латиноамериканських країнах – до 30% ВВП. В Україні тінізація економіки сягає більше 40% ВВП. Щоразу через ухилення від податків бюджети розвинених країн втрачають від 15 до 30% податкових надходжень, а в країнах, що розвиваються, – до 50%. В Україні значення цього показника теж перевищує 40% [6].
3.3. Європейська адаптація податкової системи України
В 1998 р. Україна уклала Угоду про співробітництво з Європейським Союзом. Стаття 51 стосується податкового законодавства. На виконання цієї статті Україна здійснює заходи щодо забезпечення поступового приведення податкового законодавства у відповідність до законодавства Співтовариства.
Процес адаптації не слід ототожнювати з уніфікацією. Йдеться про відповідність рівня українського законодавства законодавству ЄС, а не про абсолютну його ідентичність. Адаптація має провадитись з урахуванням особливостей української правової системи, економічних та соціальних умов українського суспільства. У процесі розроблення проектів актів законодавства, що підлягають адаптації, центральні органи виконавчої влади повинні керуватися основними положеннями відповідних актів законодавства ЄС.
Пріоритетним документом з гармонізації податкового законодавства України з вимогами законодавства ЄС має стати Податковий кодекс України (прийнятий у другому читанні). Головна увага фахівців при доопрацюванні цього законопроекту зосереджена на узгодженні розділів: "ІУ. Податок на додану вартість" і "Y. Акцизний податок" із законодавством Європейського Союзу.
Головні завдання адаптації положень з ПДВ полягають у наступному:
гармонізація термінології об'єктів оподаткування ПДВ;
переліків операцій, які звільняються від оподаткування, скорочення переліку пільгових операцій, насамперед, котрі не пов'язані з соціальним захистом малозабезпечених верств населення і які спотворювали умови здорової конкуренції або які певною мірою вирішували проблему дефіциту бюджетних асигнувань;
зниження ставок ПДВ, вдосконалення оподаткування послуг, що надаються нерезидентам, незареєстрованим платниками ПДВ, порядку відшкодування ПДВ і оподаткування сільськогосподарських товаровиробників та інші.
Всі ці основні положення гармонізації уже враховано в проекті Податкового кодексу, у його другому читанні.
Щодо адаптації законодавства з акцизного збору. Основні відмінності законодавства України і законодавства ЄС з акцизного збору полягають у наступному.
У європейському законодавстві утримання та переміщення підакцизних товарів регулюється так званою "горизонтальною директивою" Ради ЄЕС від 25 лютого 1992 року, при доопрацюванні проекту Кодексу в розділі "Акцизний податок" уже враховано ряд положень названої Директиви, зокрема, які стосуються визначень об'єкта оподаткування, платників податку, дати виникнення податкових зобов'язань, вимог щодо надання у випадку експорту підакцизного товару фінансової гарантії органу державної податкової служби для забезпечення сплати акцизного податку з такого товару в разі його не вивозу за межі митної території України. Європейське законодавство вимагає, що виробництво, обробка і зберігання підакцизних товарів, якщо акцизний збір не був сплачений, можуть відбуватися тільки на "податковому складі". Держави-члени ЄС встановлюють порядок відкриття та діяльності "податкових складів" і затверджують положення про їх уповноважених власників управляючих складами, тобто, осіб, які відповідають за "податкові склади". Крім того, вимагається, щоб податкові склади та управляючі складами, які мають справу з готовими тютюновими виробами, алкогольними напоями, нафтопродуктами, отримували ліцензію від країн-членів Європейського Союзу. У разі врахування у розділі "V. Акцизний податок" проекту Податкового кодексу України адаптованих до законодавства ЄС положень стосовно виробництва підакцизних товарів на території України тільки на податкових складах, в Україні буде забезпечена побудова ефективного механізму оподаткування акцизним податком [6].
При підготовці проекту Податкового кодексу України до розгляду в третьому читанні передбачається зосередити зусилля щодо доопрацювання його розділів – "IV. Податок на додану вартість" і "V. Акцизний податок" з метою повного врахування положень, адаптованих до європейського законодавства.
Таким чином, можна констатувати, що в Україні вже сформовано базові засади ринкової податкової політики, і держава загалом виходить на завершальний етап ринкової трансформації податкової системи.
Висновки
Дослідивши роль акцизного збору в доходах бюджету, можна зробити наступні висновки:
1. Акцизний збір – непрямий податок, основою якого виступає диференційований підхід до оподаткування різних товарів та товарних груп. Тому його відносять до категорії специфічних акцизів.
Акцизний збір дозволяє через цінові механізми непрямо впливати на обсяги виробництва та реалізації окремих підакцизних товарів як на митній території України, так і в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
2. На відміну від ПДВ платниками акцизного збору, в основному, є тільки виробники підакцизних товарів (резиденти і нерезиденти), у тому числі з давальницької сировини. Подальші продавці включають в ціну товару суму акцизного збору, яка оплачена виробником, але своїх сум не нараховують.
3. Крім виробників підакцизних товарів, акцизний збір сплачують:
будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують на митну територію України підакцизні товари;
фізичні особи – резиденти або нерезиденти, які ввозять підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу;
юридичні або фізичні особи, які купують (орендують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.
4. Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно відповідно до чинного законодавства і сплачуються до бюджету.
5. Контроль за сплатою акцизного збору на території України здійснюється державними податковими інспекціями, які організовують роботу щодо виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання і продажу, контролюють своєчасність подання платниками розрахунків акцизного збору, ведуть облік та складають звіти про його надходження до відповідного бюджету, здійснюють реєстрацію імпортерів, видають посвідчення за встановленою формою на право ввезення в Україну підакцизних товарів.
6. У 2004 році до державного бюджету надійшло 6 ,6 млн. грн. акцизного збору, що на 1 ,6 млн. грн., або на 29,6%, більше відповідного показника попереднього року.
7. За січень-червень 2005 року до державного бюджету надійшло 3 ,7 млн. грн. акцизного збору, що на 522,7 млн. грн. або на 17,5%, більше відповідного показника минулого