середовища банківських структурах. Передусім це стосується необхідності активного розвитку нових сегментів ринку банківських послуг: кредитування приватних осіб, підприємств малого та середнього бізнесу, іпотечного кредитування. Розвиткові зазначених напрямів банківського бізнесу може сприяти створення відповідних спеціалізованих банків.
Створення спеціалізованих фінансово-кредитних інститутів слід розглядати як важливий напрям формування ефективної структури банківської системи країни та забезпечення належного рівня конкуренції на фінансовому ринку. Звісно, банкам із плином часу доведеться конкурувати на багатьох сегментах цього ринку не лише одному з одним, а й з іншими фінансовими інститутами (страховими компаніями, інвестиційними й пенсійними фондами, платіжними системами). Відтак банківські установи, розробляючи стратегію власного розвитку, визначаючи перелік здійснюваних операцій та особливості формування філійної мережі, мають бути готовими до тенденції щодо скорочення частки традиційних банківських операцій на користь нових послуг і каналів їх просування на основі новітніх інформаційних технологій відповідно до запитів клієнтів [12].
Отже, удосконалення функціонування банківської системи країни має розглядатися як одне з пріоритетних завдань розвитку національної економіки в цілому. У з в'язку із цим розроблення та впровадження конкретних практичних заходів, спрямованих на вирішення проблем, пов'язаних із недостатньою капітальною базою української банківської системи, оптимізацією її структури, забезпеченням оптимального управління банківськими активами та стимулюванням довгострокових вкладень, слід вважати необхідними умовами зміцнення стійкості банківського сектору, підвищення довіри до нього з боку інвесторів, вкладників і кредиторів, а також – підвищення його ролі у стимулюванні збалансованого розвитку всіх галузей і секторів економіки України.
Висновки
Дослідивши типи і функції комерційних банків та їх роль у ринковому господарстві, можна зробити наступні висновки:
1. Аналіз багатовікової світової історії банківської справи та механізму функціонування грошового ринку дає підстави віднести до банківської діяльності комплекс із трьох посередницьких операцій:
приймати грошові вклади від клієнтів;
надавати клієнтам позички і створювати нові платіжні засоби;
здійснювати розрахунки між клієнтами.
2. Комплекс із трьох базових операцій – депозитних, кредитних і розрахункових – створює первинну сферу банківської діяльності, а фінансовий посередник, що виконує цей комплекс, є банківським інститутом, банком в економічному розумінні.
3. Класифікація банків здійснюється за різними ознаками – величина, форма власності, обсяг капіталу, форма обслуговування тощо.
4. Банки виконують такі функції:
трансформаційну;
емісійну.
Трансформаційна функція банків зумовлена посередницькою місією банків взагалі і їх особливим місцем серед фінансових посередників зокрема. Полягає вона в зміні (трансформації) таких якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки, як рівень ризикованості, строковість, обсяги та просторове спрямування.
Емісійна функція банків полягає в тому, що тільки вони можуть створювати додаткові платіжні засоби і спрямовувати їх в оборот, збільшуючи пропозицію грошей, або ж вилучати їх з обороту, зменшуючи пропозицію грошей. Цю функцію виконує як центральний банк, емітуючи готівкові гроші, так і комерційні банки, емітуючи депозитні гроші через механізм грошово-кредитного мультиплікатора.
5. Кредитні операції банків здійснюються на основі положення НБУ "Про кредитування" (вересень 1995 р.)
6. Розрахунково-касові операції полягають у забезпеченні руху грошових коштів на рахунках клієнтів банків згідно з їхніми дорученнями. Ці операції посідають особливе місце в банківській діяльності і відіграють важливу роль у забезпеченні успішного перебігу економічних процесів на мікро- та макрорівнях.
7. Конкуренція між банками та небанківськими фінансово-кредитними установами, а також всередині самої банківської системи сприяє подальшій універсалізації банківської справи, розвитку та розширенню кола операцій та послуг, що їх може виконувати сучасний універсальний банк. Крім традиційних, базових для комерційних банків України операцій, вони виконують нові, не традиційні для них операції та послуги. До перших належать операції і послуги, пов'язані з формуванням банківських ресурсів, їх розміщенням в активи та здійсненням розрахунків між клієнтами.
8. Удосконалення функціонування банківської системи країни має розглядатися як одне з пріоритетних завдань розвитку національної економіки в цілому. У з в'язку із цим розроблення та впровадження конкретних практичних заходів, спрямованих на вирішення проблем, пов'язаних із недостатньою капітальною базою української банківської системи, оптимізацією її структури, забезпеченням оптимального управління банківськими активами та стимулюванням довгострокових вкладень, слід вважати необхідними умовами зміцнення стійкості банківського сектору, підвищення довіри до нього з боку інвесторів, вкладників і кредиторів, а також – підвищення його ролі у стимулюванні збалансованого розвитку всіх галузей і секторів економіки України.
Література
Закон України "Про банки і банківську діяльність" // Відомості Верховної Ради, 2001, N 5-6, с. 30.
Бакун О. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України // Вісник НБУ. – 2005. – № 1. – С. 45-49.
Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф. Р.І. Тиркала. -Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 314 с.
Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп. / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2002. – 476 с.
Банковское дело: Учебник / Под ред. проф. В.И. Колесникова, проф. Л.П. Кроливецкой. – 3-е изд. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 480 с.
Барр Р. Политическая экономия: В 2-х т. – М.: Международные отношения, 1995. – Т. 1 – 608 с., Т. 2 – 750 с.
Башнянин Г.І. та ін. Політична економія: Підручник для вузів / Г.І. Башнянин, П.Ю. Лазур, В.С. Медведєв. – К.: Ніка-Центр, Ельга, 2000. – 442 с.
Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Учебник. – М.: Юристъ, 1999. – 558 с.
Вступ до банківської справи / Відп. ред. М.І. Савлук. – К.: Лібра, 1998. – 344 с.
Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища школа, 1995. – 471 с.
Гроші та кредит / За ред. М.І. Савлука.