Митний контроль
курсова робота з фінансів
ЗМІСТ
Вступ
Багато сучасних суспільних явищ мають корені в далекому минулому. Знайомство, а тим більше вивчення національної спадщини допомагає оцінити рівень розвитку цих явищ на основі історичного підходу, зробити висновок щодо суттєвості наявних теоретичних, правових, організаційних, у тому числі і законодавчих проблем митної справи і митної політики суверенної України.
Навіть спрощений історичний огляд дає можливість визначити етапи еволюційного процесу основних митно-правових інститутів та в цілому понятійного апарату, зрозуміти об'єктивність висновку, що митна справа є однією із важливих ознак державності.
Відомо, що митний інститут як державний правовий елемент існував ще у V–VII ст. до н.е. в містах Ольвія, Херсонес, інших містах Причорномор'я та державі скіфів. У договорі київського князя Олега з імператором Візантії у 911 p. обумовлювалися митні питання між двома державами. Уже на той час у київських слов'ян як норма звичаєвого права існувало правило збирати мито, мит, тобто податок за провезення товарів не тільки іноземних, але й з одного міста до іншого.
Одним із важливих елементів діяльності митної служби є митний контроль. У необхідності дослідження цієї проблеми і полягає актуальність теми даної курсової роботи, оскільки саме від митного контролю багато в чому залежить ефективність роботи митної служби, а отже і ефективність зовнішньоекономічної діяльності країни.
Об’єктом дослідження даної курсової роботи є митне законодавство України, а саме та його частина, яка стосується митного контролю.
Предметом дослідження даної курсової роботи є митний контроль, як важливий елемент діяльності митних органів.
Метою даної курсової роботи є дослідження здійснення митного контролю в Україні та узагальнення висновків , що стосуються даної проблеми.
Розділ 1. Суть і значення митного контролю
1.1. Суть митного контролю
Зовнішньоекономічна діяльність і насамперед зовнішня торгівля пов'язані з переміщенням через митний кордон країни як юридичними, так і фізичними особами товарів і транспортних засобів. При цьому товари і транспортні засоби підлягають митному контролю і митному оформленню – держава заінтересована, щоб ЗЕД здійснювалася відповідно до встановленого порядку, який мають знати і якого повинні додержуватися учасники ЗЕД. Передусім це стосується правильного митного оформлення товарів і транспортних засобів, що стають предметом митного контролю. До цих правил належать:
одержання дозволу на здійснення ЗЕД шляхом реєстрації у відповідних органах держави як господарюючих суб'єктів;
правила укладання договорів, у т. ч. міжнародних контрактів, на виробництво, купівлю, продаж товарів, на товарообмінні (бартерні) операції, на транспортування, навантажувально-розвантажувальні, страхові та інші операції, пов'язані зі збереженням, експертизою товарів і т. п.;
одержання відповідних ліцензій на імпорт або експорт визначених видів товарів, дозволів на вивіз або ввезення встановлених обсягів товарів або на визначену суму (кількісних або вартісних квот), тобто вжиття заходів економічної політики;
оформлення відповідних товаросупровідних, транспортних та інших документів, що відображають усі необхідні питання стосовно найменування, якості, кількості, класифікації товарів відповідно до УКТ ЗЕД, їх вартості, її складових елементів, умов постачання, страхування, транспортування і т. п.;
сплата відповідних податків, мита і зборів або надання гарантій такої сплати;
доставка товарів і документів в узгоджені місце і час;
декларування товарів митним органам для здійснення митного контролю і митного оформлення;
розміщення товарів і транспортних засобів на склади тимчасового зберігання або в інші місця в зоні митного контролю [20, 273-274].
Проте практика свідчить, що поряд з переважною більшістю учасників ЗЕД, що намагаються сумлінно виконувати вимоги, встановлені державою стосовно порядку здійснення ЗЕД, є певна частина учасників цієї діяльності, які з наміром або через незнання припускаються помилок або не виконують окремі норми і правила. Це призводить до великих втрат державних прибутків, дезорганізації роботи митних органів та інших відомств тощо.
Оскільки держава заінтересована в реалізації зовнішньої і внутрішньої економічної, фінансової, податкової, зовнішньоторговельної, митної, військової політики, а також політики в галузі забезпечення державної, економічної та інших видів безпеки, вона здійснює відповідні заходи не тільки з надання прав усім учасникам ЗЕД, але й із забезпечення сумлінного виконання ними покладених на них обов'язків, у т. ч. за допомогою митних органів, що здійснюють митний контроль і митне оформлення.
Митний контроль – це сукупність заходів, здійснюваних митними органами України з метою забезпечення дотримання законодавства країни про митну справу і міжнародних договорів, укладених державою, контроль за виконанням яких покладено на митні органи [20, 274].
Для реалізації комплексу функцій, покладених на митні органи, насамперед необхідно здійснити митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщаються через митний кордон країни учасниками ЗЕД. Ці функції покладені на митні органи у зв'язку з тим, що при перетинанні митного кордону товарами і транспортними засобами є можливість зібрати в одному місці, в одному органі всю необхідну для прийняття обґрунтованих рішень інформацію про переміщення товарів і самі ці товари, зіставити наявні в документах відомості з фактичними даними про товари, виявити випадкові або навмисні невідповідності між двома видами інформації, зафіксувати їх, виправити помилки і запобігти можливим збиткам для держави, з'ясувати та усунути причини й умови появи порушень законів і митних правил, вжити заходів щодо встановлення причетних до них осіб, навести юридичну кваліфікацію цих порушень.
Метою митного контролю є забезпечення дотримання норм Митного кодексу, інших законодавчих актів і підзаконних нормативних документів, а також міжнародних договорів, до яких приєдналася Україна, з питань регулювання зовнішньої торгівлі, зовнішньоекономічної діяльності в цілому, а також багатьох інших питань, із якими зустрічаються працівники митних органів при здійсненні своїх основних функцій
