підприємців, які надають ці послуги, часто виникають труднощі з підтвердженням найоб'ємніших для них витрат на пально-мастильні матеріали.
До основних переваг загальної системи оподаткування можна віднести:
? можливість застосування при будь-якому виді діяльності без обмеження кількості найманих працівників або обсягу виручки
? пряма залежність сплачуваного прибуткового податку від одержаних доходів (якщо діяльність не здійснюється, то сплачені авансові платежі підлягають поверненню або зараховуються в рахунок майбутніх платежів).
До недоліків загальної системи оподаткування можна віднести:
? високий рівень податкового тиску, особливо при використанні праці найманих працівників , що робить цю систему оподаткування невигідною
? складність і громіздкість обчислення чистого доходу, який підлягає оподаткуванню, а також подання звітності.
Разом з тим загальна система оподаткування складніша в адмініструванні. Перебуваючи на загальній системі оподаткування, підприємець повинен подавати набагато більше звітності, ніж якби він перебував на спрощеній. Порядок нарахування окремих податків доволі складний, потребує професійних знань та досвіду.
Розмір податкових зобов'язань за загальної системи оподаткування в кожному конкретному випадку може коливатися в доволі широких межах. Підрахувавши найбільш типові для себе розміри показників, що впливають на податкові зобов'язання, підприємство може визначити для себе найбільш оптимальні умови оподаткування, обрати ту чи іншу систему оподаткування.
На думку більшості підприємців, які використовують загальну систему оподаткування, вигіднішою для них була б яка-небудь спрощена система оподаткування. Причинами, що примушують приватних підприємців використовувати загальну систему оподаткування, частіше за все є невідповідність умов їх діяльності вимогам законодавства для переходу на спрощену систему оподаткування або високий рівень матеріальних затрат.
Оподаткування єдиним податком
Спрощена система оподаткування, при якій сплачується єдиний податок, регулюється Указом Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва". Перейти на сплату цього податку приватний підприємець може тільки у разі дотримання таких умов:
? протягом року у трудових відносинах з ним, включаючи членів сім'ї, може перебувати не більше 10 осіб
? обсяг їх виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не повинен перевищувати 500 тис.гривень.
Але навіть при дотриманні цих умов сплачувати єдиний податок не мають права підприємці, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі лікеро-горілчаними і тютюновими виробами, а також пально-мастильними матеріалами.
Виручка від реалізації продукції при сплаті єдиного податку визначається касовим методом, але на розмір податку не впливає. Її обсяг слугує тільки критерієм для визнання приватного підприємця суб'єктом малого підприємництва для цілей оподаткування.
Ставка єдиного податку встановлюється місцевою радою за місцем державної реєстрації підприємця у розмірі від 20 до 200 гривень за місяць. У разі, коли приватний підприємець - платник єдиного податку здійснює декілька видів діяльності, для яких встановлено різні ставки податку, ним придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. Крім того, ставка єдиного податку збільшується на 50% за кожного працівника (включаючи членів сім'ї), який залучається підприємцем для здійснення діяльності.
Протягом терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку місцева рада може збільшити або зменшити ставки єдиного податку за видами підприємницької діяльності. При цьому перерахунок не здійснюється.
Тобто коли під час реєстрації в ДПІ було нараховано єдиний податок у розмірі 60 грн., а через певний час його було змінено, то підприємець сплачує той розмір єдиного податку, який було нараховано при реєстрації.
Наприклад, для торгівельної діяльності місцевою радою всатновлено єдиний податок у розмірі 90 гривень на місяць. Підприємець планує залучити 7 реалізіторів товару. Відповідно, ставка єдиного податку у цьому випадку складе 405 грн. Розрахунок: 90 грн.+(90 грн.х 50%: 100 х 7 чол.) = 405 гривень.
Слід врахувати, що крім єдиного податку, підприємці сплачують деякі інші податки і збори, від яких вони не звільнені (наприклад, державне та ввізне мито, ПДВ і акцизний збір при здійсненні імпортних операцій, податок з власників транспортних засобів, збір за забруднення навколишнього природного середовища). Також підлягає утриманню і перерахуванню до бюджету прибутковий податок із заробітної плати найманих працівників.
Єдиний податок для юридичних осіб
Підприємство, яке перейшло на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:
6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору в разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість". У цьому випадку сплачується 6% від виручки й окремо ПДВ;
10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, в разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
У цьому випадку сплачується лише 10% від виручки, а ПДВ вважається таким, що вже сплачений, тобто сплачувати ПДВ окремо не потрібно.
Єдиний податок сплачується щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.
За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6%, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період із позначкою банку про зарахування коштів.
Приклад 1 (підприємство обрало систему оподаткування 6% + ПДВ).
Підприємство Б займається торгівлею продуктами харчування. У звітному періоді підприємство реалізувало продуктів харчування на суму 210 тис. грн., що склало його валові доходи. При цьому підприємство Б:
а) витратило на закупівлю продуктів харчування на суму 170 тис. грн., у тому