінними монетами, монопольне право на випуск яких законодавчо закріплене за державою. Використання готівкових грошей підпорядковане певним вимогам: необхідне суспільне визнання таких грошей; правова гарантія держави щодо обігу цих грошей; здатність держави підтримувати стабільність їх купівельної спроможності.
Безготівкові гроші (кредитні, або депозитні гроші) - засоби обігу, які являють собою боргові зобов'язання депозитних інститутів. Вартість депозитних грошей визначається їхньою купівельною спроможністю. Кредитні гроші є приватними грошима, бо їх основу складають трансакційні депозити комерційних банків.
Депозити - внески грошових коштів юридичних і фізич-них осіб у комерційні банки у готівковій чи безготівковій формі для зберігання на визначених умовах.
Трансакційні депозити (чекові рахунки, або депозити до запитання (checking accounts or demand deposits)) - являють собою засіб обігу, оскільки кошти з цих депозитів вкладники мають право без попередження