Різнобічна виробнича, збутова, постачальницька та фінансова діяльність підприємства здобуває кінцеву грошову оцінку в сис-темі показників — фінансових результатів. Беручи загалом най-важливішими фінансовими результатами діяльності підприємст-ва відображується в показниках, форми № 2 річної та квартальної бухгалтерської звітності.

Обов'язковими елементами дослідження фінансових резуль-татів діяльності підприємства є:

* аналіз змін кожного показника за поточний період (горизо-нтальний аналіз показників фінансових результатів за звітний період);

* аналіз структури відповідних показників та її змін (верти-кальний аналіз показників);

* дослідження хоча б у найзагальнішому вигляді динаміки зміни показників фінансових результатів за низку звітних періо-дів (трендовий аналіз показників). (6, ст. 81-83)

1.2. Механізм формування та планування прибутку на підприємстві.

Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною катего-рією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

Водночас прибуток — це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів го-сподарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі госпо-дарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офі-ційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчис-лення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподар-ських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-гос-подарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів. Прибуток — це показник, що формується на мікрорівні. При-буток народного господарства — це результат діяльності окре-мих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці, змін у порядку обліку фінан-сових результатів.

Облік і визначення прибутку (збит-ку) здійснюється за такими видами діяльності підприємства: зви-чайна діяльність, у тому числі операційна та інша звичайна дія-льність; діяльність, пов'язана з виникненням надзвичайних по-дій. У свою чергу, операційна діяльність поділяється на основну та іншу операційну діяльність. (3, ст. 170-173)

Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами Украї-ни момент реалізації визначається за датою відвантаження про-дукції (товарів), а для робіт (послуг) — за датою фактичного ви-конання (надання) таких або за датою зарахування коштів покуп-ця на банківський рахунок постачальника.

Однак незалежно від визначення моменту реалізації в законо-давчих актах реальне формування на підприємстві прибутку від реалізації продукції має місце тільки за умови, коли така відбува-ється насправді, тобто коли кошти від покупця надходять на бан-ківський рахунок постачальника.

Визначення моменту реалізації за датою відвантаження това-рів і встановлення податкових зобов'язань підприємств згідно з цією датою часто призводить до потреби використати оборотні кошти підприємств на сплату податків, а тому — до погіршання їхнього фінансового стану.

На рис. 1.2.1. наведено структурно-логічну схему формування прибутку від реалізації продукції, а також основні показники, що впливають на прибуток від реалізації.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собі-вартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна об-сягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки при-бутку в ціні продукції (рентабельність продукції).

Треба звернути увагу на те, що зміна обсягу виробництва, за-лишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізації продукції, а й на її собівартість, оскільки зміню-ються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу виробництва продукції); витрати на зберігання продукції, інші витрати (за змі-ни залишків нереалізованої продукції).

Істотний вплив на обсяг реалізації продукції, а також і на при-буток від реалізації справляє розмір прибутку, що включається в ціну виробів. За умов формування ринкової економіки державного регулювання рентабельності продукції, як правило, уже нема. Цьо-му сприяє недостатня конкуренція, монопольне становище окремих підприємств у виробництві та реалізації багатьох видів продукції. (4, ст. 48-52)

Отже, можна зробити висновок, що спроможність підпри-ємств впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обся-ги виробництва продукції, залишки нереалізованої продукції, її рентабельність, є досить суттєвою.

Розгляньмо вплив на формування прибутку собівартості про-дукції (робіт, послуг). Собівартість є узагальнюючим, якісним показником діяльності підприємств, показником її ефективності. Є певні особливості у формуванні собівартості продукції (робіт, послуг) залежно від сфери діяльності, галузі господарства.

Беручи загалом, можна дати таке визначення собівартості.

Собівартість продукції (робіт, послуг) — це виражені в гро-шовій формі поточні витрати підприємства па їх виробництво (виконання).

Витрати на виробництво продукції утворюють виробничу со-бівартість.

Як уже було сказано, підприємство може суттєво впливати на формування собівартості. Однак при цьому необхідно взяти до уваги таке.

По-перше, склад (перелік) витрат, що їх можна відносити на собівартість, регламентований законодавством.

Витрати виробництва, що включаються в собівартість проду-кції (робіт, послуг), групуються за такими елементами: матері-альні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних фондів і нематеріальних активів, інші витрати.

По-друге, у складі витрат, що включаються в собівартість, розмір деяких із них також регулюється державою через визна-чення нормативів відрахувань. Це передусім стосується таких елементів витрат:

- відрахування на соціальні заходи (державне пенсійне стра-хування, соціальне страхування);

- амортизація основних засобів і нематеріальних активів;

- інші витрати (податки на землю і на транспортні засоби, ко-мунальний податок).

Прибуток є важливим показником ефективності виро-бничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.

Управління формуванням доходу від реалізації про-дукції (товарів, робіт, послуг) передбачає розрахунок його плано-вого обсягу. Планування, прогнозування суми прибутку суб'єктів господарювання необхідне для складання поточних і перспекти-вних