Відсоткова частка від вартості будівництва об'єкта. Цей метод широко застосовується для визначення розміру винагороди консультантам у тих випадках, коли їх основним завданням є про-ектування різних споруд і підготовка креслень, технічних ви-мог та інших договірних документів, необхідних для опису об'єктів, що мають бути побудовані. Сюди не входять техніко-економічні обґрунтування і суміжні послуги такі, як надання сприян-ня при пуску об'єкта в експлуатацію чи підготовка кадрів, що оп-лачуються на основі погодинних ставок чи ставок заробітної пла-ти. Сума, на підставі якої розрахо-вується відсоткова частка, виплачувана консультанту, повинна застосовуватись у договорі з докладним перерахуванням витрат, які підлягають відшкодуванню.

Вартість плюс відсоткова винагорода або вартість плюс фіксована винагорода. Згідно з цим методом консультанту відшкодовуються фактичні витрати, пов'язані з усіма його по-слугами. Фактичні витрати складаються з трьох елементів, а саме: вартості робочої сили ( заробітна плата плюс соціальне страхування), накладних витрат, що часто виражаються у відсотках від вартості робочої сили, і дрібних витрат. До цього додається винагорода консультанту, виражена у відсотках від вартості робочої сили і накладних витрат (наприклад, для по-криття непередбачених витрат, для заохочення за швидкість виконання робіт) і у вигляді прибутку. Водночас винагорода консультанту може визначатися у вигляді паушальної суми замість відсоткової частки.

Попередній гонорар. Цей метод використовується в тому випадку, коли передбачається, що послуги консультанта будуть необхідні час від часу протягом визначеного періоду. Його час-то використовують ті замовники, які хочуть, бути впевненими в тому, що вони завжди зможуть скористатися послугами визна-ченого консультанта. Розмір попереднього гонорару визначається видом і цінністю послуг, наданих замовнику. Гонорар виплачується або за весь термін дії договору, або помісячно, або на якій-небудь іншій взаємопогоджуваній умові з поденними чи погодинними надбав-ками за час, наданий замовнику на його прохання. Попе-редній гонорар може розглядатися як компенсація, що доповнює винагороду, яка розрахована за методами, що грунтуються на часі роботи чи відсотковій частці від вартості будівництва об'єкта.

Сторони повинні вирішити, будуть у договорі передбачені фіксовані ціни, які не можна буде переглянути, чи такі, що можуть бути переглянуті. На вартість проекту і винагороду консультанта можуть впливати різні чинники: зміни, модифікації і/чи додаван-ня, внесені в проект; зміни цін на сировину і послуги; зміна за-робітної плати тощо. Усі ці чинники впливають на права та обов'язки сторін і можуть привести до зміни вартості проекту і, отже, розміру винагороди консультанта. Тому багато договорів містять застереження про коригування цін, тобто застереження, що передбачає можливість зміни тарифу на основні послуги.

Якщо застосовується метод оплати, що грунтується на часі роботи, то замовник вносить на ім'я консультанта аванс, сума яко-го становить твердо встановлену відсоткову частку передбачува-ної суми винагороди останньому.

На величину винагороди закордонному консультантові впливають особливості, рівень розвитку галузі в країні замовника, ступінь авторитету і популярності імені консультанта. Рівень оп-лати інжинірингових послуг при наданні технічного сприяння за-кордонним фірмам значно вищий від ставок оплати на національ-ному ринку. Так, європейські великі консультаційні фірми прода-ють інжинірингові послуги в країни Західної Європи за цінами, що перевищують внутрішні на 40— 50 %, а в країни, що розвиваються - за цінами, що перевершують внутрішні в два і більше рази.

Винагорода субконсультантам. Договір між замовником і консультантом містить положення про винагороду субконсуль-тантам. Однак якщо таких спеціальних положень немає, послуги субконсультантам оплачуються консультантом. Крім винаго-роди субконсультантів, консультант, як правило, одержує ком-пенсацію для покриття витрат, пов'язаних з послугами щодо ко-ординації, контролю відповідальності, витрат, понесених при оп-латі рахунків субконсультантів.

Валюта, місце платежу й обмінні курси. Платежі консуль-танту здійснюються у валюті, погодженій сторонами, або в декількох валютах.

Оскільки важливо знати, де має здійснюватись платіж (зок-рема, через валютні обмеження), сторонам варто вказати в дого-ворі місце платежу, наприклад, назву й адресу банків, де буде ви-конуватись платіж.

Сторонам слід розглянути питання про обмінні курси в до-говорі і, якщо виникає необхідність, показати вартість однієї ва-люти в іншій валюті з метою виплати консультанту винагороди чи покриття витрат; передбачити вибір використовуваного обмінного курсу чи погодити застосовуваний обмінний курс; їм слід також домовитися щодо особи, яка бере на себе ризик, пов'язаний зі зміною обмінних курсів і коригуванням, вра-ховуючи розходження в обмінних курсів. Вони можуть також регулювати наслідки можливої девальвації чи ревальвації валют.

Сторони можуть домовитися про те, що замовник повинен надати консультанту упродовж визначеного періоду часу з мо-менту вступу договору в силу банківську гарантію, видану визна-ним обома сторонами банком.

Оподатковування, інші збори і мита. У договорі розгляда-ються питання, що стосуються податків і зборів: які податки і збори мають бути сплачені, яка сторона повинна їх сплатити; недопущення подвійного оподатковування; звільнення від спла-ти податків; податки з обороту, наприклад, податки на додаткову вартість і податки на прибуток; податки з доходів корпорацій; по-датки з особистого доходу й окремі місцеві податки (податок на продаж предметів розкоші, податок на будівництво і т.п.). При-кладами інших зборів, що можуть поширюватися на консуль-танта з різних причин, є: гербовий збір з договорів, рахунків-фактур та інших документів; дозволи, такі як дозвіл на здійснення робіт; витрати, пов'язані з понаднормовою роботою, транспортом і соціальним забезпеченням, та інші витрати, пов'язані з роботою персоналу за кордоном.

Звільнення від подвійного оподаткування регулюється відповідними