владу (+1 ,7 млн. грн., або 114,3%) за рахунок збільшення видатків за бюджетними програмами з правоохоронної діяльності (+456,6 млн. грн.), судової влади (+214,0 млн. грн.), інших програм.
НАДАННЯ ТА ПОВЕРНЕННЯ КРЕДИТІВ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
У державному бюджеті з урахуванням змін зменшено на 564,0 млн. грн. обсяги надання кредитів, які передбачається здійснити в сумі 1 ,1 млн. грн.
У розрізі головних розпорядників бюджетних коштів найбільше змінилося кредитування по Міністерству аграрної політики України. Зокрема, за бюджетною програмою "Формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом" зменшився обсяг надання кредитів з 445,0 до 335,0 млн. грн. До системи цього розпорядника включено також Національну акціонерну компанію "Украгролізинг" з одночасним зменшенням видатків за програмою "Заходи по операціях із фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки" в сумі 80,0 млн. грн.
По Міністерству фінансів України передбачено зменшення надання кредитів за програмами по фінансуванню розвитку села (-21 ,0 млн. грн.) та на реалізацію муніципальних проектів розвитку міст України
(-26155,6 млн. грн.).
Обсяги повернення кредитів до бюджету передбачено в сумі 2 ,3 млн. грн., що на 88,3 млн. грн. менше, ніж було передбачено до внесення змін.
Найбільші обсяги повернення кредитів передбачено по Міністерству аграрної політики з низки програм та по Міністерству фінансів (загальнодержавні видатки) за програмою "Повернення позик, наданих для фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою".
Розділ 3. Проблеми формування доходів і шляхи оптимізації використання коштів Державного бюджету України
Збільшення доходів державного бюджету має відбуватися не за рахунок посилення податкового навантаження на економіку, а шляхом глибокої лібералізації податкового законодавства, розширення бази оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку виробництва, приватного підприємництва, скоро-чення нелегального тіньового обігу.
Необхідною умовою зміцнення дохідної бази бюджетів усіх рівнів є невідкладне прийняття Податкового кодексу, прове-дення на його основі ради-кальної податкової реформи. Метою реформи є реалізація триєдиного завдання:
відчутно послабити податковий тиск;
спростити процедури податкового адміністрування;
створити надійний захист прав платників податків.
Передбачене Податковим кодексом, прийнятим Верховною, Радою України у першому читанні, зниження податкового на-вантаження має проводитися поетапно. Має бу-ти забезпечено:
скорочення кількості податків та зборів (обов'язкових платежів) з 39 до 23;
зниження з 20 до 17% ставки податку на додану вартість;
зниження з 30 до 25% ставки податку на прибуток під-приємств;
введення нової шкали ставок оподаткування громадян прибутковим податком на рівні, що не перевищує 25%;
зниження з 30 до 15% ставок оподаткування дивідендів;
зменшення розміру ставок нарахувань на фонд оплати праці, що спрямовуються у соціальні фонди, при збереженні передбачених законодавством соціальних гарантій;
удосконалення практики справляння акцизного збору, зокрема в частині поліпшення його адміністрування та запровад-ження індексації ставок з урахуванням індексу споживчих цін;
удосконалення процедур відшкодування ПДВ, забезпе-чення належної прозорості цього процесу.
У процесі здійснення податкової реформи передбачається скасування податкових пільг, які надаються за галузевим прин-ципом, а також припинення економічних експериментів, по-в'язаних з пільговим оподаткуванням [6, 80].
Одночасно повинні бути передбачені можливості стимулю-вання інноваційної та інвестиційної діяльності суб'єктів госпо-дарювання незалежно від того, до якої галузі вони належать, а також звільнення від оподаткування доходів громадян, що ін-вестуються у цінні папери.
Потребують подальшої фіскальної підтримки спеціальні (вільні) економічні зони, а також території пріоритетного роз-витку та зі спеціальним режимом інвестування, які довели свою спроможність залучати та ефективно використовувати інвести-ційні ресурси, в т.ч. й іноземні.
Уряд повинен визначитися з доцільністю та економічною ефективністю вжиття інших важливих заходів податкової реформи:
введення (поетапне) податку на нерухоме майно;
введення єдиного соціального податку;
поступове підвищення до 5 млн. грн. на рік обсягів реа-лізації продукції, за які суб'єкти підприємництва сплачують єдиний податок;
запровадження диференційованої ставки ПДВ на різні групи товарів та послуг, зокрема суттєвішого зниження ставок ПДВ на товари і послуги першої необхідності;
скасування неоподатковуваного мінімуму доходів грома-дян з одночасним компенсуючим підвищенням рівня доходів у всіх сферах діяльності;
звільнення експортерів високотехнологічної продукції від сплати податку з прибутку на приріст обсягів експортної про-дукції порівняно з попереднім роком.
Реформування податкової системи має супроводжуватись ефективними структурними заходами, спрямованими на до-сягнення необхідної результативності політики доходів. До них належать:
виключення негрошових розрахунків та будь-яких форм взаємозаліків з практики виконання бюджетів усіх рівнів;
заборона реструктуризації або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), а також. встановлення мораторію на надання пільг в оподаткуванні;
реструктуризація та списання зобов'язань держави у відшкодуванні податку на додану вартість з урахуванням обсягів вже проведеної реструктуризації та списання заборгованості відповідних платників податків перед бюджетом;
зменшення обсягу простроченої заборгованості (недоїм-ки) з податкових платежів до бюджетів усіх рівнів за рахунок суттєвого поліпшення стану збирання податків і неподаткових надходжень на основі застосування сучасних технологій подат-кового адміністрування;
удосконалення системи розрахунків підприємств палив-но-енергетичного комплексу з бюджетом;
збільшення доходів від державної частки власності за рахунок ефективнішого її використання;
підвищення ефективності приватизації державного і ко-мунального майна з дотриманням відкритості та прозорості її процедури, забезпечення приватизації об'єктів за їх реальною ринковою вартістю, подолання зловживань, що мають місце у цій сфері.
Актуальним завданням уряду є раціоналізація мережі зак-ладів та установ, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів, для підвищення рівня та якості послуг, що нада-ються громадянам, виконання у повному обсязі цільових програм соціально-економічного та гуманітарного розвитку, Підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Програми та заходи, що не належать до пріоритетних, мають бути призупинені або переведені на фінансування за рахунок небюджетних ресурсів.
Ключовим завданням бюджетної політики має стати даль-ше посилення соціальної спрямованості бюджету. На реаліза-цію програм соціальної спрямованості має бути зосереджено не менше 50 відсотків видатків зведеного бюджету. Пріоритетни-ми напрямами бюджетної політики у соціальній сфері є:
поетапне наближення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму;
остаточне розмежування пенсійних виплат з бюджету і